Основні причини, чому не можна часто користуватися антибактеріальним милом

Багато хто думає, що антибактеріальне мило набагато ефективніше за звичайне. І це не дивно: до складу такого мила зазвичай входити триклозан (якщо мило рідке) або триклокарбан (якщо воно шматкове). Дані речовини мають антимікробні та протизапальні властивості, що перешкоджають зростанню більшості хвороботворних мікроорганізмів. Але чому ж тоді антибактеріальне мило було заборонено до продажу у США?

Триклозан і триклокарбан — хімічні сполуки, що володіють широким спектром дії, що характеризується відмінним антибактеріальним та протигрибковим ефектом. Триклозан був уперше синтезований ще у 1965 році і до 1968 року застосовувався виключно як пестицид. Іншими словами, за допомогою цього засобу боролися з шкідниками і різними захворюваннями рослин. Щоправда, пізніше, коли пестицид успішно пройшов дослідження, він був включений до переліку інгредієнтів різноманітних гігієнічних засобів. А вісь триклокарбан у тих же 1960-х уже входив до складу мила, лосьйонів, дезодорантів, зубних паст. Принаймні у США справи йшли саме так. Проте спочатку триклокарбан дозволили до використання виключно в медичних цілях.

Дійсно засоби на основі триклозану та триклокарбану, як з’ясували вчені, що дали добро на їх застосування, ефективно справлялися з найрізноманітнішими бактеріями, мікроорганізмами, збудниками інфекційних захворювань (наприклад, грибками, кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом). Зрозуміло, що для лікарень це був ідеальний варіант. Хоча слід зауважити, що механізм дії триклозану та триклокарбану на бактериї так і залишився невідомим. Імовірно, сполуки сприяють дестабілізації клітинних стінок бактерій, чим і пояснюється їхній антибактеріальний ефект. Втім, подібні висновки досі відносяться до найбільш ймовірних, але все ж таки версій, а не тверджень, доведених експериментальним шляхом.

Саме у зв’язку з тим, що механізм дії на бактериї та на людини триклозану, триклокарбану та ще сімнадцяти інших речовин, часто використовуваних у виробництві так званого антибактеріального мила та інших миючих засобів, був недостатньо вивчений, у сентябре 2016 року. за якістю харчових продуктів та медикаментів США заборонило їх роздрібний продаж. Тоді фахівці заявили, що немає жодних доказів того, що антибактеріальне мило краще за звичайне. Крім того, експерти відзначили, що у перспективі таке мило може виявитися навіть небезпечним для здоров’я. Річ у тім, що антибактеріальні засоби вбивають усі без розбору, тобто гинуть не лише шкідливі, а й корисні бактерії, які захищають шкіру.

На думку вчених, антибактеріальне мило, звичайно, використовувати можна, але краще до подібних засобів вдаватися якнайрідше. Фахівці радять мити руки милом із триклозаном або триклокабаном після контакту з хворими людьми, особливо у тих випадках, коли спілкування відбувається у лікарняних стінах. Обробляти руки також слід після користування громадським транспортом, оскільки метро, ​​автобуси, троллейбуси та трамваї є справжніми розсадниками різноманітних хвороботворних бактерій. Після спілкування з домашніми тваринами (особливо з тими з них, хто тільки що повернувся з прогулянки), після роботи на місті чи в саду, після ремонтних робіт теж допускається використання антибактеріального мила. Не зайвим буде прихопити з собою подібний засіб і в екзотичні країни.

Тим часом усунути небезпечні наслідки всіх перерахованих вище дій здатне і звичайнісіньке мило. Принаймні останні дослідження вчених показали, що антибактеріальні засоби нітрохи не ефективніші за більш звичні, але менш агресивні. Фахівці дотримуються тієї точки зору, згідно з якою мило не повинно вбивати бактерії: для того, щоб захиститися від інфекції, досить просто змити з шкіри шкідливі мікроорганізми. Використання звичайного мила так само знизить ризик зараження, як і використання «вбивчих» речовин, на зразок триклозану або триклокарбану.

Тим більше, що вчені в результаті експериментів над тваринами з’ясували, що триклозан, наприклад, послаблює діяльність сердечної м’язи, негативно впливає на репродуктивну систему, а також порушує вироблення різних гормонів, у тому числі і статевих. Деякі експерти з тривогою дивляться на майбутнє і ще з однієї причини. Поширене використання антибактеріального мила може призвести до появи та поширення смертоносних бактерий, які будуть стійкі до біоцидів та антибіотиків. У світі бактерій, як і у світі будь-яких інших організмів, перемагає найсильніший. Коли різні штами бактерий піддаються впливу антимікробних препаратів, ті, у яких є гени стійкості, виживають, а інші гинуть. Згодом це може призвести до вибіркового виживання стійких штамів та збільшення їх опірності до відповідних препаратів.