Сідлоподібна матка

Сідлоподібна матка – Різновид дворогої матки; вада розвитку, при якому дно матки виявляється розщепленим у формі сідла. Ступінь розщеплення дна матки на два роги буває різною, але у всіх випадках форма матки у розрізі нагадує сідло. Наявність сідлоподібної матки може не проявлятися ніякими порушеннями або супроводжуватися підвищеною загрозою невиношування вагітності, передчасних пологів, слабкості та дискоординації пологової діяльності, післяпологових кровотеч. Сідлоподібна матка часто поєднується з іншими вадами розвитку. Виявляється сідлоподібна матка, як правило, випадково – під час УЗД, гістероскопії, ЯМРТ. Хірургічна корекція сідлоподібної матки показана у разі порушення виношування вагітності.

Сідлоподібна матка є окремим проявом дворогої матки. При сідлоподібній матці на зовнішній поверхні дна органу утворюється невелике увігнуте заглиблення у вигляді сідла. У гінекології із загальної кількості аномалій розвитку матки частку сідлоподібної матки припадає близько 23% випадків. Ступінь розщеплення дна матки на два роги буває різною: розширення поперечного розміру, сплощення дна, слабка розбіжність дна на два роги. У всіх випадках форма матки у розрізі нагадує сідло.

Сідлоподібна матка нерідко поєднується з вадами сечовидільної системи, внутрішньоматковою перегородкою, вузьким тазом. Тому наявність сідлоподібної матки може бути небезпечною розвитком первинної безплідності, різної патології вагітності, пологових травм, післяпологових ускладнень, внутрішньоутробної загибелі плода.

Сідлоподібна деформація матки утворюється в період між 10-14 тижнем ембріогенезу в процесі злиття мезонефральних проток. На етапі ембріонального розвитку порожнина матки спочатку представлена ​​двома матково-піхвовими порожнинами, розділеними серединною сагітальною перегородкою. До моменту народження плода жіночої статі перегородка поступово розсмоктується, тобто спочатку дворога матка приймає спочатку сідлоподібну форму, а потім – нормальну, грушоподібну однопорожнинну. У випадках незавершеності процесів формування матки до моменту народження дівчинки зберігається увігнутість в ділянці дна, що і призводить до вродженої вади – сідлоподібної матки. Крім розщеплення дна при сідлоподібній матці завжди є її розширення в поперечнику.

Причинами дисембріогенезу та формування сідлоподібної матки можуть служити різні пошкоджуючі фактори, що порушують правильне формування органів у ході вагітності: інтоксикації матері (алкогольна, нікотинова, наркотична, лікарська, хімічна), авітаміноз, стреси, ендокринопатії (тиреотоксикоз), цукровий діяч. Вкрай несприятливо на органогенезі позначаються інфекційні захворювання вагітної – кір, грип, краснуха, сифіліс, токсоплазмоз та ін. Сприяти формуванню сідлоподібної матки може перебіг вагітності в умовах токсикозу, хронічна гіпоксія плода.

Поза вагітністю про наявність сідлоподібної матки жінка може не здогадуватись. Незначна сідлоподібна деформація дна матки не перешкоджає настанню вагітності, не ускладнює виношування плода та пологи. При більш виражених змінах може виникати загроза мимовільного переривання вагітності, патологія плаценти (бічне або низьке розташування, передлежання плаценти, передчасне відшарування), поперечне положення плода, тазове передлежання плода, передчасні пологи.

У процесі пологів сідлоподібна матка може бути фактором розвитку аномальної пологової діяльності – слабкості чи дискоординації. Нерідко при сідлоподібній матці в акушерстві доводиться вдаватися до кесаревого розтину. Анатомічна та функціональна неповноцінність матки може провокувати післяпологові кровотечі. Без належного спостереження за жінкою в процесі ведення вагітності підвищується ризик перинатальної смертності. У випадках вираженої деформації дна матки може спостерігатись первинна безплідність.

У діагностиці сідлоподібної матки вирішальна роль відводиться інструментальним дослідженням – УЗД, УЗГСС, гістероскопії, гістеросальпінгографії, магніто-резонансної томографії. Стандартне гінекологічне дослідження при сідлоподібній матці неінформативно.

У процесі ехографії малого тазу (УЗД) сідлоподібна матка виявляється не завжди. При значній деформації поперечне сканування дозволяє виявити збільшення ширини дна матки до 68 мм, потовщення міометрію стінки дна до 10-14 мм та його вибухання в порожнину органу. Для виявлення сідлоподібної матки УЗД краще проводити піхвовим датчиком у другу фазу циклу при досить вираженій товщині ендометрію.

Найбільш достовірно характерні ознаки сідлоподібної матки виявляються при проведенні гістеросальпінгографії: на рентгенограмах визначаються 2 гирла фалопієвих труб, в ділянці дна чітко читається невелике поглиблення у вигляді сідла, що вдається в порожнину матки. Аналогічні ознаки виявляються під час проведення ЯМРТ. Гістероскопія використовується безпосереднього візуального обстеження порожнини матки. У процесі ведення вагітності у пацієнток із сідлоподібною маткою здійснюється моніторинг допплерографії матково-плацентарного кровотоку, проводиться кардіотографія, фонокардіографія плода.

Хірургічна тактика при сідлоподібній матці застосовується лише за умови неможливості зачаття (за відсутності інших причин) або звичного невиношування плода. Реконструкція порожнини матки найчастіше проводиться у процесі гістероскопії через природні шляхи, без розрізів. Після виправлення дефекту шанси нормального перебігу вагітності збільшуються у десятки разів.

Пацієнтки з сідлоподібною маткою повинні перебувати під пильним наглядом акушера-гінеколога з ранніх термінів вагітності, чітко дотримуватися всіх рекомендацій, а при появі найменших порушень госпіталізуватися до закладу пологової допомоги. У разі ускладненого перебігу вагітності у пацієнток з сідлоподібною маткою призначається постільний режим, спазмолітичні засоби, седативні рослинні препарати, гестагени, депротеїнізований гемодериват крові телят, есенціальні фосфоліпіди. Тактика щодо майбутніх пологів у вагітних із сідлоподібною маткою вирішується заздалегідь.