Псевдополіпоз ободової кишки

Псевдополіпоз ободової кишки – це вторинне патологічний стан, при якому на слизовій оболонці ободової кишки утворюються множинні випинання, що на вигляд нагадують поліпи. Виникає при запальних захворюваннях кишечника та деяких інфекціях ШКТ. Клінічна картина псевдополіпозу ободової кишки визначається основним захворюванням, у пацієнтів можуть спостерігатися діарея, біль у животі, тенезми, метеоризм, схуднення та патологічні домішки у калі. Діагноз виставляється на підставі даних ендоскопічного дослідження та біопсії. У деяких випадках використовуються КТ та рентгенографія з контрастуванням. Потрібне лікування основної патології.

Псевдополіпоз ободової кишки – стан, при якому на стінці ободової кишки з’являються вирости, які імітують поліпи кишечника, але є ділянками слизової оболонки, що збереглася, або острівцями надлишкової регенерації залозистого епітелію, що виникли на тлі запального або інфекційного процесу в ободової кишці. Найчастіше причиною розвитку псевдополіпозу ободової кишки стає неспецифічний виразковий коліт. За даними фахівців у галузі сучасної проктології, псевдополіпи виявляються у 22-64% пацієнтів, які страждають на це захворювання.

Іноді псевдополіпоз ободової кишки виявляється при хворобі Крона та дизентерії. Захворювання зазвичай розвивається у віці 40-65 років. Дослідники відзначають, що псевдополіпи не схильні до озлоякісності, при цьому в окремих випадках у процесі регенерації залізистого епітелію сигмовидної кишки можуть виникати ділянки дисплазії, що надалі трансформуються в колоректальний рак.

Псевдополіпоз ободової кишки характеризується появою бляшок різного розміру та форми, що виступають над поверхнею стінки у просвіт кишечника. Причиною утворення таких бляшок стають ушкодження слизової оболонки при запальних захворюваннях кишечника (неспецифічному виразковому коліті, хворобі Крона) та деяких інфекційних ураженнях ШКТ (найчастіше при дизентерії). При хворобі Крона псевдополіпоз ободової кишки виявляється набагато рідше, ніж при неспецифічному виразковому коліті, що обумовлено відмінностями протягом і переважної локалізації запального процесу при цих двох захворюваннях.

Вузли при псевдополіпозі ободової кишки можуть являти собою ділянки нормальної слизової оболонки, оточені виразками і осередками поверхневого некрозу. Такі вирости також можуть утворюватися внаслідок розростання залізистого епітелію при відновленні слизової оболонки. Під розростаннями іноді виявляються острівці сполучної тканини. У деяких випадках псевдополіпоз ободової кишки виникає внаслідок утворення надлишкових грануляцій. У формуванні вузлів можуть грати роль не тільки виразки слизової оболонки, але і розтягування стінки кишечника при перистальтичних рухах, травми запаленої слизової оболонки твердими каловими масами і т. д.

Кількість та розміри псевдополіпів при псевдополіпозі ободової кишки суттєво варіюють. В одних хворих виявляються одиничні вузли, в інших – множинні утворення, що покривають значну частину слизової оболонки сигмовидної кишки. Середній діаметр вузла при псевдополіпозі ободової кишки становить 5-10 міліметрів, причому окремі псевдополіпи можуть досягати 5 і більше сантиметрів. З урахуванням зовнішнього вигляду вузлів розрізняють звичайні псевдополіпи, утворення у формі шапочки та глибокий кістозно-поліпозний коліт.

Специфічна симптоматика псевдополіпозу ободової кишки відсутня. Пацієнти висувають скарги, характерні для основного захворювання. При неспецифічному виразковому коліті спостерігаються проноси. Можливий кашкоподібний стілець з домішками слизу, крові та гною. Хворих на псевдополіпоз ободової кишки турбують часті помилкові позиви і болі в лівій половині живота. Відзначаються слабкість, порушення апетиту та втрата ваги. Вираженість гіпертермії залежить від тяжкості патології, температура тіла може коливатися від 37 до 39 градусів. Іноді виявляються позакишкові симптоми: біль у суглобах, анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерева), афтозний стоматит, увеїт, вузлувата еритема та ін.

