Неврологічних захворювань з віком у людей стає дедалі більше. Проте варто пам’ятати, що далеко не всі вони призводять до повного розладу особистості та втрати пам’яті. Серед них яскравою проблемою сьогодні виступають 2 захворювання: хвороба Паркінсона та хвороба Альцгеймера. Багато часто не розуміють різниці між ними. При цьому патології ці сьогодні нерідко виходять на перший план щодо кількості смертельних випадків, передає sutura.org.ua

Вікові недуги

Болезнь Паркінсона зараз знаходиться на 2-му місці у списку найпоширеніших нейродегенеративних розладів і вважається найчастішою причиною порушення рухових функцій людини. Патологію нерідко називають «хворобою тремтячих рук», і це вірно. Частково тому, що при такій патології у людини відбувається втрата м’язового контролю, через що може відзначатися тремтіння голови, в тому числі і в стані спокою, поява повільності, порушується рівновага.

Чим більше прогресує патологія, тим складніше хворому ходити, говорити та виконувати свої повсякденні справи та обов’язки. При цьому швидкість перебігу хвороби може бути різною.

Крім того, фахівці говорять, що хоча здебільшого ця патологія відноситься до числа вікових захворювань, ознаки раннього її початку можуть виявлятися у досить молодому і навіть підлітковому віці.

Хвороба Альцгеймера також виникає внаслідок дегенерації нервних клітин. Найчастіше це стосується тієї частини мозку, що відповідає за пізнавальну інформацію. Відрізняється патологія щодо повільного розвитку — симптоми можуть наростати поступово. Але при цьому середній показник смертності – через 7-8 років від отримання діагнозу.

Патологія необоротна: спочатку у людини з’являється невелика забудькуватість, потім відзначаються проблеми з промовою, після відбуваються складності з виконанням повсякденних діл, таких як одягтися, вмитися, поїсти, а потім він повністю втрачає здатність сприймати і аналізувати інформацію і стає залежним від помічників.

Праворуч у генах?

Причина розвитку хвороби Паркінсона лікарям сьогодні невідома. Найчастіше медики схильні списувати її на генетичний збій. При цьому розвивається вона через відсутність чи нестачу гормону дофаміну: той виконує роль посередника між областями головного мозку, за рахунок чого людина може виконувати головні та контрольовані рухи. Щоправда, є ряд факторів, які можуть спровокувати проблему. До них відносять:

  • Травми голови, що супроводжувалися втратою свідомості;
  • Наявність мігрені з аурою;
  • Проживання у промислових районах з високим рівнем загрязнення повітря;
  • Контакт з пестицидами під час робіт у сільськогосподарській сфері;
  • Постійне вживання в їжу великої кількості молока;
  • Надлишкова маса тіла.

Звичайно, ці фактори безпосередньо хворобу Паркінсона не викликають. Однак вони можуть зробити безпосереднє вплив на розвиток патології у майбутньому.

Що стосується хвороби Альцгеймера, також часто списують на генетичну схильність. Крім того, до провокуючих факторів належать недостатність речовин, необхідних для передачі нервних імпульсів, відруєння токсичними металами, травми голови, опухолі мозку та порушення роботи щитовидної залози.

Небезпечна забудькуватість

Симптоматика хвороби Паркінсона часто більш виражена, оскільки відбувається порушення координації. Через те, що відбувається при патології збудження рухових зон кору головного мозку, збільшується тонус м’язів і розвивається характерне тремтіння — лікарі образно порівнюють його з «перерахунком монет» або «скочуванням пігулок». При цьому відзначається воно і в стані спокою. Також у тих, хто страждає від хвороби Паркінсона, є серйозні порушення постави, вони часто виглядають такими, що зігнулися — т. зв. “поза просителя”.

Нерідко захворювання передують інші симптоми, серед яких порушення сну, проблеми з нюхом, депресивний настрій. На пізніх стадіях до порушення рухової активності приєднуються зниження артеріального тиску при переході до вертикального положення. Найчастіше інтелект не страждає, однак у деяких пацієнтів на пізніх стадіях розвитку проблеми може виявлятися старче деменція (слабоумство). Також пізні стадії можуть супроводжуватися апатією та депресивними станами.