Тривале вплив бактерий, що викликають інфекції навколозубних тканин, призводить до запалення та дегенерації нейронів головного мозку, схожим із наслідками хвороби Альцгеймера. Про це йдеться у новому дослідженні Іллінойського університету (University of Illinois) у Чикаго, проведеному на мішах, інформує sutura.org.ua

«Інші дослідження продемонстрували тісний зв’язок між пародонтом і когнітивними порушеннями, але це перше дослідження, яке показує, що вплив відповідних бактерій призводить до утворення бляшок, які прискорюють розвиток невропатології у пацієнтів із хворобою Альцгеймера», – розповіла доктор Кейко Ватанабе (Keiko Watanabe ), один з авторів дослідження, професор пародонтології у Стоматологічному коледжі (College of Dentistry) Іллінойського університету.

Для з’ясування, як впливають бактериї Porphyromonas gingivalis на здоров’я мозку, дослідники викликали хронічний пародонтит (пошкодження м’яких тканин із втратою кісткової тканини навколо зубів) у 10 мишей. Ще 10 мишей використовувалися як контрольної групи. Після 22 тижнів повторного перорального застосування бактерий вони вивчили тканину головного мозку мишей та порівняли стан здоров’я мозку.

Дослідники виявили, що у мишей, які хронічно піддавалися впливу бактерій, значно вище кількість накопиченого бета-амілоїду – сенільних бляшок, характерних для мозкової тканини пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Крім того, вони мали сильніше запалення головного мозку і менше неушкоджених нейронів.

Ці результати були додатково підтверджені аналізом бета-білку амілоїду та РНК-аналізом, який показав більшу експресію генів, пов’язаних із запаленням та дегенерацією в досліджуваній групі. ДНК пародонтальних бактерій також була виявлена ​​у мозковій тканині мишей з досліджуваної групи, а бактеріальний білок спостерігався всередині їх нейронів.

Дослідники вважають результати перспективними, оскільки вони використовували модель миші дикого типу (без генних мутацій); тоді як більшість модельних систем для вивчення хвороби Альцгеймера засновані на генетично схильних мішах.

Розуміння причинності та факторів ризику розвитку хвороби Альцгеймера має вирішальне значення для розробки лікування, особливо якщо йдеться про спорадичну або пізню хворобу, яка становить понад 95% випадків і має, як правило, невідомі причини і механізми.

Зроблені дослідниками висновки є значними як для наукової спільноти, так і на рівні окремого індивіда. «Гігієна порожнини рота є важливим предиктором хвороби, включаючи хвороби, що відбуваються за межами рота. Люди можуть зробити багато для свого особистого здоров’я, серйозно ставлячись до здоров’я ротової порожнини», – резюмувала Кейко Ватанабе.