Прикордонний пігментний невус

Прикордонний пігментний невус – пігментований вузлик розміром до 1 см, забарвлення якого може варіювати від світло-коричневого та сірого кольору до чорного. Прикордонний невус може мати будь-яку локалізацію. Найчастіше буває поодиноким. Діагностика проводиться за допомогою дерматологічного огляду, дерматоскопії, сіаскопії. З метою профілактики меланоми рекомендовано видалення невуса лазером, радіохвильовим апаратом, рідким азотом, електрокоагуляцією або шляхом хірургічного висічення. За потреби проводиться гістологічне дослідження віддаленого матеріалу.

Прикордонний пігментний невус є сплощеним вузликом сірого, чорного, світло- або темно-коричневого кольору. Його розміри бувають від кількох міліметрів до 4-5 см, але частіше не перевищують 1 см. Поверхня невуса гладка і суха може бути трохи нерівною. Відмінною особливістю є відсутність росту волосся (навіть пушкового) на поверхні невуса. Прикордонний невус немає улюбленої локалізації і може розташовуватися будь-якій ділянці тіла, зокрема на долонях і підошвах, де інші види невусов мало зустрічаються. Зазвичай прикордонний невус є одиночною освітою, але трапляються випадки та множинного невуса.

Різновидом прикордонного невуса є кокардний невус, що характеризується поступовим посиленням пігментації по периферії освіти, за рахунок чого з часом невус набуває вигляду концентричних кілець, що відрізняються різною насиченістю забарвлення. Зміна кольору прикордонного пігментного невуса, його різке збільшення, поява тріщин, ерозій або бугристостей на його поверхні, виникнення почервоніння навколо невуса або розпливчастість його меж можуть свідчити про злоякісну трансформацію та вимагають невідкладної консультації дерматолога.

Прикордонний пігментний невус діагностується під час дерматологічного огляду та дерматоскопії. Додатковим методом є сіаскопія. При підозрі на малігнізацію невуса потрібна консультація дерматоонколога.

Біопсія шкіри з області прикордонного пігментного невуса зазвичай не проводиться, оскільки таке травмування може дати поштовх його злоякісному переродженню. Гістологічне дослідження здійснюється після видалення невуса хірургічним або радіохвильовим методом.

Прикордонний пігментний невус диференціюють від інших пігментних утворень: ластовиння, пігментних плям, невуса Сеттона, меланозу Дюбрейля, блакитного невуса.

Пацієнтам із прикордонним пігментним невусом рекомендовано спостереження дерматолога. Як доброякісне новоутворення шкіри він не потребує термінового видалення. Але слід пам’ятати, що прикордонний пігментний невус відноситься до меланомонебезпечних і найкращим способом запобігання меланому є видалення невуса. Показанням для хірургічного лікування невуса є постійна травматизація, особливо при розташуванні на підошвах або долонях.

Вилучення прикордонного пігментного невуса може проводитися хірургічним скальпелем, лазером або радіохвильовим апаратом. Електрокоагуляція та кріодеструкція невуса не бажана, оскільки на думку деяких фахівців ці методи видалення викликають сильну травматизацію тканин, що може призвести до розвитку меланоми на місці віддаленого пігментного невуса.

Видалення родимок лазером не залишає після себе косметичного дефекту. Однак воно може застосовуватися тільки у випадках, коли гістологічне дослідження віддаленого матеріалу не потрібне. Видалення невусів радіохірургічним ножем частіше проводиться за їх розмірів до 5 мм. Обидва методи при невеликих розмірах освіти не вимагають накладання швів. При виявленні ознак злоякісної трансформації невуса проводиться термінове хірургічне висічення з подальшим гістологічним дослідженням віддаленого матеріалу.