Головна / unsorted / Педикульоз

Педикульоз

Педикульоз – один з найбільш поширених паразитозів шкіри та волосся людини, розвиток якого обумовлено зараженням вошами. Воші відносяться до облігантних ектопаразит, які живляться кров’ю людини. У місці укусу комахи відзначається невелике почервоніння, свербіж. До волосся на відстані 5-6 мм від шкіри доросла комаха приклеює білясті довгасті яйця – гніди. У занедбаних випадках ексудат з ранок у місцях укусів і расчесов склеює волосся в ковтун, під яким живе велика кількість комах. Для діагностики захворювання застосовується огляд шкіри та одягу пацієнта. Лікування передбачає використання засобів із педикуліцидною дією.

Загальні відомості

Педикульоз (вошивість) зустрічається у всіх країнах світу. Щорічно вошами заражаються 6-12 мільйонів людей. Реальні цифри набагато вищі за офіційні, оскільки більшість хворих воліють лікуватися самостійно. Педикульоз вражає людей різного віку, але найбільше випадків виявляється у підлітків. Дівчатка заражаються частіше за хлопчиків, оскільки схильні використовувати чужі гребінці та інші предмети, через які можуть передаватися паразити, віддають перевагу тісному фізичному контакту при спілкуванні. Число випадків ураження вошами стабільно вище в теплу пору року.

Причини педикульозу

Захворювання викликає головна, платтяна (натільна) та лобкова воша, або площиця. Усі види паразитів проходять три стадії розвитку: гнида (яйце), німфа (молода особина), доросла комаха. Передача ектопаразити можлива завдяки рухливості комах, їх здатності до життя без прогодовувача. До основних шляхів зараження належать:

  • Контакт із зашивленою людиною. Дорослі особини комах можуть потрапляти з однієї людини на іншу під час тісної взаємодії. Головний та платяний педикульоз передаються від носіїв здоровим особам у місцях значної скупченості людей, групах дитячого садка, навчальних класах школи. Зараження площинами відбувається переважно під час статевих зносин.
  • Передача через предмети побуту. Розвиток членистоногих протікає при температурі не нижче 22проЗ. На навколишніх предметах гніда зберігає життєздатність 10-12 місяців. Зараження паразитом відбувається при використанні загальних шапок, шарфів, гребінців, постільної білизни. Членистоногова комаха добре плаває, тому високий ризик зараження у басейнах.

Сприятливими чинниками розвитку педикульозу є промискуитет, перенаселеність приміщення, належність до соціально неблагополучної групи. Недостатній гігієнічний догляд, стреси не пов’язані з вошивістю. Паразити однаково часто поселяються на чистому та брудному волоссі. Рівень стресу може знизити опірність організму до інфекцій, але знищити паразитів або якось обмежити їхню життєдіяльність імунна система не може.

Патогенез

Воша живиться кров’ю. Кількість укусів на добу сягає 5-6. Тривалість кожного годування 10-15 хвилин. Під час укусу в ранку потрапляє слина комахи, яка містить речовину, що перешкоджає згортанню крові. Білок та інші компоненти слини членистого є чужорідними для організму. Їхнє проникнення в кров викликає реакцію імунної системи. Сенсибілізація проявляється свербінням, почервонінням шкіри дома укусу.

Точкове ушкодження шкірних покривів є вхідними воротами для вторинної інфекції. Мікроорганізми, які в нормі живуть на шкірі, викликають запальну реакцію. Ексудат, що виділяється з інфікованих ранок та місць розчісування, склеює між собою пасма волосся. Утворюється колтун, або так звана «польська складка», під якою створюються оптимальні умови активного розмноження комах.

