Переломи кісток передпліччя у дітей

Переломи передпліччя у дітей виникають досить часто і можуть суттєво відрізнятися за тяжкістю та наслідками залежно від рівня та характеру ушкодження. Причиною травми частіше стає падіння на руку. Про наявність перелому свідчить набряк, різкий біль та порушення рухів. Можливі крововиливи, нерідко спостерігається крепітація та рухливість фрагментів. Слід враховувати, що неповні переломи, переломи без зміщення та пошкодження на кшталт «зламаної зеленої гілки» за своїми симптомами можуть нагадувати забій передпліччя, променево-зап’ясткового або ліктьового суглоба. Основним додатковим дослідженням, що використовується для підтвердження діагнозу є рентгенографія. Лікування зазвичай консервативне: гіпсова пов’язка з подальшим фізіолікуванням. Операції потрібні при значному зміщенні фрагментів, пошкодження нервів та судин.

Перелом ліктьового відростка ліктьової кістки може виникнути під час падіння на лікоть. Суглоб набрякли, його контури згладжені. На шкірі видно крововилив, у суглобі може визначатися гемартроз. Рухи різко обмежені. При обмацуванні виявляється локальна різка болючість по задній поверхні суглоба. У ряді випадків виявляється патологічна рухливість та хрускіт. На рентгенографії ліктьового суглоба визначається перелом чи епіфізеоліз. При ушкодженнях без усунення необхідно провести порівняльні знімки ліктьових суглобів та порівняти розташування ядер окостенінь. У діагностично важких випадках показано КТ чи МРТ ліктьового суглоба.

Якщо усунення відсутнє, накладають гіпс на 10-12 днів. При усуненні більше 4-5 мм проводять закриту репозицію. Невдале дворазове закрите вправлення є показанням до операції – відкритої репозиції. Під час хірургічного втручання уламок репонують і підшивають кетгутовими нитками до окістя ліктьової кістки. Потім накладають гіпс на 2 тижні, після чого призначають ЛФК. Слід враховувати, що при навколосуглобових та внутрішньосуглобових ушкодженнях кісток передпліччя масаж протипоказаний, оскільки може спровокувати зростання надлишкової кісткової мозолі з наступним частковим окостенінням суглобової сумки.

Перелом вінцевого відростка ліктьової кістки за клінічними проявами схожий на забій ліктьового суглоба. Набряк зазвичай не виражений. Виникає помірний біль, обсяг рухів зменшено незначно. Для диференціальної діагностики з забиттям призначається рентгенографія. Через малий розмір вінцевого відростка та нашарування тіней інших кісток рентгенівське дослідження теж не завжди дає можливість отримати достовірні дані, тому дітей з підозрою на таку травму у ряді випадків направляють на МРТ або КТ ліктьового суглоба. Лікування полягає накладення гіпсу на 10-12 днів. Потім дитині призначають ЛФК.

Перелом Мальгеня (перелом ліктьового відростка з вивихом кісток передпліччя) супроводжується яскравою клінічною картиною. Рука напівзігнута та розгорнута долонею вперед. Суглоб збільшений у переднезадньому напрямку, ззаду виявляється деформація у вигляді уступу, спереду ліктьовий згин згладжений через припухлість, яку створюють кістки передпліччя, що змістилися. Рухи неможливі.

Для підтвердження діагнозу виконуються рентгенівські знімки. При переломі Мальгеня можливе пошкодження нервів, тому при первинному огляді потрібна консультація дитячого невропатолога або нейрохірурга. За показаннями призначають консультацію судинного хірурга. Лікування полягає в вправленні вивиху з одночасною репозицією уламка. Потім накладається гіпс і виконуються контрольні знімки. Фіксація проводиться 10-12 днів, потім призначається фізіотерапія та ЛФК. При непереборному зміщенні кісткового фрагмента на 5 і більше мм. показано операцію.

Перелом Монтеджа (перелом ліктьової кістки з вивихом головки променя) в дітей віком спостерігається рідко. Рука трохи зігнута і звисає вздовж тіла, рухи неможливі. Положення пензля залежить від типу вивиху, можливий поворот долоні досередини, назовні та нейтральне положення. У середній чи верхній частині передпліччя виявляється набряк та деформація. Якщо перелом розташований поблизу ліктьового суглоба, набряк на передпліччя відсутній, визначається тільки набряк і деформація суглоба. При пальпації ліктьової ямки можна промацати виступає головку променя.

Вирішальну роль постановці діагнозу грає рентгенографія. Зазвичай рентгендіагностика не становить труднощів, проте при переломах Монтеджа у дошкільнят розпізнавання вивиху головки може бути утрудненим. У таких випадках призначається КТ чи МРТ. При переломі Монтеджа можливе пошкодження ліктьового нерва, тому обстеження включає консультацію невропатолога або дитячого нейрохірурга.

Лікування зазвичай консервативне. Під наркозом спочатку вправляють вивих, а потім усувають усунення кісткових фрагментів. Безуспішне дворазове вправлення є показанням до операції. Гіпс як при оперативному, так і при консервативному лікуванні зберігають від 14 до 28 днів, залежно від віку дитини та рівня перелому. Після призначають ЛФК та ​​фізіолікування.