Для псевдополіпозу ободової кишки при хворобі Крона також характерні болі в животі, розлади випорожнень, втрата апетиту, зниження маси тіла, слабкість та гіпертермія різного ступеня вираженості. Виявляються самі позакишкові прояви, як і за неспецифічному виразковому коліті. Відмінними рисами псевдополіпозу ободової кишки при хворобі Крона є схильність до утворення рубцевих звужень просвіту кишечника, більш висока частота розвитку ускладнень (кишкової непрохідності, кишкової кровотечі, перфорації товстої кишки) та порушення з боку печінки та нирок. При дизентерійному псевдополіпозі ободової кишки спостерігаються гострий початок, загальні симптоми інтоксикації та виражені кишкові розлади (багаторазовий пронос, бурчання, переймоподібні болі, патологічні домішки у калі).

Псевдополіпоз ободової кишки діагностується на підставі ендоскопічних досліджень. У процесі ректороманоскопії або колоноскопії лікар вивчає стан слизової оболонки, виявляє виразки та інші зміни, характерні для неспецифічного виразкового коліту та інших захворювань, здатних спровокувати псевдополіпоз ободової кишки. Ендоскопіст оцінює кількість, розмір та форму псевдополіпів, бере зразки тканини вузлів та сусідніх ділянок слизової оболонки для морфологічного дослідження.

У процесі вивчення морфологічної структури утворень, що виникають у хворих на псевдополіпоз ободової кишки, визначається незмінений епітелій, розростання епітелію або грануляційна тканина. При дослідженні слизової оболонки, ураженої виразковим колітом виявляються розширені капіляри, крововиливи, виразки та крипт-абсцеси. Підслизовий шар зазвичай змінений незначно. Слизова оболонка кишечника у пацієнтів із хворобою Крона груба, горбиста, на вигляд нагадує «бруківку».

Іригоскопія при псевдополіпозі ободової кишки малоінформативна, оскільки дозволяє виявляти лише досить великі псевдополіпи і при цьому не дає можливості оцінювати форму вузлів, стан та загальний вигляд слизової оболонки. Комп’ютерна томографія забезпечує точніші результати, але, як і контрастна рентгенографія, не надає лікарю достатньо інформації для диференціювання псевдополіпозу ободової кишки та інших захворювань, що супроводжуються появою дефектів наповнення на рентгенограмах. Обидві методики застосовують лише за недоступності ендоскопічних досліджень чи наявності протипоказань до проведення ректороманоскопії та колоноскопії.

Диференціальну діагностику псевдополіпозу ободової кишки здійснюють з множинними поліпами, дифузним сімейним поліпозом, колоректальним раком, ліпомами та карциноїдами ободової кишки. Остаточний діагноз виставляють на основі даних мікроскопічного дослідження.

Тактику лікування псевдополіпозу ободової кишки визначають залежно від виду та ступеня тяжкості основної патології. При неспецифічному виразковому коліті рекомендують повноцінне збалансоване харчування, у періоди загострення призначають імуносупресори, глюкокортикоїдні засоби та препарати 5-аміносаліцилової кислоти. При псевдополіпозі ободової кишки з вираженими порушеннями водно-електролітного обміну проводять інфузійну терапію. За показаннями застосовують антибіотики. При неефективності консервативної терапії, дисплазії слизової оболонки, яскраво виражених позакишкових проявах та ускладненнях неспецифічного виразкового коліту (мегаколоні, перфорації сигмовидної кишки, кишковій кровотечі, озлоякісні ділянки зміненої слизової оболонки) здійснюють хир.

Терапія псевдополіпозу ободової кишки при хворобі Крона також передбачає використання глюкокортикоїдів, імуносупресорів, препаратів 5-аміносаліцилової кислоти та антибіотиків. Додатково призначають блокатори фактора некрозу пухлини, блокатори інтегринових рецепторів, вітамін D та гіпербаричну оксигенацію. При ускладненнях проводять операції. Неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона є хронічними захворюваннями з рецидивуючим перебігом. Пацієнтам необхідні регулярні огляди та підтримуюча терапія в період ремісії.

При псевдополіпозі ободової кишки, обумовленому дизентерією та іншими кишковими інфекціями, призначають спеціальну дієту, проводять етіотропну терапію з використанням протимікробних препаратів, здійснюють дезінтоксикаційні заходи. Прогноз при даній патології визначається типом та особливостями перебігу основного захворювання. Хворі з псевдополіпозом ободової кишки перебувають під наглядом лікаря-проктолога та гастроентеролога.