Сьогодні міома матки – найбільш поширене гінекологічне захворювання у жінок після 35 років, але не всі мають про нього уявлення. Ось найбільш часті питання, які пацієнтки ставлять лікаря, передає sutura.org.ua

Міома переходити у рак?

Ні. Міома матки – доброякісна опухлина, яка формується з м’язових клітин органу. Вона не є передраковим станом, і діагноз міома матки анітрохи не підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань репродуктивної системи.

Єдина злоякісна опухлина з гладеньком’язових клітин матки – лейоміосаркома, яка зустрічається дуже рідко. При цьому вона виникає не внаслідок злоякісного переродження міоми, а як самостійне захворювання.

Болезня з’являється через проблеми із гормонами?

Часто провокуючим фактором, дійсно, є гормональний дисбаланс (порушення балансу утворення жіночих гормонів естрогену та прогестерону). Але зростання вузлів можуть викликати й інші причини: внутрішньоклітинні інфекції (хламідії, мікоплазма, уреа-плазма, герпес та ін); аборти та діагностичні вишкрібання (із пошкодженням внутрішньої стінки матки); зниження імунітету; стрес; порушення обміну речовин; відсутність повноцінного кровообігу у стінці матки (через нерегулярну статеву життя, відсутність оргазму при інтимних контактах, недостатньої фізичної активності).

Спорт – під забороною?

Ні в якому разі! Жінці, у якої діагностована міома, помірні фізичні навантаження підуть тільки на користь, позбавивши від застою крові в малому тазі та набору лишньої ваги. Але перестаратися все ж таки не варто. Найкращим вибором стануть плавання, ходьба, біг, танці, йога.

За наявності опухоли інтимна життя також потрібна: вона нормалізує гормональний фон, що замедлює ріст вузлів.

Народити з міомою – можливо?

Можна і завагітніти і виносити здорового малюка, хоча при цій патології підвищується ризик викидня. Все залежить від виду та розташування міоми.

Шанси на зачаття зменшуються, якщо вузлів багато і вони мають великі розміри. Найчастіше викликають безпліддя інтрамурально (розвивається у товщі м’язової кулі матки, викликаючи її деформацію) з великими вузлами та субмукозна (вузли локалізуються під ендометрієм) міоми. У цих випадках захворювання ускладнюється здавленням сусідніх органів (кишкового тракту, січового міхура) з порушенням їх функцій.

Коли краще видалити матку?

Деякі лікарі досі вважають найкращою профілактикою зростання міоми – її видалення разом з маткою. Але матка – це орган не лише для виношування плоду. Вона залучена у багато найважливіших процесів в організмі, забезпечує повноцінну статеву життя та оргазмічну розрядку. При її видаленні підвищується ризик серцево-судинних захворювань та захворювань нервної системи, з’являються проблеми з вагою, ендокринні збої, підвищується ймовірність розвитку раку.

Ось чому удаляти міому разом з маткою слід лише в крайніх випадках, коли тільки операція дозволяє запобігти ускладненням і зберегти життя жінки. Показання до гістеректомії (ампутації матки): опущення або випадання матки при міомі; підозра на злоякісний процес.

Чи є альтернатива операції?

При невеликих вузлах зменшити їх зростання допомагає лікарська терапія. Існують також щадні методи немедикаментозного лікування: лапароскопічне видалення вузлів, випарювання їх за допомогою ультразвуку та емболізація маткових артерій, перешкоджає харчування опухолі та її зростанню.

І все ж таки багато лікарів сьогодні впевнені: якщо жінка не планує вагітність, міома матки, яка не супроводжується симптомами (рясними менструаціями, проблемами зі стільцем і сечовипусканням, болями внизу живота), лікування не потребує.

Може міома розсмоктатися сама?

Вузли здатні регресувати самостійно, якщо причиною міоми став гормональний дисбаланс. З настанням менопаузи у жіночому організмі знижується рівень гормонів, і міома перестає зростати або навіть зменшується у розмірах, аж до повного зникнення.

Причина хвороби у голові!

Сучасні дослідження показують: між психологічними проблемами та розвитком міоми матки існує зв’язок. І певні психологічні установки здатні порушити гормональний фон і спричинити розвиток гормонозалежних опухолей – міом. До таких параметрів можна віднести:

  • страх бути поганою дружиною, матір’ю,
  • нелюбов чи неввага до себе.
  • виношування небажаної дитини,
  • прийняття рішення про аборт,
  • самозаборона на отримання задоволення від статевого життя,
  • накопичення образ на протилежну стати.

У деяких випадках при грамотно організованій психологічній допомозі можна домогтися зменшення міоми без хірургічного втручання і з мінімальною кількістю ліків.