Пресбіопія

Пресбіопія – Це вікове зниження акомодативної здатності ока, пов’язане з природним процесом старіння кришталика. Пресбіопія проявляється погіршенням здатності бачити на близькій відстані: розмитістю та нечіткістю зору поблизу, астенопічними симптомами (головними болями, втомою очей, поганим загальним самопочуттям). Діагностика пресбіопії включає перевірку зору, оцінку рефракції та акомодації, проведення офтальмоскопії. Лікування пресбіопії може полягати у доборі необхідних окулярів, лазерної корекції зору (LASIK, ФРК), рефракційної заміни кришталика (ленсектомії).

Пресбіопія або стареча далекозорість є неминучим процесом, пов’язаним із природним старінням ока. Відомо, що за нормальної рефракції (емметропії) пресбіопія розвивається у віці 40-45 років, при далекозорості – трохи раніше, а при короткозорості – пізніше. З віком відбувається прогресуюче зниження акомодації, що призводить до поступової втрати здатності органу зору фокусуватися на довколишніх об’єктах. За даними офтальмології, пресбіопія трапляється у 25-30% населення.

В основі пресбіопії лежать природні інволюційні процеси, що відбуваються в органі зору та призводять до фізіологічного ослаблення акомодації. Розвиток пресбіопії – неминучий віковий процес: так, до 30 років акомодативна здатність ока знижується наполовину, до 40 років – на дві третини, а до 60 – практично повністю втрачається.

Акомодація – це здатність ока пристосовуватися до бачення предметів, розташованих на різній відстані. Акомодативний механізм забезпечується за рахунок властивості кришталика змінювати свою заломлюючу силу в залежності від ступеня віддаленості предмета та фокусувати його зображення на сітківці.

Основною патогенетичною ланкою пресбіопії виступають склеротичні зміни кришталика (факосклероз), що характеризуються його дегідратацією, ущільненням капсули та ядра, втратою еластичності. Крім цього, з віком втрачаються і пристосувальні можливості та інших структур ока. Зокрема, розвиваються дистрофічні зміни в утримуючій кришталик віїчному (циліарному) м’язі ока. Дистрофія війного м’яза виражається припиненням утворення нових м’язових волокон, їх заміщенням сполучною тканиною, що призводить до послаблення її скорочувальної здатності.

В результаті цих змін кришталик втрачає здатність до збільшення радіусу кривизни при розгляді розташованих близько до ока предметів. При пресбіопії точка ясного бачення поступово віддаляється від ока, що проявляється утрудненням виконання будь-якої роботи поблизу.

Вікові зміни оптичного апарату ока пов’язані з порушенням обміну речовин через судини сітківки та кон’юнктиви і швидше розвиваються у людей, які страждають на цукровий діабет, атеросклероз, артеріальну гіпертензію, гіповітаміноз, хронічні інтоксикації (нікотинової, алкогольної). Більш ранньому розвитку пресбіопії сприяє гіперметропія, астигматизм, часті запалення очей (кон’юнктивіти, увеїти, блефарити, кератити), очні операції, травми ока, а також професійна діяльність, пов’язана з напруженим і тривалим зоровим навантаженням на близькій відстані ін). У свою чергу, рано виникла пресбіопія є фактором ризику розвитку глаукоми.

Люди з эмметропией перші ознаки пресбіопії розвиваються у віці 40-45 років. При роботі на близькій відстані (листі, читанні, шитті, заняттях з дрібними деталями) настає швидка зорова втома (акомодативна астенопія): втома очей, головний біль, тупий біль в очних яблуках, переніссі та надбров’ях, сльозотеча і легка світлобоязня. При пресбіопії предмети, розташовані поблизу, стають розпливчастими, нечіткими, що виявляється бажанням відсунути об’єкт занять подалі від очей, включити яскравіше освітлення.

Суб’єктивні прояви пресбіопії розвиваються тоді, коли найближча точка чіткого зору віддаляється від ока на 30-33 см, тобто в середньому після 40 років. Зміни акомодації прогресують до 65 років – приблизно у цьому віці найближча точка чіткого бачення віддаляється на ту саму відстань, де знаходиться подальша точка. Таким чином, акомодація дорівнюватиме нулю.

