Пародонтит

Пародонтит – запалення навколишніх зубів тканин (пародонта) з подальшим руйнуванням зв’язок зуба з кістковою тканиною щелепи. Виявляється кровоточивістю та запаленням ясен, больовими відчуттями при натисканні, неприємним запахом із порожнини рота, рухливістю зубів. Подальший розвиток пародонтиту призводить до формування зубодесневых кишень, гноетечению, розхитування та випадання зубів. Може ускладнюватися абсцесами та свищами на яснах, періоститом та лімфаденітом. Лікування пародонтиту полягає у повній санації ротової порожнини та чищенні ясенних кишень, при необхідності проводиться їх інструментальний кюретаж.

Пародонтит – це захворювання зуба, в результаті якого відбувається руйнування зубодесневого з’єднання. Гінгівіт, тобто запалення ясен, є ранньою стадією пародонтиту, надалі запальний процес переходить на інші тканини пародонту, що веде до руйнування періодонту та кісткової тканини альвеолярного відростка. Втрата зубів у старшому віці здебільшого обумовлена ​​генералізованим пародонтитом.

Основною причиною виникнення є скупчення зубного нальоту, який твердне і утворює зубний камінь. Куріння та жування тютюну з багатьох причин може сприяти розвитку пародонтиту. Так, тютюн знижує реактивність імунної системи, внаслідок чого ризик інфікування пародонту патогенною мікрофлорою зростає. Речовини, що містяться в тютюні, вступаючи у взаємодію зі слиною, створюють сприятливі умови для життєдіяльності патогенної мікрофлори. Також куріння суттєво знижує процес регенерації клітин, що позначається на перебігу пародонтиту.

Спадкова схильність рідко, але стає основною причиною розвитку. У цьому випадку, незважаючи на те, що пацієнт ретельно доглядає порожнину рота, розвивається гінгівіт, а потім – пародонтит.

Зниження продукції слини може підвищити утворення зубного нальоту та зубного каменю, оскільки порушується процес природного очищення порожнини рота. Антидепресанти, протизапальні препарати, особливо при тривалому прийомі, істотно знижують продукцію слини. Протисудомні препарати, імунодепресанти, блокатори кальцієвих канальців можуть викликати гіперплазію ясен, що значно ускладнює догляд за ротовою порожниною. В результаті зубний камінь утворюється набагато швидше, що стає причиною пародонтиту.

У пацієнтів із цукровим діабетом пародонтит діагностується у кілька разів частіше, при цьому лікування практично не дає результатів. Зміни гормонального фону через вагітність, лактацію, менопаузу викликають зміну в імунній системі, що і впливає на розвиток пародонтиту і якщо до вагітності у жінки був гінгівіт, то запальний процес починає прогресувати.

Дефіцит вітамінів С та В через порушення їх засвоюваності або через погане харчування є одним із факторів, який може стати основною патогенетичною ланкою у розвитку пародонтиту. Нестача кальцію негативно позначається на всій кістковій системі, у тому числі і на зубощелепній, оскільки кальцій важливий для кісток, особливо для тих, що підтримують зуби. Люди, які недоотримують вітамін С, потрапляють у групу ризику розвитку пародонтиту через зниження міцності сполучної тканини. У курців нестача вітаміну С більш виражена.

Постійне вживання надмірно м’якої їжі не забезпечує потрібного навантаження на зуби в процесі жування, що знижує якість самоочищення зубів. Розвитку пародонтиту сприяє так само і шкідлива звичка жувати на одній стороні, тому що в цьому випадку функціональне навантаження розподіляється нерівномірно. У людей з неправильним прикусом та з неправильною формою зубів пародонтит діагностують частіше.

При пародонтиті больовий синдром спостерігається рідко. Запалення з боку ясен проявляється набряклістю, почервонінням, місцевим підвищенням температури та кровоточивістю ясен. Тобто гінгівіт є першою стадією. За відсутності лікування процес прогресує та пародонтитом уражаються м’які та кісткові тканини, що може закінчитися втратою зуба.

