Потниця

Потниця – висипання у вигляді прозорих бульбашок або червоних вузликів, що виникає внаслідок закупорки потових залоз і найчастіше зумовлене перегріванням організму. За характером висипань розрізняють червону, кристалічну та папульозну пітницю. Діагноз пітниці зазвичай не викликає труднощів, консультація дерматолога може знадобитися лише у ускладнених випадках. Лікування пітниці полягає головним чином усуненні факторів, що викликають перегрівання та посилене потовиділення організму. До заходів профілактики пітниці відносяться оптимальний температурний режим приміщення, адекватна погоді одяг, дотримання особистої гігієни та правильний догляд за шкірою.

Незважаючи на те, що пітниця вважається в основному дитячим захворюванням, їй схильні і дорослі люди. Але найчастіше пітниця зустрічається у дітей першого року життя. Це з незрілістю потових залоз і механізмів терморегуляції немовлят. І у дітей, і у дорослих більш схильні до висипів пітниці ділянки шкіри, що погано вентилюються. До них відносяться шкірні складки (пахвові, міжягідні, пахові, складки на шиї, між пальцями, під молочними залозами і за вухами), ліктьові та колінні згини, ділянки шкіри під щільно прилеглими синтетичними тканинами (неякісні памперси, бандажі, одяг » тканин).

У нормі система потовиділення людини бере активну участь у процесі терморегуляції організму. При підвищенні температури навколишнього середовища активується робота потових залоз, вони починають інтенсивно виділяти піт, що сприяє деякому охолодженню шкірного покриву та захищає організм від перегрівання. Цей механізм спрацьовує при підвищенні температури самого тіла. Наприклад, при різних захворюваннях, що протікають з лихоманкою (ГРВІ, грип, гострий бронхіт, пневмонія, ангіна, кір, вітряна віспа, краснуха та ін.), Інтенсивна фізична активність, теплові процедури, застосування зігріваючих компресів або укутувань.

Інтенсивне потовиділення може призвести до закупорки потових залоз та виникнення пітниці. Особливо часто пітниця виникає у новонароджених та дітей до року, оскільки їх потові залози не до кінця сформовані та мають вузькі вивідні протоки. Серед дорослих пітниця зустрічається частіше у людей з підвищеною пітливістю, надмірною вагою чи порушеннями у роботі ендокринної системи.

Залежно від виду висипу клінічна дерматологія розрізняє три клінічні варіанти пітниці: кристалічний, червоний та папульозний.

Кристалічна пітниця представлена ​​перламутровими або білими бульбашками діаметром 1-2 мм. Бульбашки, зливаючись між собою, можуть утворювати більші бульбашки. Протягом декількох годин або днів вони лопаються і підсихають з утворенням ділянок, що лущиться, на шкірі. Даний вид пітниці зустрічається в основному у новонароджених дітей і розташовується на обличчі, верхній частині тулуба та шиї. Якщо кристалічна пітниця виникає у дорослого, то вона зазвичай локалізується на шкірі грудей, спини та згинальних поверхонь ніг та рук.

Червона пітниця має вигляд червоних вузликів розміром 1-3 мм і бульбашок, що містять каламутну рідину. Ці елементи оточені запальним гіперемованим віночком. Як правило, вони не зливаються між собою. Пацієнтів з червоною пітницею турбує свербіж, що посилюється при підвищенні температури повітря. Зазвичай цей вид пітниці вражає шкіру в місцях, де вона піддається тертю. Це пахові складки, пахвові області, згинальні складки на кінцівках та шкіра під молочними залозами у жінок. Саме червона пітниця найчастіше виникає у дорослих у спеку або при важкій фізичній праці.

Папульозна пітниця характеризується висипаннями у вигляді бульбашок тілесного забарвлення розміром не більше 3 мм. Розташовуються висипання на шкірі тулуба, рук та ніг. Папульозна пітниця зазвичай зустрічається в тропічних країнах з вологим та спекотним кліматом, за що вона і отримала свою другу назву – «тропічна». Найбільш схильні до появи папульозної пітниці дорослі люди, які гірше за інших пристосовані до спеки. Часте перегрівання у таких пацієнтів може призводити до виснаження потових залоз, появи лущення та сухості шкіри в області пітниці.

Течія пітниці може ускладнитися приєднанням вторинної інфекції. У таких випадках вміст бульбашок ставати гнійним, а вузлики перетворюються на пустули з маленькими гнійничками на верхівках. Таким чином, процес може трансформуватися на піодермію.

Діагноз пітниці зазвичай не викликає труднощів у лікаря будь-якої спеціалізації. Тому для підтвердження діагнозу достатньо візуального огляду педіатра чи терапевта. У складних випадках може знадобитися консультація дерматолога.

У лікуванні пітниці основне значення належить усунення перегрівання пацієнта. Цьому сприяє часте провітрювання приміщення, повітряні ванни, водні процедури, носіння менш теплого одягу та бавовняної білизни. Щоб уникнути пітниці в жаркий літній час, необхідно використовувати охолодження приміщення за допомогою вентилятора або кондиціонера. Дорослим пацієнтам з пітницею рекомендовано уникати фізичної активності у жарких умовах або теплому одязі. У переважній більшості випадків симптоми пітниці проходять у перші 1-3 дні після припинення дії фактора, що викликає її.

Для прискорення одужання може застосовуватись місцеве лікування. Добре допомагають при пітниці ванни з розчином перманганату кальцію, ромашкою, чергою, після яких ділянки висипів можна обробити присипкою з оксидом цинком або тальком. При вираженому свербіні у дорослих застосовують препарати з ментолом та камфорою, бетаметазонову мазь. Поява інфекційних ускладнень при пітниці є показанням до місцевої протимікробної терапії антисептиками та антибіотиками.

Попередження пітниці полягає у дотриманні гігієни шкіри, підтримці оптимальної температури приміщення, регулярних водних процедурах, усуненні ситуацій, що призводять до сильного потовиділення. Влітку необхідно уникати тривалого перебування на відкритому сонці. Для людей, які переїжджають у спекотніші кліматичні умови, бажана поступова адаптація.

Окремо слід сказати про одяг. Безпосередньо контактуюча зі шкірою білизна має бути «дихаючою» і не надто тісною. Важливо, щоб одяг відповідав погоді та фізичній активності людини. Так, при занятті спортом або фізичній роботі, а також у рухомих дітей одяг повинен бути менш теплим.

Для профілактики пітниці у дітей першого року життя необхідно уникати тугого сповивання та надто теплого закутування. Велике значення має правильний догляд за шкірою малюка, регулярне проведення водних процедур та повітряних ванн, гарне провітрювання приміщення, використання якісних підгузків, бавовняного одягу та білизни.