Перелом ключиці у дітей

Перелом ключиці у дітей – поширена травма, яка займає третє місце за частотою після переломів плеча та передпліччя. Зазвичай причиною стає падіння на руку або здавлення грудної клітки. Рідше перелом виникає під час удару по ключиці. У дітей молодшого віку спостерігаються поднадкостничные переломи, в хворих старшої та середньої вікових груп – повні переломи. Повний перелом супроводжується різким болем, деформацією та набряком надпліччя. При піднадкісткових переломах деформація надпліччя відсутня, болі незначні. Діагноз виставляється на підставі даних огляду та результатів рентгенографії. Лікування зазвичай консервативне, використовуються різні фіксуючі пов’язки, при необхідності виконується репозиція. Операція показана при непереборному зміщенні уламків та загрозі розвитку ускладнень.

Перелом ключиці в дітей віком становить 7,4-14% від загальної кількості переломів. Може спостерігатись у будь-якому віці, проте найбільша кількість випадків припадає на вік 2-4 роки. Зазвичай є ізольованою травмою і виникає у побуті чи під час спортивних занять. Поєднання з переломами інших кісток та травмами м’яких тканин спостерігається рідко, як правило – при ДТП чи падіннях з висоти.

Неповні (підокісткові) переломи можуть залишатися нерозпізнаними або пізно діагностуватися через мізерну симптоматику. Переломи ключиці, як неповні, і повні добре зростаються і залишають після себе функціональних розладів.

У дітей переломи ключиці частіше виникають внаслідок непрямої травми: стискання грудної клітки або падіння на руку. Перелом зазвичай локалізується на межі між зовнішньою та середньою частинами ключиці, оскільки в цьому місці кістка тонша, а її кривизна сильніше виражена.

Пряма травма (удар надпліччям) спостерігається досить рідко. У таких випадках перелом зазвичай виникає у зовнішній частині ключиці.

У хворих молодшого віку частіше виникають надломи або переломи надокісткових. У травматології такі ушкодження називають переломами на кшталт «зеленої гілки», оскільки у такому разі трапляється те, що з спробі зламати молоду гілочку дерева: внутрішня частина кістки ламається, а зовнішня (окістя) залишається цілою і утримує зламані кінці, не дозволяючи їм зрушуватися. Зазвичай такі переломи поперечні. У деяких випадках уламки, що утримуються окістям, можуть трохи зміщуватися під кутом.

У дітей старшого віку спостерігаються повні переломи ключиці, які можуть бути поперечними, косими чи оскольчастими. Ступінь усунення уламків може суттєво змінюватись. Через вагу кінцівки та дії м’язів при зміщенні спостерігається типова картина: центральний уламок зміщується вгору і назад, а периферичний – вниз і вперед.

Відкриті переломи ключиці спостерігаються дуже рідко. Зазвичай вони є вдруге відкритими, оскільки виникають унаслідок перфорації шкіри кістковим уламком.

При поднадкостничном переломі спостерігається невеликий або помірний набряк, іноді з’являються синці в місці травми, проте больовий синдром зазвичай не виражений. Дитина не скаржиться, тому батьки іноді приймають таку травму за звичайний забій і звертаються до травматолога лише через 1-2 тижні, коли на місці перелому формується помітна кісткова мозоль, яка виглядає як щільна припухлість.

При повному зламі виникає різкий біль, з’являється набряк, більш виражений при зміщенні уламків. Надпліччя на боці перелому виглядає укороченим. Пацієнт приймає характерне вимушене становище: нахиляє тулуб у пошкоджений бік, притримуючи хвору руку і притискаючи її до нижньої частини грудей чи живота.

Лопатка на боці перелому «відвисає», її краї стають помітнішими. Верхня кінцівка розгортається досередини і зміщується вперед. При пальпації прощупуються кінці уламків, пальпація болюча, іноді відзначається крепітація. Рухи обмежені. Максимальна болючість спостерігається при спробі підняти руку вгору через бік.

При вираженому зміщенні уламків можливе пошкодження підключичної артерії, підключичної вени, гілок плечового нервового сплетення, плеври та верхівки легені.

При пошкодженні судин спостерігаються симптоми внутрішньої крововтрати: блідість шкіри, слабкість, холодний піт. При ушкодженні гілок плечового сплетення з’являються неврологічні порушення. Пошкодження легені та плеври супроводжується дихальними розладами.

В усіх випадках необхідно невідкладне хірургічне втручання.

На догоспітальному етапі слід дати дитині знеболювальне та забезпечити руці спокій, зігнувши її в лікті та підвісивши на косинкову пов’язку. Можна також прибинтувати руку до тулуба. Якщо перелом відкритий, слід накласти на рану стерильну пов’язку.

Не можна робити самостійні спроби вправлення уламків – такі дії можуть спричинити пошкодження шкіри, судин та нервів. Хворого потрібно транспортувати строго у сидячому положенні.

Лікуванням переломів ключиці займається дитячий травматолог. Лікування зазвичай проводиться амбулаторно. Показанням для госпіталізації у травмах. відділення є значне зміщення уламків, відкритий перелом, пошкодження або загроза пошкодження легкого та судинно-нервового пучка та загроза перфорації шкіри.

При поднадкостничных переломах і повних переломах з невеликим усуненням накладаються кільця Дельбе чи пов’язка Дезо.

При переломах зі усуненням проводиться репозиція. У дітей маніпуляцію виконують під загальним наркозом. У пацієнтів старшого віку може застосовуватися місцеве знеболення. Для того, щоб усунути зміщення по довжині, обидва надпліччя сильно відводять назад і догори. Для репозиції переломів з кутовим зміщенням та поперечних переломів використовують спеціальні пальцеві прийоми (лікар особливим чином натискає пальцями на уламки). Після вправлення накладається спеціальна пов’язка, що фіксує. Вид пов’язки вибирається з урахуванням особливостей усунення.

Терміни іммобілізації визначаються видом перелому та віком хворого і зазвичай становлять 2-3 тижні.

Оперативне лікування потрібно дуже рідко. Показанням до операції є відкритий перелом, пошкодження судин, нервів, плеври та легені, загроза пошкодження перерахованих анатомічних утворень або загроза перфорації шкіри, а також значне усунення уламків, яке неможливо усунути під час репозиції.

Хірургічне втручання виконується під загальним наркозом. Якщо перелом локалізовано у середній частині ключиці, можливий остеосинтез ключиці штифтом або спицями. Використовують також спеціальні S-подібні пластини та звичайні реконструктивні пластини. При пошкодженнях акроміального кінця ключиці зазвичай проводиться остеосинтез ключиці пластиною з гвинтами, що блокують, або гачкоподібною пластиною.

Після операції руку підвішують на косинкову пов’язку. Шви знімають на 7-10 день. У відновлювальному періоді призначають ЛФК, масаж, електрофорез та магнітотерапію.

Прогноз сприятливий. Рухи зберігаються у повному обсязі. При адекватній репозиції уламків нормальна конфігурація ключиці відновлюється протягом кількох місяців.