Пухлини потових залоз

Пухлини потових залоз – Група доброякісних і злоякісних неоплазій, що походять з клітин вивідних проток потових залоз. Зазвичай є вузли у формі півсфери. Для більшості новоутворень характерні повільне зростання і відсутність схильності до виразки (за винятком злоякісних поразок). Деякі пухлини потових залоз можуть рецидивувати за недостатньо радикального видалення. Діагноз виставляють на підставі історії хвороби, скарг, результатів зовнішнього огляду та даних гістологічного дослідження. Лікування – хірургічне видалення, діатермокоагуляція, лазерне випаровування, кріодеструкція.

Пухлини потових залоз – група новоутворень, що походять з вивідних проток апокринових та еккрінових потових залоз. Найчастіше мають доброякісний перебіг, можуть істотно відрізнятися за своєю будовою. До списку доброякісних пухлин потових залоз входять еккрінна спіраденома, еккринна порома, сосочкова гідраденома, сирінгоаденома, сирингома та деякі інші захворювання. Злоякісні новоутворення представлені сирингокарциномою (аденокістозним раком потових залоз). Переважна локалізація неоплазії та середній вік хворих визначаються типом новоутворення. Лікування здійснюють фахівці у сфері дерматології та онкології.

Сірінгома (Гідраденома) – апокринна пухлина потових залоз. Зазвичай сирингома утворюється у підлітковому чи літньому віці. Жінки страждають частіше за чоловіків. Причини розвитку невідомі, проте встановлено, що сирингоми частіше зустрічаються у хворих на цукровий діабет, синдром Дауна, синдром Марфана і синдром Елерса-Данлоса. Пухлини потових залоз множинні, щільні, безболісні, рожеві, жовті або синюшно-бордові, округлі або овальні, діаметром не більше 2-3 мм, рідко – до 1 см.

Найчастіше локалізуються в області обличчя або грудної клітки, рідше – на руках, шиї та в зоні живота. В окремих випадках виявляється ураження зовнішніх статевих органів. Течія тривала. Діагноз виставляють з урахуванням об’єктивного огляду та даних гістологічного дослідження. Лікування пухлини потових залоз – діатермокоагуляція, кріодеструкція або лазеротерапія. В окремих випадках (при великих сирингомах, які розташовані на закритих ділянках шкіри) здійснюють хірургічний кюретаж. Прогноз сприятливий.

Сірінгоаденома – Апокринна пухлина потових залоз. Діагностується рідко. Як правило, розвивається у дитячому та юнацькому віці, рідше зустрічається у літніх. Розташовується переважно в зоні волосистої частини голови, пахвинної області, зоні молочних залоз та пахвових областях. Є одиночним щільним вузликом з нерівною поверхнею сірого або сіро-жовтого кольору. Пухлина потових залоз зазвичай безболісна, деякі пацієнти скаржаться на неінтенсивний біль або місцеву свербіж. Можливе виразка, що іноді супроводжується прискоренням зростання неоплазії. Лікування хірургічне. У окремих випадках спостерігаються рецидиви. Прогноз сприятливий.

Еккрина спіраденома – Еккрина пухлина потових залоз. Виявляється рідко. Зазвичай виникає у молодих пацієнтів, чоловіки страждають частіше за жінок. Може вражати будь-які області тіла за винятком підошв, долонь, гомілковостопних та стегнових суглобів. Найчастіше розташовується у зоні голови чи тулуба. Пухлина потових залоз є щільним округлим вузол розміром від 3 до 5 см. Може бути як одиночною, так і множинною. Можливі болі та неприємні відчуття при тиску, дотику або зміні температури зовнішнього середовища. Для підтвердження діагнозу проводять гістологічне дослідження. Лікування – електровисічення, видалення лазером, хірургічне висічення. Іноді пухлина рецидивує. Прогноз сприятливий.

Еккрина порома – Еккрина пухлина потових залоз. Зазвичай виникає у літньому віці, відзначається незначне переважання хворих чоловічої статі. Іноді розвивається і натомість хронічного променевого дерматиту. Як правило, пухлина потових залоз розташовується в ділянці кінцівок. Найчастіше одиночна. Є гладким блискучим рожевим, червоним або коричневим вузликом розміром до 2 см. На поверхні вузлика виявляються телеангіектазії. Можливі гіперкератоз або лущення. Течія тривала. Діагноз виставляють із урахуванням даних гістологічного дослідження. Лікування – лазерне випаровування, електровисічення, оперативне видалення. Прогноз сприятливий.

Сосочкова гідраденома – Апокринна пухлина потових залоз. Зазвичай розвивається у пацієнтів віком понад 40 років. Жінки страждають частіше за чоловіків. Сосочкова гідраденома є рідкісним апокринним новоутворенням потових залоз. Розташовується в періанальній ділянці, зоні промежини та великих статевих губ. Є округлим м’яким або пружно-еластичним рухомим сірувато-блакитним утворенням розміром від 0,5 до 5 і більше см. Дрібні пухлини потових залоз протікають безсимптомно. Пацієнти з великими неоплазиями можуть пред’являти скарги на відчуття сверблячки або розпирання. При пошкодженні вузлика можливе інфікування та гнійне розплавлення пухлини. Остаточний діагноз виставляють після проведення гістологічного дослідження. Лікування хірургічне. Прогноз сприятливий.

Сирингокарцинома (Аденокістозний рак потових залоз, гідрокарцинома) – злоякісна пухлина потових залоз. Зустрічається вкрай рідко. Відрізняється досить сприятливим перебігом з переважним повільним місцево-деструюючим зростанням. Метастази зазвичай виникають через 3-5 років після виникнення неоплазії. У літературі зустрічаються окремі описи випадків швидкого зростання та метастазування. Походження остаточно не встановлено. Одні дослідники припускають, що пухлина потових залоз розвивається з апокринних залоз, інші – що з еккринних. Переконливі аргументи на користь будь-якого варіанта поки що відсутні.

Як правило, страждають люди похилого віку. Пухлина потових залоз однаково часто виявляється у чоловіків та жінок. Зазвичай вражає обличчя, волосисту частину голови та верхні кінцівки. Рідше виявляється в ділянці грудей, спини або живота. Являє собою одиночний округлий рожевий вузол або бляшку, що височіють над поверхнею шкіри. Межі пухлини потових залоз нечіткі. Розмір неоплазії може коливатися від 1 до 8 см. Мікроскопічно складається з кріброзних, тубулярних та солідних структур з переважанням тубулярного та кріброзного компонентів.

Нерідко патогномонічні гістологічні ознаки відсутні, за своєю будовою пухлина потових залоз може нагадувати будь-яку іншу залозисту неоплазію, у тому числі – метастатичний ураження шкіри при раку яєчників, раку простати, раку підшлункової залози та інших залозистих органів. Через поліморфізм діагностика та диференціальна діагностика даної пухлини потових залоз можуть бути скрутними. Постановка остаточного діагнозу часом можлива лише після виключення первинних онкологічних поразок інших органів. Лікування хірургічне. На ранніх стадіях прогноз щодо сприятливий. Відзначається схильність до рецидиву. У разі метастазів можливий несприятливий результат.