Нагадаємо, що алергічні реакції пов’язані з неадекватною імунною відповіддю організму на зазвичай доброякісні речовини (пилку, суперечки цвілі, деякі продукти). Винні у цьому представники групи Т-клітин. Щоправда, далеко не всі.
Пояснимо, що Т-клітини (або T-лімфоцити) поділяються на Т-кілерів та Т-хелперів. Завдання перше – руйнування власних клітин організму, або інфікованих вирусами або іншими патогенними внутрішньоклітинними агентами, або тих, що пошкоджені або невірно функціонують (наприклад, опухлинні).
Тим часом Т-хелпери регулюють реакції як вродженого, так і набутого імунітету, а також визначають тип відповіді, який організм зробить на конкретний чужорідний матеріал. Ці клітини не виявляють цитотоксичності (не можуть шкодити клітин) і не беруть участь у знищенні інфікованих клітин або безпосередньо збудників. Замість цього, вони керують імунною відповіддю, спрямовуючи інші клітини на виконання потрібних завдань.

T-клітини “народжуються” з плюрипотентних гемопоетичних стволових клітин. У дорослого людини вони утворюються у кістковому мозку.
Т-хелпери якраз і виявилися винними у появі алергічних реакцій у людини. У ході своєї роботи біолог Ерік Уамбре (Erik Wambre) та імунолог Вільям Квок (William Kwok) використовували зразки крові пацієнтів, які мають алергію на пилку вільхи.
Пояснимо, що Т-хелпери розпізнають аллерген завдяки особливим рецепторам – білковим комплексам. Крім “приймаючих” рецепторів Т-хелпери мають також маркерні білки.
Щоб позначити у зразках крові пацієнтів імунні клітини, що реагують на пилку вільхи, команда додала до них флуоресцентні білки, відомі як тетрамери MHC II. Завдяки цьому дослідники встановили, що одна група Т-хелперів мала більше копій двох маркерних білків та менше копій чотирьох інших. Хоча жоден з білків не був “ексклюзивним” для клітин, їх поєднання забезпечувало підпис, який дослідники охрестили клітинами типу TH2A.

При повторі тестів за участю пацієнтів, які мали алергію на найрізноманітніші збудники (у тому числі пилок рослин, домашню пилку), в їх зразках крові були виявлені ті ж клітини. При цьому вони були відсутні в крові людей, які не страждають від алергії. Таким чином стало ясно, що саме клітини типу TH2A відповідають за появу алергічних реакцій у людей.
Автори дослідження, опублікованого у виданні Science Translational Medicine, упевнені, що отримані дані допоможуть розробити нові способи боротьби з алергією.
Зокрема, якщо визначити, які молекулярні сигнали перетворюють Т-клітини на клітини типу TH2A, можна буде запобігти їх появі. Також планується створення спеціальних аналізів крові, які вкажуть на наявність “біомаркерів алергії” (TH2A-клітин) у крові людей.