На великій вибірці британців: понад 90 тисяч осіб, повідомляє sutura.org.ua

Результати роботи, опубликовані в журналі The Lancet Psychiatry, показують, що пізно відходять до сну люди частіше страждають від біполярного розладу та депресії, а також скаржаться на самотність та психічне неблагополуччя.

У сучасних людей через штучне освітлення нерідко збиваються біологічні годинники (циркадні ритми, що регулюють цикли сну та неспання за допомогою ланцюгів генів і білків). Порушення “налаштувань” таких годинників (крім світла вплинути на них може і необхідність працювати в нічну зміну і спати вдень) несе за собою безліч негативних наслідків, наприклад, підвищений ризик розвитку хвороби Альцгеймера та розсіяного склерозу.

Тому лікарі та адепти здорового способу життя рекомендують утримуватися від зайнять, здатних перешкодити своєчасному відходу до сну: наприклад, просять не користуватися гаджетами перед сном. На користь справедливості цієї заради можуть говорити і результати дослідження, проведеного вченими з Університету Глазго під керівництвом Лорі Лаялл (Laura Lyall). В їхньому експерименті були використані дані про семиденну активність людей, зняті за допомогою наручних браслетів: всього під спостереженням були 91105 учасників проекту UK Biobank у віку від 37 до 73 років.

На основі даних з браслетів вчені розрахували, наскільки цикл сну і неспання був порушений: тобто наскільки активним був учасник у нічний час. Іншою змінною було наявність у учасників психічних розладів, а також їх суб’єктивна оцінка власного психічного благополуччя. Вчені також враховували інформацію про пори року, коли проводилися спостереження, про поле і раси учасників, споживання алкоголю і табаку, соціоекономічний статус, загальну активність (її також виміряли за допомогою браслета), а також індекс маси тіла та дитячих травмах — як показник ймовірності розвитку психічних розладів

Виявилося, що серед більш активних у нічний час людей ризик наявності біполярного розладу був на 11% вищий, а депресії — вищий на 6%. Крім того, ці учасники також частіше повідомляли про самотність, психічне неблагополуччя та незадоволення власним здоров’ям.

Незважаючи на те, що вибірка учасників у дослідженні досить велика, встановити причинно-наслідковий зв’язок між активністю в нічний час доби і психічним станом не можна: пізній відхід до сну може бути як причиною, так і наслідком психічних розладів та загального незадоволення своїм станом .

Варто також зазначити, що при аналізі дослідники врахували дані про загальну добову активність учасників, завдяки чому стало можливо виключити ймовірність, що на встановлення взаємозв’язку вплине нетиповий режим: робота в нічну зміну і денний сон.

У чому надмірне вплив штучного освітлення на здоров’я людини сприяє постійному використанню гаджетів. Вони випромінюють яскраве блакитне світло (це дозволяє екрану бути видимим навіть вдень), який сприймається людським оком як різкий білий. При використанні гаджетів уночі організм вирішує, що світло, що попадає на сітківку, — насправді день: через це замедлюється виробництво мелатоніну. Крім того, різке контрастне освітлення стомлює очі. І хоча робота не зазначає прямої взаємозв’язку саме між використанням гаджетів у нічний час і ризиком розвитку психічних хвороб, один з авторів роботи Деніел Сміт (Daniel Smith) упевнений, що провиною порушення роботи біологічних годин служити погана гігієна сну, одним з показників якої використання гаджетів уночі.

Гаджети — не єдиний джерело штучного освітлення, що може збити роботу циркадних ритмів та втомлювати очі. У 2016 році Американська медична асоціація, наприклад, випустила доповідь, в якій описала вплив на здоров’я людей світу від світлодіодних вуличних ліхтарів.