Післяродова виразка шийки матки

Післяродова виразка шийки матки – Обмежений рановий дефект слизової оболонки і підлягають тканин шийки матки, що виник на місці внутрішніх післяпологових розривів або ран. Перебіг післяпологової виразки шийки матки характеризується місцевою інфекційно-запальною реакцією, субфебрилітетом, явищами кольпіту, вульвіту. Діагностика післяпологової виразки шийки матки ґрунтується на проведенні гінекологічного огляду, кольпоскопії, дослідженні мазків. Лікування виразкового дефекту шийки матки місцеве – накладання серветок із гіпертонічним розчином, ферментами, антибактеріальними мазями.

Післяродова виразка шийки матки безпосередньо пов’язана з процесом розродження та інфікуванням родових шляхів. Післяпологову виразку шийки матки відносять до обмежених форм післяпологової інфекції, яка розвивається на тлі травмування шийки матки при стрімких, затяжних або оперативних пологах через родові природні шляхи.

Внутрішні розриви на шийці матки найчастіше утворюються наприкінці першого періоду пологів при повністю відкритій шийці і можуть бути вхідними воротами для інфекції. Внаслідок інфікування тріщин або розривів слизової оболонки цервікального каналу може сформуватися післяпологова виразка шийки матки. На її поверхні відбувається некроз тканин з утворенням гнійного нальоту, розвивається набряк та гіперемія довколишніх тканин.

Післяпологова виразка шийки матки розглядається як певний етап розвитку єдиного інфекційного процесу в організмі жінки, що народила. На стадії післяпологової виразки шийки матки інфекція локалізована в межах матки, але при великому ураженні та неправильному лікуванні може призвести до розвитку ускладнень, аж до генералізованої септичної форми. Процеси загоєння післяпологової виразки шийки матки нерідко бувають порушені і сповільнені, що може призвести до хронізації запалення.

Післяпологова виразка шийки матки розвивається при проникненні мікроорганізмів на поверхню післяпологової рани цервікального каналу. Поява післяпологової виразки шийки матки може викликати патогенну мікрофлору: гонококи, трихомонади, хламідії, мікоплазми. При зниженні імунітету збудниками післяпологової виразки шийки матки можуть виступати умовно-патогенні мікроорганізми: золотистий стафілокок, гемолітичні та анаеробні стрептококи, лактозонегативні ентеробактерії (протей, клебсієлла оїди; пептококи, пептострептококи та ін. ), а також асоціації мікроорганізмів.

Факторами ризику розвитку післяпологової виразки шийки матки є ускладнення пологової діяльності: передчасне вилив амніотичних вод, затяжні пологи при великому плоді, маткові кровотечі в процесі пологів та ранньому післяпологовому періоді, оперативні пологи з травмою пологових шляхів (родова травма), тривалий безводний інтервал.

Порушення санітарно-епідеміологічного режиму, інвазивна діагностика під час вагітності та пологів (трансцервікальний амніоцентез та амніоскопія, пряма електрокардіографія плода), хірургічне лікування істміко-цервікальної недостатності, часті піхвові дослідження при розриві післяпологових ускладнень , у т. ч. післяпологової виразки шийки матки Наявність у породіллі хронічних інфекцій статевих органів сприяє розвитку запального процесу на місці післяпологової травми та формуванню післяпологової виразки шийки матки.

Післяпологова виразка утворюється дома післяпологової травми шийки матки зазвичай на 3 – 4 добу після пологів. Місцева симптоматика післяпологової виразки шийки матки характеризується наявністю щільного гнійного нальоту сіро-жовтого кольору поверхні рани, ознаками запалення (почервонінням і набряклістю) периферичних тканин, кровоточивістю ураженої ділянки.

Післяпологова виразка шийки матки може супроводжуватися субфебрильною температурою, хворобливістю, загальним нездужанням. При поширенні інфекції за межі шийки матки розвиваються кольпіти, вульвіти з типовою для них симптоматикою – печінням, білями, свербінням, слизовою гіперемією.

Зазвичай через 4-5 діб температура нормалізується, самопочуття покращується. При сприятливому перебігу післяпологової виразки шийки матки відбувається очищення рани від нальоту та її епітелізація. В іншому випадку можлива генералізація септичної інфекції.

Діагностика післяпологової виразки шийки матки ґрунтується на клінічних симптомах, даних гінекологічного огляду, лабораторних та інструментальних досліджень. Гінекологічний огляд за допомогою дзеркал виявляє рановий дефект на поверхні шийки матки, покритий фібринозно-гнійним або гнійним нальотом, набряклість та гіперемію навколишніх тканин.

У крові при гострому процесі виявляється підвищення лейкоцитів та ШОЕ. Збудників післяпологової виразки шийки матки можна встановити методом ПЛР – діагностики чи бактеріологічного дослідження виділень із цервікального каналу. Бакпосів проводять до початку антибактеріального лікування. Додатково гінеколог може призначити проведення кольпоскопії, ультразвукового дослідження, гістероскопії, термографії та ін.

При післяпологовій виразці шийки матки основним методом є місцеве лікування, яке спрямоване на видалення гнійного відокремлюваного, антисептичну обробку рани та прискорення процесів регенерації. Якщо на шийку матки накладено шви, їх необхідно зняти на час лікування.

Послеродовую язву шейки матки очищают от гнойных налетов наложением стерильных марлевых турунд с 10% раствором хлорида натрия, фурацилином, мазевыми аппликациями с антибиотиками (хлорамфеникол+ метилурацил, эмульсия синтомицина, мазь Вишневского), некролитическими ферментами (цигерол, трипсин, химотрипсин). Серветки змінюють кожну добу, доти, поки виразка не очиститься від гною, – як правило, це займає кілька днів.

Епітелізація післяпологової виразки шийки матки зазвичай закінчується через 10-12 діб. При невеликій поверхні ураження післяпологова виразка шийки матки гоїться вторинним натягом, при великих ранах накладають шви. Після загоєння вшитих глибоких розривів може розвинутися рубцева деформація шийки матки. Цей дефект згодом коригують за допомогою лазера, радіоніжа або хірургічних методів – конізації шийки матки, бужування цервікального каналу.

Прогноз післяпологової виразки шийки матки здебільшого сприятливий. При своєчасному та адекватному лікуванні післяпологова виразка шийки матки очищається від гною та поступово епітелізується. В даний час завдяки профілактичним заходам, а також розумній антибактеріальній терапії гінекологія рідко стикається з ускладненнями на фоні виразки післяплідної шийки матки.

Профілактика післяпологової виразки шийки матки повинна включати лікування запальних гінекологічних та екстрагенітальних захворювань при плануванні вагітності, санацію пологових шляхів, раціональне ведення пологів та післяпологового періоду, обробку післяпологових швів, дотримання правил асептики, антисептики та особистої гігієни.