Діагностувати пародонтит на ранніх термінах можна лише під час огляду стоматологом, оскільки клінічні прояви практично відсутні. І основним симптомом, після якого пацієнти звертаються по медичну допомогу, є кровоточивість ясен під час чищення зубів чи під час їжі.

Надалі приєднується набряклість ясен та їх підвищена чутливість у відповідь роздратування. Якщо на цьому етапі пародонтит не лікувати, то ясна починають відокремлюватися від зубів, внаслідок чого зуби виглядають довшими, між зубами з’являються проміжки. В подальшому при пародонтиті з’являється гнійне відокремлюване і неприємний запах з рота. Неприємний присмак у роті та випадання зубів характерні для пізніх стадій пародонтиту.

Будь-який запальний процес у ділянці ясен, у тому числі і пародонтит, протікає безболісно незалежно від глибини ураження та стадії руйнування пародонтальних тканин. Тому навіть безболісна кровоточивість ясен є першим клінічним проявом пародонтиту, що розвивається. На цьому етапі процес ще оборотний, так як пародонтальна зв’язка не залучена в запальний процес і зуб пов’язаний з сусідніми зубами, що забезпечує рівномірне навантаження по всьому зубному ряду, в результаті навантаження в тканинах пародонту ще не виникає.

За відсутності лікування пародонтиту запальний процес проникає глибше, починається руйнація пародонтальної зв’язки, виникає пародонтальна кишеня. Саме в цю кишеню при пародонтиті відкладається зубний наліт та зубний камінь, що сприяє прогресуванню процесу. Далі пародонтальні тканини (ясна та кісткова тканина) руйнуються, зуб починає розхитуватися, втрачається кісткова опора в щелепі. На цьому етапі пародонтиту становище зубів у зубному ряду змінюється, між ними з’являються щілини.

Залежно від особливостей пацієнта пародонтит протікає по-різному. Так, агресивна течія пародонтиту характеризується швидким, майже стрімким руйнуванням зубів та ясен. В іншої частини пацієнтів пародонтит протікає епізодично, з тривалими ремісіями та періодами загострення процесу.

Хронічне протягом пародонтиту характеризується повільним, але прогресуючим руйнуванням кісткової і м’язової тканин, що оточують і підтримують зуб. Хронічний пародонтит має повільніший перебіг, ніж агресивний. Якщо пародонтит є одним із проявів системних захворювань, наприклад, цукрового діабету, то зазвичай його симптоми виявляються в ранньому віці і стихають під час корекції основного захворювання.

Некротизуючий пародонтит є найважчою формою перебігу захворювання. Десневі тканини некротизуються, за відсутності лікування спостерігається некроз періодонтальних зв’язок та кісткової тканини. Некротизуючий пародонтит зустрічається переважно у пацієнтів з тяжкими формами імунодефіцитів, наприклад, хворі на СНІД.

Наявність одного або декількох симптомів є приводом для якнайшвидшого звернення за стоматологічною допомогою, щоб визначити, наскільки глибокі ураження. Вимірювання глибини зазору між зубом і яснами є основною діагностичною процедурою, яка, незважаючи на простоту, дозволяє досить точно визначити глибину ураження. Для проведення дослідження використовується пародонтальна проба, яку поміщають між зубом та яснами і тим самим вимірюють глибину проміжку. Результати обстеження кожного зуба записують та отримують пародонтограму.

Якщо глибина зазору трохи більше 3мм, то ознак гінгівіту і пародонтиту немає і ясна здорова, тоді як глибина зазору понад 5мм свідчить про наявність пародонтиту. Скупчення зубного нальоту та наявність зубного каменю також враховуються при діагностиці пародонтиту. Для комплексної оцінки стану кісткової тканини щелепи показано виконати ортопантомограму.

Дуже часто лікування починається на етапі, коли руйнування кісткової тканини, що підтримує, і ясна вже сталося, внаслідок чого лікування пародонтиту затягується через скупчення патогенних мікроорганізмів в ясенних кишенях. У таких випадках лікування пародонтиту спрямоване на запобігання поглибленню ясенних кишень та на запобігання подальшому руйнуванню ясен та кісткової тканини. Для цього виробляють ретельну професійну гігієну ротової порожнини з очищенням ясенних кишень від бактерій, що попереджає подальше руйнування та прогресування захворювання.

