Існує безліч міфів навколо того, чому не можна глотати жуйку. Наприклад, деякі люди вважають, що жуйка перетравлюватиметься протягом семи років. Яким би смішним не здавався цей міф, практично ніхто і ніколи не ковтає жуйку… Але чому? А що буде, якщо її проглотнути?

Люди — єдині тварини на Землі, які жують жуйку. Якщо ви дасте мавпі її кусочок, вона пожує його кілька хвилин, а потім дістане рота і приклеїти до вовни.

Отже, почнемо з очевидного. Коли ми жуємо їжу, вона розпадається — це тому, що в нашій слині є фермент, який разом із жуванням починає розщеплювати їжу. Потім ми проковтуємо її, і білки та ферменти в нашому шлунку розщеплюють їжу далі, тож усі необхідні поживні речовини готові для поглинання нашим кишківником. Те, що не засвоюється, виводиться у вигляді відходів разом з іншими побічними продуктами, від яких наше тіло хоче позбутися. Але жуйка не розпадається, скільки б ми її не жували і не ковтали… Вона просто не підходить для нашого травного процесу, що починається ще в роті!

Жуйка є далеко не новим відкриттям. Археологи виявили грудки смолі бересті із відмітинами від зубів, що відносяться ще до години мезоліту в період кам’яного віку. Давньогрецькі жінки жували мастику, щоб почистити зуби та освіжити дихання. Корінні американці навчали колоністів тому, що вони можуть втамовувати жажду, жуючи смолу з ялин. А у 19 столітті люди жували підсолоджений парафін.

До Другої світової війни основою жувальної гумки був чикл, сік із дерев саподілли. У сучасній жуйці використовують синтетичний або натуральний каучук, який імітує властивості чикла… Гумка — це каучук, змішаний з підсолоджувачем та ароматизаторами, які вивільняються у роті під час пережовування… Апетитно, чи не так?

Отже, ковтання жуйки зводиться до ковтання гумі, що звучить так, ніби це шкідливо для вашого тіла! Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів класифікує жувальну гумку як “непищеву жувальну речовину”. Мінус полягає в тому, що основа жувальної резинки, гума, не засвоюється організмом. Наші тіла можуть руйнувати деякі цукри, які надають жуйці її сладкості та смаку, але грудка гуми не розпадається.

З іншого боку, у тіла є інші способи вивести неперетравлювані речовини. Наш травний тракт є для цього відмінним інструментом. Скорочення м’язів, які просувають їжу через ваш організм, проведуть жуйку до кінця. Те саме відбувається, наприклад, з лушпинням від насіння.

Наші тіла не можуть його перетравити, але воно не просто накопичується у наших шлунках. Лушпиння видаляється через кілька годин або кілька днів, залежно від вашої власної травної системи. Але це не означає, що ви повинні почати глотати жуйку. Оскільки вона не руйнується, ваше тіло проштовхує значну масу через вашу систему травлення, і, якщо ви додасте ще щось до цієї маси, ви можете отримати кишкову непрохідність, через яку може зупинитися весь травний процес. Безпосередніми її симптомами є біль у животі та запори, але за відсутності лікування проблема може стати більш серйозною. Але це трапляється досить рідко.

Якщо ви проковтнете один кусочок жуйки, з вами, ймовірно, нічого поганого не станеться, але все ж таки намагайтеся не робити цього.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Всі матеріали розміщенні на сайті, виключно, для ознайомлення!