Український ринок ліків збираються серйозно змінити та переділити. У Верховній Раді зареєстровано проект змін (№1199) до закону «Про лікарські засоби». Далеко не всі законопроекти, які потрапляють до парламенту, стають законами, але той факт, що серед ініціаторів цього документа помічені такі «реформатори», як Мусій, Геращенко та Кужель, і підтримує їх не хто інший, як голова профільного комітету ВР Ольга Богомолець , говорити про те, що за проектом стоїть серйозне лобі, інформує sutura.org.ua

Документ готувався ударними темпами. Вперше про нього стало відомо того ж дня, коли відбулося перше засідання щойно створеної робочої групи при комітеті Верховної Ради з охорони здоров’я – 18 квітня 2018 року. У експертів фармакологічного співтовариства цей поспіх викликав подив, все ж таки реформи в такій чуйній сфері, як охорона здоров’я, вимагають зваженого та змістовного підходу. Критики висловлювали сумніви, чи не вплине прийняття непродуманих змін на доступності ліків для населення.

Опублікований на сайті Ради законопроект №1199 припускає 9 найважливіших нововведень:

  1. Заборона на продаж ліків у недозволених місцях. Їх дозволяють реалізовувати виключно в аптеках та аптечних пунктах.
  2. Скорочення кількості аптек шляхом обов’язкового територіального регулювання: вони не повинні бути ближчими за 500 метрів один від одного.
  3. Власникам аптек забороняється займатися іншими видами господарської діяльності, крім продажу ліків.
  4. Фізособа-підприємець (ФОП) для продажу медпрепаратів повинна мати вищу освіту не нижче за інший рівень (магістр) у категорії «Фармація».
  5. ФОП для роботи з ліками зобов’язане мати сертифікат провізора-спеціаліста від закладу післядипломного освіти.
  6. Підприємцю заборонені підробітки: він не має права одночасно працювати в іншій аптеці.
  7. ФОП не має права на аптечні мережі, воно не може відкривати більше однієї аптеки.
  8. У складі юридичної особи, що продає медпрепарати, має бути не менше трьох засновників (акціонерів), які не представлені в інших компаніях та ФОП, при цьому всі повинні виконувати вищевказані освітні вимоги.
  9. Юридична особа не може мати більше 4 аптек роздрібної торгівлі на область і більше 8, якщо вона займається виробництвом ліків.

У пояснювальній записці автори змалювали благі цілі законопроекту: це і адаптація законодавства до норм Євросоюзу, і боротьба з монополізмом та недобросовісною конкуренцією. Але в Україні вже чимало добрих законів, які не виконуються чи виконуються в чиїхось персональних інтересах. Так що ключовий момент — у чиїх інтересах виконуватиметься цей закон у разі його прийняття.

Головні факти

  • Законопроект б’є по малих підприємствах, хоча в преамбулі йдеться якраз про їх захист. ФОП пропонує протягом 3 місяців привести свою діяльність у відповідності з вимогами до індивідуалізації суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами та місць для здійснення ними діяльності», а протягом року екстрено стати провізорами. Для тих, хто не є провізором, ця вимога означає закриття. Загалом позитивний момент — продажем медпрепаратів займатимуться професіоналі. У місті вимоги будуть здійсненні, проте незрозуміло, що буде у сільській місцевості, де ліки найчастіше продають саме «неосвічені» ФОП. Захочуть великі аптечні мережі занурюватись у невеликі населені пункти — питання.
  • Бізнес зможе легко обійти обмеження за власниками аптечних мереж. Схем для цього вистачає. І, швидше за все, підприємці надійдуть дуже просто — закриють діючі підприємства і одразу відкриють нові нових засновників. Нічого складного у цьому немає.
  • Відстань між аптеками за 500 метрів — це добре. Не буде аптек на кожному троянді з шаленою конкуренцією. Але, звичайно, якщо хтось буде за цим стежити. Незрозуміло, чиїм обов’язком стане цей контроль, чи буде фактично здійснюватися або завантажуватися в корупції.
  • Нові вимоги і боротьба з дрібними мережами аптек із посиланням на європейські стандарти, можуть зіграти на руку великим мережам, і вилитись у монополізацію ринку. І як наслідок – зростання цін на рядових споживачів.

Чим все обернеться

Благі цілі законопроекту відзначили і представники фармацевтичної спільноти. Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників у своєму повідомленні назвала необхідні положення, які спрямовані на визначення та покращення професійного рівня фахівців у сфері фармацевтики, однак виділила і підводні камені законопроекту.

«Відзначимо, що дійсно в країнах Європейського Союзу встановлено різні механізми забезпечення конкурентної середовища в аптечній сфері, в тому числі шляхом встановлення мінімального відстані між аптечними установами, підвищеними вимогами до їх засновників, можливої ​​кількості відкритих точок. Однак вважаємо, що встановлення будь-яких обмежень у можливості законного ведення економічної діяльності вимагають попереднього широкого діалогу зі всіма зацікавленими особами, про що нам невідомо, а також аналізу їх наслідків», — наголосили в Асоціації.

З цим погоджується і президент Всеукраїнської заради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.

«АМКУ признавши, що вже йде монополізація ринку, та аптечні мережі відіграють у цьому велику роль. Це створює ризики, препарати будуть дорожчими, недоступні, все йде в максимізацію прибутку. Все одно, що продавати — тапочки, туфлі, ліки… Аптечний бізнес таки має бути зверненим до людини. У нас достатньо добрих законів. Але для людей вони пишуться рідко, вони пишуться для будь-кого. Здебільшого щоб заробити гроші», — зазначив він у розмові.

Сердюк звернув увагу на те, що в Україні відсутні 30% ліків, які використовуються європейськими лікарями, але в законопроекті Богомолець завдання виправити це положення не ставиться.

«У законі немає жодного слова про те, що кожні ліки повинні мати підтвердження терапевтичної еквівалентності. Хліб, зрелище та пігулки — це три кити, на яких тримається держава», — зауважив експерт.

На прогалини у законопроекті звернула увагу і Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників.

«Вважаємо, що на даний момент актуальним є питання врегулювання порядку доступу пацієнтів до лікарських засобів через сучасні електронні технології — онлайн-торгівлю. На жаль, сфера електронної торгівлі лікарськими засобами залишається у стороні від фокусу уваги законодавців. Саме даний питання вимагає у поточній ситуації законодавчого регулювання, оскільки, з одного боку, відсутні чіткі механізми забезпечення безпеки одержуваних пацієнтом лікарських засобів (з точки зору їх зберігання, транспортування, легальності походження), а з іншого — саме онлайн-торгівля може значно покращити швидкість і доступ пацієнтів до лікарських засобів, у тому числі маломобільних груп громадян» , — йдеться у повідомленні організації.

Перше прочитання показує орієнтацію законопроекту на захист інтересів великого бізнесу та на витіснення дрібного — ФОП відтирається з аптечного ринку. Чого не робить документ — не захищається споживачами, на нього він взагалі не орієнтований. Не на зниження або хоча б на врівноваження цін, не на підвищення доступності ліків та розширення їх асортименту.