Простий експеримент вчених з Європи ілюструє хрупкість нашої робочої пам’яті. У ході експерименту випробувані повинні були запам’ятовувати числа, представлені на екрані комп’ютера, а потім читати їх по порядку.

При сторонніх розмовах частка помилок у відповідях збільшилася на 30%, при цьому не важливо розумів випробовувані мову сторонніх або чужий голос говоривши іноземною мовою. Шум негативно позначався на інтелект у цілому, причому зниження пізнавальних здібностей не залежить від гучності розмови. Той самий ефект спостерігається при нормальному рівні шуму (55 децибел) та шепоті (35 децибел).

Мало того, не тільки розмови, але навіть музика порушує короткочасну пам’ять – особливо в тих випадках, якщо вона швидко змінює темп чи послідовність нот, наприклад, стаккато. І навпаки: музика з плавними переходами не впливає негативно на короткочасну пам’ять.

Психологи поки не можуть пояснити, чому короткочасна пам’ять настільки чутлива до фонового шуму. Тим не менш, його наслідки для нашого інтелекту і навіть долі очевидні: короткочасна пам’ять слугуватиме не лише для запам’ятовування телефонних номерів, а й для прийняття складних рішень.