Класифікація

Вигляд паразита визначає основний спосіб його передачі, клінічну картину хвороби, ефективні методи лікування, можливість розвитку ускладнень, ступінь їх тяжкості. Залежно від виду збудника виділяють 4 варіанти захворювання:

  • Головний педикульоз. Воші, що мешкають на голові, дрібні. Довжина їхнього тіла становить 2,5-3 мм. За допомогою спеціальних гачків-зачепів на лапках вони швидко пересуваються волоссям. Розмір гнид становить 1 мм. Через 8-10 днів з гниди виходить молода особина – німфа, яка ще через 2 тижні набуває здатності розмножуватися.
  • Платтяний педикульоз. Платтяні воші набагато більші за головні. Їхня довжина становить від 2 до 5 мм. Вони численні. Дорослі особини мешкають на одязі, переходять на тіло лише для кровососання. Гніди прикріплюють до гарматного волосся на тілі. Доросла особина може жити без прогодувальника 3 дні, низька температура довкілля продовжує життя паразита до 7 днів.
  • Лобковий педикульоз (Фтіріаз). Лапки площиці забезпечені спеціальними пінцетоподібними затискачами. За допомогою затискачів членистоногое утримується на товстому і жорсткому волоссі. Довжина тіла паразита становить 1-3 мм. Самки більші за самців. Без їжі комаха гине протягом 24 годин.
  • Змішана інвазія. Одночасно на тілі людини можуть паразитувати два або три види членистоногих. Найчастіше зустрічається асоціація головних та платтяних вошей. Безладні статеві зв’язки зумовлюють одночасне зараження платтяним педикульозом та площицями. Цьому сприяє близький контакт, використання однієї постільної білизни.

Симптоми педикульозу

Головні воші виявляються по всій волосистій частині голови, але частіше в області за вухами та на потилиці. Платтяні воші мешкають на будь-якій ділянці тіла, де є пушкові волоски, у складках одягу. Їх улюблена локалізація – пахова область, передня поверхня грудної клітки, пахвові западини. Площиці більшу частину часу проводять, прикріпившись до грубого волосся аногетитальної області. У зв’язку із зростанням популярності орального сексу лобкові воші іноді виявляються на бровах та віях.

Основним проявом педикульозу є свербіж у областях, уражених вошами. Сверблячка посилюється в нічний час, призводить до розчісування шкіри. Значна кількість паразитів, активна реакція на укуси часто спричиняють збільшення регіонарних лімфатичних вузлів, підвищення температури тіла до субфебрильних значень. Тривалий перебіг платтяного педикульозу призводить до появи сухості шкіри, лущення, поширення вогнищ бурої гіперпігментації по всьому тілу. У місцях лінійних розчесів та значного пошкодження шкірних покривів укусами можуть з’явитися рубці.

Місця укусів платтяної та головної воші перетворюються на еритематозні папули діаметром до 4 мм, що розташовуються на запаленій основі. Площиця залишає по собі синювато-блакитні плями. Натискання на макулу не змінює характеру її забарвлення. Це пов’язано з особливостями ферментного складу слини площицы. Білкові компоненти слини утворюють з гемоглобіном крові нерозчинні сполуки, які просочують шкіру та підшкірну клітковину.

Ускладнення

Основними ускладненнями педикульозу є порушення сну, зумовлені свербежем, підвищена дратівливість та нервозність. Інфікування ранок на місцях укусів стає причиною розвитку піодермії. У дітей нестерпна сверблячка може провокувати безперервний плач. Приєднання алергічної реакції зумовлює появу висипу та набряку у місцях найбільшого скупчення ектопаразитів. Паразитування вошей на віях та бровах може стати причиною блефариту чи кон’юнктивіту.

Небезпечним ускладненням платяного педикульозу є висипний тиф – гостре інфекційне захворювання, яке викликається бактеріями з роду Ріккетс. Для нього характерна висипка, лихоманка, порушення роботи серцево-судинної, нервової системи. Протікає захворювання вкрай тяжко, з деліріями, тромбозами, тромбоемболіями. Не виключена ймовірність смерті в гострому періоді хвороби і в період одужання.

Діагностика

У запущеному випадку виявити педикульоз нескладно. Про зараження свідчать характерні клінічні прояви. Набагато складніше своєчасно виявити вогнище зашивленості в колективах, коли нечисленні членистоногі ще ніяк не дають про себе знати. Діагностика педикульозу проводиться за такою схемою:

  • Огляд шкірних покривів. За характерними папулами і макулами можна запідозрити наявність ектопаразитів і припустити, до якого виду вони належать. Під час огляду виявляються екскоріації, осередки запалення, явища лімфаденіту. На цьому етапі можна провести диференціальну діагностику вошивості з коростою, імпетиго.
  • Виявлення вошей. Проводиться огляд волосистих частин тіла, одягу пацієнта, наскільки можна – постільної білизни. Дорослі особини та німфи головної та платтяної воші швидко пересуваються, тому їх вичісують частим гребенем на аркуш паперу. На білому тлі добре помітні рухливі комахи з довгим темним тілом.
  • Виявлення гнид. Яйця паразити прикріплюють до волосся з відривом 3-4 мм від поверхні шкіри. Полегшити їх виявлення дозволяє лампа Вуда, у променях якої гниди флюоресцируют. Щілинну лампу в дерматології використовують при підозрі на зараження платтяними вошами, площинами. Так комахи стають помітнішими на бровах, віях.

Лобкові воші асоціюються з нерозбірливістю пацієнта у виборі сексуальних партнерів. Виявлення площин у дорослих є показанням для призначення додаткових аналізів на ІПСШ. У дітей лобковий педикульоз, особливо при виявленні вошей в області очей, вказує на сексуальне насильство та вимагає підключення до роботи правоохоронців.

Лікування педикульозу

У осередку зараження вошивістю обстежуються всі контактні особи. Профілактичне лікування призначається всім, хто близько спілкується з хворим на педикульоз. Виявлення випадку лобкового педикульозу потребує призначення педикуліцидних препаратів статевим партнерам хворого. Лікування педикульозу обов’язково включає гігієнічні заходи. Медикаментозна терапія передбачає призначення препаратів із наступних фармакологічних груп:

  • Піретроїди. Лосьйони, шампуні з перметрином – найпоширеніші засоби боротьби з вошивістю у світі. Єдиний недолік цих препаратів – повсюдний розвиток резистентності ектопаразитів до піретроїдів, що є однією з причин зростання кількості хворих на педикульоз у розвинених країнах.
  • Системні антигельмінтні препарати. Лікарські засоби на основі альбендазолу, івермектину, левоміолу доцільно застосовувати в тих випадках, коли місцева обробка недостатньо ефективна або педикульоз виявлений одночасно з глистною інвазією. Протиглистові препарати призначаються через 10 днів після місцевого лікування.
  • Фосфорорганічні сполуки. Лікування педикульозу проводиться препаратами малатіону, фентіону. Ефективність малатіону щодо всіх форм ектопаразити вище, ніж у фентіону. Вище в нього токсична дія на організм людини. Призначення препаратів проводиться з урахуванням віку пацієнта, можливих протипоказань.
  • Бензилбензоат. Лосьйони для місцевого застосування з бензилбензоатом доцільно призначати для лікування педикульозу, стійкого до піретроїдів. Засоби мають високу інсектицидну активність, що розширює перелік показань до використання.
  • Полідиметилсилоксани. Високомолекулярні кремнійвмісні полімери (силікони) не мають токсичного впливу. Знищення ектопаразитів обумовлено фізичним впливом силікону: речовина проникає через дихальні отвори в трахею, трахеоли комахи, витісняє з них повітря.
  • Ефірні масла. Досить висока концентрація низки масел знищує німфи вошей та дорослі особини. Гніди до дії ефірних олій нечутливі. Обмежує застосування препаратів різкий запах, місцевоподразнювальну дію олій, високий ризик розвитку алергічних реакцій.

Без гігієнічних заходів у вогнищі лікування може дати лише тимчасове звільнення від ектопаразитів. Особливо важливим є очищення від членистоногих навколишніх предметів у разі платяного педикульозу. Речі, з якими контактує хворий на педикульоз, замочуються в гарячій воді на 5-10 хвилин. Домашній текстиль потрібно випрати. Усі приміщення потрібно ретельно пропилососити, а потім обробити інсектицидними розчинами.

Прогноз та профілактика

Педикульоз належить до захворювань, які впливають на тривалість життя. Лікування, за умови підбору препаратів, що знищують комах на всіх стадіях розвитку, призводить до лікування. Зменшити ризик повторного зараження дозволяє гігієнічний контроль, обстеження та лікування контактних осіб, підтримання порядку та чистоти у житлі. В організованих колективах з метою запобігання спалахам педикульозу проводяться вибіркові та масові огляди. Індивідуальна профілактика зараження передбачає використання особистих предметів гігієни (гребінця, рушника), одягу, постільної білизни.