Що таке шкірний голод і чому це стало проблемою сучасного покоління

Одного разу до клініки доктора Хакана Олауссона надійшла жінка з важким запаленням головного мозку. Вона ні на що не реагувала, у тому числі на укол й електричні імпульси. Лікарі вже змирилися з тим, що не зможуть привести її до тями, поки одна з медсестер від співчуття не погладила пацієнтку по руці. Зненацька деякі частини мозку почали працювати. Для вчених це стало приводом до того, щоб провести низку досліджень і довести, як насправді для людини важливі звичайні прикмети.

Схвильовані вчені: люди стали рідше торкатися один до одного

Тіффані Філд, голова дослідницького інституту Touch Research, тривалу годину спостерігала за поведінкою людей в аеропортах, взаємодією батьків з дітьми на дитячих майданчиках та спілкуванням підлітків у кафе. Жінка прийшла до невтішного висновку: люди стали рідше торкатися один одного.

Це плачевно, бо раніше вона встановила, що і діти, і підлітки, які частіше обіймаються з друзями та батьками, яких гладять і поплескують по спині, набагато менш агресивні та значно краще розвинуті, ніж ті, які не отримують частого фізичного контакту з близькими . Однак люди все менше хочуть доторкатися один одного. З чим це пов’язано?

Ставлення до дотиків

Частково це пов’язано з тривогою суспільства, що зростає. Сьогодні, коли ви лише обіймете колега за плечі або візьмете його за руку під час розмови, вас можуть неправильно зрозуміти і в найгіршому випадку звинуватити в доміганні.

Ми стали інакше ставитися до прикмети. Можливо, вам доводилося зауважити, що люди старшого покоління менш закомплексовані у тактильному спілкуванні. Вони часто торкаються співрозмовника: доторкаються до його руки, якщо хочуть донести щось важливе; кладуть ладонь йому на плечі, коли сміються.

Хлопцям і дівчатам такі контакти неприємні, і вони намагаються жорсткіше вибудовувати особисті кордони, максимально захищаючи собі від лишніх дотиків, не усвідомлюючи їх важливості.

Розвиток інтернету та соціальних мереж

На думку доктора Філда, саме наявність гаджетів у руках у людей зіграла вирішальну роль у зменшенні частоти дотиків. Особливо добре це було видно в аеропорту: люди, які очікують своїх рейсів, не стикалися один з одним, не обіймалися, не трималися за руки. Більшість з них були погружені у скролінг стрічок у своїх телефонах.

Ті ж можна сказати про людей, які вечеряють у кафе. Вони все рідше тримаються за руки, підсуваються один одного або дивляться один одному у вічі. На зміну цим діям знову ж таки прийшли смартфони.

Ці висновки можна було б назвати порожнім бурчанням супротивників прогресу, якби не знання про те, наскільки насправді для нас важливі прикмети.

Як реагує на дотик мозок?

Повернемося до клініки доктора Олауссона, де випадкове погладжування «оживило» мозок безнадійної пацієнтки. Після цього випадку лікар провів велику кількість тестів і виявив незвичайну реакцію людського організму на нижні дотикання, яку назвав «ефектом ласки».

Як з’ясував лікар, при доторканні активізуються ті ж ділянки мозку, які працюють у нас під час спостереження за тими, кого ми любимо. Вони ж працюють, коли мама дивиться на своїх новонароджених дітей.

Нервові волокна, що посилають сигнали у ці частини мозку, вчені назвали S-тактильними аферентами, у просторіччі — «нерви любові».

Прикосновення як знеболювальне

Вчені Оксфордського університету та університету Ліверпуля імені Джона Мурса пішли далі і вирішили вивчити, наскільки заспокійливо діють на людину ніжні прикмети.

У ході дослідження вони спостерігали за дітьми під час забору крові з пальця. Деяким малюкам у момент процедури легенько проводили по внутрішній стороні передпліччя м’якою кистью. Ці діти набагато спокійніше переносили проколювання пальця, а мозкова активність, пов’язана з болем, зменшувалась у них на цілих 40 %.

Якщо хочете підбадьорити близького, спробуйте погладити його по руці.

Інші корисні функції дотиків

• Від приємних дотиків в організмі виробляється гормон окситоцину, природний антидепресант серотонін і гормон задоволення дофамін. Все це покращує настрій та рятує від депресії.
• Ласкаві погладжування або обійми допомагають імунній системі у тих випадках, коли її роботі заважають часті стреси.
• Дотикання зменшують кількість сердечних скорочень і знижують кров’яний тиск.

Що таке шкірний голод?

Шкірним, або сенсорним голодом, називають стан людини, при якому вона відчуває гострий шлюб контактів «шкіра до шкіри». Колись це було хворобою арештантів, поміщених в одиночні камери, але з плиною години страждати від цього почали й люди, що живуть в абсолютно звичайних умовах.

Спершу проблема здається незначною. Але в той час, поки ми ще не усвідомлюємо цього, організм уже починає “хвилюватися”. Блудний нерв посилає мозку інформацію «ми нікому не потрібні», і це стає причиною не лише фізіологічних, а й психологічних проблем. В результаті можуть з’явитися:

• депресія;
• тривожність;
• незадоволення відносинами;
• труднощі зі сном.

Часто люди, які страждають від шкірного голоду, намагаються відшкодувати нестачу дотиків штучним шляхом. Вони можуть довго приймати гарячий душ, обіймати згорнуте одеяло під час сну і не випускати з рук своїх вихованців. Але нічого з цього, звичайно, не замінює контакту «шкіра до шкіри».

Як справлятися

Тим, хто в цей момент одинокий і страждає від нестачі дотиків, лікарі рекомендують пройти курс масажу. Для тих, хто живе не один, рекомендації цілком прозорі.

Таким людям радять зробити так, щоби ніжні прикмети стали природною частиною кожного дня.

• Потрібно ввести традицію завжди обійматися при зустрічі з близьким людиною або цілувати її у щоку.
• Бути тактильно активним під час розмов.
• Не відсторонюватися від близьких людей під час перегляду телевізора або зависання в телефоні.

Звичайно, так робіть тільки щодо тих людей, з ким ви справді близькі. У знайомих чи колег такі прикмети можуть викликати неоднозначну реакцію. І, звичайно ж, не можна перегинати палицю, оскільки надлишок фізичних контактів може стати причиною тактильної втоми, або, як її ще називають, «затурканість» — стану, в якому людина живе у неперервних дотик.