Дівчина отримала дефект челюсті внаслідок родової травми. Після того, як п’ята реконструктивна операція призвела до клінічної смерті, батьки вирішили припинити спроби відновити обличчя Олі.

Спотворена від народження, Шумейко Ольга була боязкою, замкнутою дівчинкою. Її мати ніколи не була схильна до сентиментів: не співчувала дочці, не цікавилася, чи легко їй існувати між однолітками. Батько, навпаки, маючи добре серце, завжди підтримував Олю. Він навчив доньку всього, що вмів сам: їздити на велосипеді, мотоциклі, автомобілі, рибалити, грати на гітарі. Однак Олі весь час не вистачало маминого тепла.

Дівчина звикла жити в самоті, і коли їй було 7 років, мама народила сестричку Юлю. Оскільки батьки працювали з ранку до ночі, всі турботи з догляду за сестрою лягли на плечі Олі: вона прала пелюшки, кормила, пеленала, розважала, потім водила в садок, гуляла.

На власні розваги в Олі майже не залишалося години. Юля виросла активною, відкритою дівчинкою. На відміну від Олі у неї склалися дружні стосунки з мамою. Юля виросла, завела багато друзів і перестала спілкуватися із власною сестрою.