Перелом шийки променевої кістки супроводжується набряком та болем у проекції ліктьового суглоба. Суглоб злегка зігнутий, долоня повернута досередини. Обмацування зовнішньої поверхні суглоба болісно. Розгинання та згинання можливе, але обертальні рухи різко обмежені. Рентгенографія дозволяє підтвердити діагноз та уточнити характер зміщення фрагментів.

При невеликому зміщенні (до 1/4 діаметра) гіпс накладають на 7-10 днів. При вираженому розбіжності уламків та кутовому зміщенні необхідна репозиція. Найчастіше уламки вдається вправити без розрізу, показанням до операції є невдале двократне вправлення. При свіжій травмі часом можливе проведення «підшкірної репозиції» – вправлення уламка за допомогою тонкого зонда, введеного через невеликий розріз. Маніпуляція здійснюється під рентгенівським контролем. Гіпс після операції, а також після закритої та підшкірної репозиції зберігається 10-12 днів. Потім призначають озокерит або парафін та ЛФК.

Діафізарні переломи передпліччя у дітей належать до групи найважчих ушкоджень серед переломів кісток передпліччя. Можливе пошкодження однієї кістки, проте частіше одночасно ламаються і ліктьова, і променева кістка. Клінічно визначається виражений набряк, патологічна рухливість, деформація, кістковий хрускіт, значне обмеження рухів та різка болючість. Постановка діагнозу зазвичай не викликає. Для оцінки тяжкості травми та вибору тактики подальшого лікування проводиться рентгенографія кісток передпліччя.

Лікування ведеться за умов дитячого травматологічного відділення. Методом вибору є закрита репозиція. Зазвичай кісткові фрагменти вдається зіставити, проте складність анатомічних взаємин тканин у цій галузі який завжди дозволяє повністю усунути усунення. Допустимим вважається зміщення за шириною до 1/3 і кутове зміщення до 10 градусів у діафізі і до 15-20 градусів у нижній третині. Якщо такого результату не вдалося досягти, показано хірургічне лікування.

При діафізарних переломах передпліччя у дітей фіксація металоконструкціями зазвичай не потрібна. Уламки міцно зчіплюються; якщо цього не відбувається, їх впроваджують один в інший або зшивають ниткою кетгута. В окремих випадках проводять тимчасову черезшкірну фіксацію спицею протягом 10-12 днів. Гіпс зберігають до 4-5 тижнів. Потім призначають парафін, озокерит, ЛФК та ​​масаж.

Надломи у діафізарній частині передпліччя є менш тяжкою травмою. При таких травмах кістки ламаються, як молода зелена гілочка – зі збереженням цілісності кори (окістя). Передпліччя болісно, ​​часто виявляється деформація внаслідок кутового усунення. Лікування амбулаторне. На руку накладають гіпс на 18-21 день. При вираженому кутовому усуненні попередньо здійснюють репозицію.

Найбільш поширеними є епіфізеоліз, складчасті (піднадкісткові) і звичайні повні переломи. Рідше спостерігається ушкодження Галеацці – перелом променя у нижній третині діафізу з вивихом головки ліктьової кістки.

Пошкодження Галеацці виникає під час падіння на долоню. В області передпліччя з боку мізинця з’являється набряк, деформація, крововилив та різка болючість. На внутрішній поверхні променево-зап’ясткового суглоба визначається хвороблива припухлість. Діагноз підтверджується під час проведення рентгенографії. Проводиться репозиція, 3-4 тижні здійснюється фіксація гіпсом. Потім призначається ЛФК, озокерит чи парафін.

Складчасті переломи передпліччя у дітей зазвичай локалізуються в ділянці дистального метафізу. Причиною стає падіння на долоню. Клініка мізерна. Відзначаються невеликі болі та помірна припухлість трохи вище променево-зап’ясткового суглоба. Обмацування та осьове навантаження болючі. Рентгенографія променево-зап’ясткового суглоба підтверджує діагноз. У важких випадках призначають МРТ або КТ променево-зап’ясткового суглоба. Лікування проводять у травмпункті. На руку накладають гіпс на 2 тижні. Потім призначають ЛФК.

Епіфізеоліз дистального відділу променевої кістки – найпоширеніша травма групи переломів передпліччя в дітей віком. Епіфізеоліз променя може бути ізольованим або поєднуватися з відривом шилоподібного відростка або з епіфізеолізом ліктьової кістки. Клінічна картина часто недостатньо чітка. В області променево-зап’ясткового суглоба з’являється припухлість і болючість, які батьки іноді розцінюють як наслідки забиття. При значному зміщенні симптоми виражені яскравіше – виникає значний набряк, деформація та різкий біль.

Рентгенографія променево-зап’ясткового суглоба дозволяє уточнити діагноз. Лікування здійснюється у травмпункті дитячим травматологом. При необхідності проводять репозицію та накладають гіпс на 3-4 тижні. Потім направляють дитину на ЛФК.