На прикладі добровольців, одна частина яких вела сидячий спосіб життя, а друга регулярно займалася ранковими пробіжками, вчені з’ясували, як біг впливає на стан мозку. А саме – покращує його.

Ми п’ємо гори вітамінів і ліків, сидимо на тестах і головоломках, вигадуємо всілякі способи – і все це для того, щоб якомога довше підтримати мозок у молодому стані. Простіше кажучи, не впасти у маразм. А між тим, усі ці хитрощі можна замінити одним простим способом – ранковими пробіжками.

Так вважають дослідники з Університету штату Арізона США Девід Рейчлена та Джин Олександр.

Щоб дійти такого висновку, вони зібрали групу добровольців у віку від 18 до 25 років і провели їм МРТ головного мозку (магнітно-резонансну томографію). Усі учасники тесту мали схожі індекси маси тіла, проте одна частина з них регулярно займалася бігом, а друга вела сидячий спосіб життя.

Томографія фіксувала функціональні зв’язки мозку у стані спокою, тобто відразу після того, як учасники прокинулися. Зміни в мозку після фізичних навантажень, у тому числі безпосередньо після бігу, дослідників цікавили – вчені пояснили це тим, що після тренування відбувається сплеск активації деяких процесів у мозку, але це є временний ефект, а фахівців цікавив саме тривалий результат. І найкраще його можна оцінити саме у стані спокою людини.

Як би там не було, в результаті результати ранкової томографії показали, що заняття бігом призводять до покращення функціональних зв’язків між різними ділянками мозку.

Це означає, що когнітивні здібності (планування, прийняття рішень, здатність перемикати увагу між завданнями) у бігунів розвинені краще в порівнянні з людьми, які проводять сидячий спосіб життя.

З одного боку, цьому може сприяти загальний благотворний вплив фізичної культури, яка надається відразу на всі системи організму, з іншого – активізація роботи головного мозку, потрібна для координації рухів різних частин тіла при бігу.

Для подальших розробок, щоб визначити, чи є ці відмінності лише результатом присутності чи відсутності фізичного навантаження, необхідні додаткові дослідження. Проте, це дослідження, опубліковане в журналі Frontiers в Human Neuroscience, вже може закласти основу для того, щоб краще зрозуміти, як вправа впливає на мозок, особливо у молодих людей.

Фахівці відзначають, що їхнє дослідження присвячене саме молодим, а не літнім людям, як у більшості подібних робіт.

Цікаво, що раніше вчені університету Сіднея визначили найкорисніші види спорту, і біг до списку тоді не увійшов. У ході того дослідження добровольці протягом 12 років займалися різними видами спорту, а дослідники фіксували, наскільки фізичні навантаження впливають на тривалість і схильність до хвороб серця. І виявилося, що важливо не ті як часто люди займаються фізкультурою, а й сам вид спорту. А у фаворитах – тобто найбільш корисними для здоров’я – виявилися бадмінтон, теніс і сквош.