При своєчасному діагнозі пародонтит добре піддається лікуванню неінвазивними методами. Якщо глибина ясенних кишень трохи більше 5мм, досить процедури з очищення кореня зуба від запаленої пульпи з допомогою антибіотиків. Надалі потрібно дотримуватись гігієни порожнини рота і періодично відвідувати стоматолога для видалення зубного каменю.

Проведений за допомогою інструментів кюретаж або ультразвукове чищення зубів видаляє над- та підясенний зубний камінь. Видалення зубного каменю за допомогою ультразвуку також полірує поверхню зубів, запобігаючи появі зубного каменю, а кисень знезаражує ясенні кишені і сприяє прискореному загоєнню. Після ультразвукового чищення рекомендовано застосовувати місцеві гелі з антибіотиками. Місцеві антибактеріальні препарати дозволяють придушити ріст бактерій у ясенних кишенях, що є основним моментом у лікуванні пародонтиту. Відмова від прийому системних антибіотиків на лікування пародонтиту на користь місцевих препаратів дозволяє знизити ймовірність розвитку побічних ефектів.

Якщо ж глибина ясенної кишені при пародонтиті перевищує 5мм, то потрібне хірургічне втручання. Для зменшення ясенної кишені проводять клаптеву операцію. Виробляється невеликий розріз у ділянці ясен, що дозволяє підняти її та оголити корінь зуба, який потрібно очистити від зубного каменю. Якщо пародонтит вже поширився на кісткову тканину, перед тим, як вшити розріз, кісткову тканину вирівнюють. Шматкова операція проводиться під місцевою анестезією і триває від 1 до 3-х годин.

Трансплантація м’яких тканин ясен необхідна в тому випадку, коли через атрофію ясен кишень пародонт зубів оголюється і візуально виглядає довше. Для заміщення використовують шматок тканини з неба. Ця процедура допомагає зупинити поглиблення ясенної кишені та допомагає закрити оголене коріння зубів, попереджаючи розвиток гіперестезій. Для жінок, особливо молодого віку, трансплантація м’яких тканин при пародонтиті дає подвійний результат – лікування та звільнення від косметичного дефекту.

Застосування кісткового трансплантату для остеопластики при пародонтиті проводиться при значному руйнуванні кісткової тканини, коли вона не може виконувати функції утримування зуба на своєму місці. Трансплантат може бути виготовлений як із синтетичного матеріалу, так і з власної кісткової тканини. Кістковий трансплантат для лікування пародонтиту має незаперечну перевагу: він служить платформою для утворення нової кісткової тканини, що називається спрямованою регенерацією.

Спрямована регенерація кісткової тканини при глибоких ураженнях пародонтитом відновлює кісткову тканину. Для цього ділянку між зубом і кістковою тканиною заповнюють біосумісним матеріалом, в результаті чого на цій ділянці росте тільки кісткова тканина, зростання інших клітин повністю пригнічено. Друга методика спрямованої регенерації для лікування пародонтиту полягає у веденні протеїновмісного гелю, який за своїм складом схожий з емаллю зубів. В результаті організм починає стимулювати зростання кісткової тканини у відповідь на неправдиву інформацію про формування нового зуба.

У профілактиці пародонтиту має значення санітарна освіта населення, навчання правильного чищення зубів ще у дитячому віці та повноцінне харчування. Для своєчасного виявлення пародонтиту та інших захворювань необхідно не рідше ніж раз на півроку проходити плановий огляд стоматолога та процедури видалення зубного каменю, який провокує розвиток пародонтиту.

Якщо є гінгівіт, його необхідно лікувати, оскільки саме гінгівіт є першим прояв пародонтиту. На цьому етапі запобігти пародонтиту можна використовуючи антибактеріальні зубні пасти та протизапальні ополіскувачі для рота. Дефекти зубних рядів необхідно своєчасно лікувати, оскільки це формує правильне навантаження на зуби та сприяє профілактиці.