Пресбіопія у гіперметропів (осіб з далекозорістю) проявляється, як правило, раніше – у віці 30-35 років. У цьому погіршується як зір поблизу, а й у далечінь. Таким чином, далекозорість не тільки сприяє ранньому розвитку пресбіопії, а й посилює її.

У людей із короткозорістю (міопією) пресбіопія може залишитися непоміченою. Так, при невеликих ступенях короткозорості (-1-2 дптр) вікова втрата акомодації тривалий час компенсується, у зв’язку з чим прояви пресбіопії розвиваються пізніше. Особи з міопією -3-5 дптр часто взагалі не потребують корекції зору поблизу: у цьому випадку їм досить просто зняти окуляри, в яких вони дивляться в далечінь.

Якщо прояви пресбіопії виявляються раніше 40 років, необхідно ретельне обстеження у офтальмолога, спрямоване на виявлення далекозорості та негайну, правильно організовану корекцію.

Корекція пресбіопії може здійснюватися оптичними, мікрохірургічними та лазерними методами.

Найчастіше вдаються до очкової корекції пресбіопії, що здійснюється за допомогою збірних «плюсових» лінз. В офтальмології користуються спеціально розрахованими параметрами сили скла, необхідні корекції пресбіопії у віці. Так, для емметропічного ока у 40 років призначаються лінзи +0,75+1 дптр, надалі кожні 5 років додається ще по +0,5 дптр (тобто у 45 років сила скла становитиме +1,5 дптр; у 50 років +2 дптр; у 55 років +2,5; у 60 років + 3 дптр тощо. Як правило, після 65 років посилення корекції пресбіопії не потрібне.

У гіперметроп для розрахунку оптичної сили скла до значення вікової корекції пресбіопії необхідно додати ступінь далекозорості. Для визначення сили лінз у міопів слід відняти ступінь короткозорості з величини, що відповідає віку пресбіопічної лінзи. Слід враховувати, що ці дані є орієнтовними і обов’язково вимагають уточнення шляхом безпосереднього приставлення скла до ока.

З урахуванням необхідності підбираються прості окуляри для роботи на близькій відстані, складні окуляри (біфокальні) з двома фокусами для зору вдалину та поблизу, прогресивні, мультифокальні лінзи або інші варіанти оптичної корекції пресбіопії.

У комплексній корекції пресбіопії використовується вітамінотерапія, гімнастика для очей, масаж шийно-коміркової зони, магнітолазеротерапія, рефлексотерапія, гідротерапія, електроокулостимуляція, тренування на аккомодотренері (апарат “Струмок”).

Хірургічне лікування пресбіопії також може бути варіативним. В області лазерної хірургії для корекції пресбіопії успішно застосовується методика PresbyLASIK, за допомогою якої на рогівці формується мультифокальна поверхня, що дозволяє отримати на сітківці як далекий, так і ближній фокус. До інших способів лазерної корекції пресбіопії відносяться ФРК (фоторефрактивна кератектомія), Femto LASIK, LASEK, EPI-LASIK, Super LASIK та ін.

Інтраокулярна корекція пресбіопії передбачає заміну кришталика, що втратив свої фізико-хімічні властивості та еластичність, здатність до акомодації на штучну – інтраокулярну лінзу (ІОЛ). Для корекції пресбіопії використовуються спеціальні акомодуючі монофокальні ІОЛ або мультифокальні ІОЛ, які імплантуються відразу після факоемульсифікації катаракти.

Повністю виключити розвиток пресбіопії неможливо – з віком кришталик неминуче втрачає свої первісні властивості. Для того, щоб віддалити настання пресбіопії та уповільнити прогресуюче погіршення зору, необхідно уникати надмірних зорових навантажень, правильно підбирати освітлення, виконувати гімнастику для очей, приймати вітамінні препарати (А, В1, В2, В6, В12, С) та мікроелементи (Cr, Cu , Mn, Zn та ін.).

Важливо щорічно відвідувати офтальмолога, проводити своєчасну корекцію аномалій рефракції, займатися лікуванням хвороб очей та судинної патології.