Складчаста мова

Складчаста мова – патологія вродженого характеру, що характеризується збільшеними розмірами та дольчастою будовою мови. Пацієнти з цим станом, як правило, не пред’являють жодних скарг, складчаста мова може бути виявлена ​​випадково під час профілактичного огляду. У разі незадовільної гігієни ротової порожнини створюються сприятливі умови для розвитку дріжджових грибів, внаслідок чого може виникнути відчуття печіння, сухості слизової оболонки. Основою діагностики складчастої мови є фізикальне обстеження. Етіопатогенетичне лікування відсутнє. У разі мікотичного ураження призначають протигрибкову терапію.

Складчаста мова (борозенчаста мова) – вроджена аномалія мови, що характеризується зміною її форми та розмірів. Патологію однаково виявляють як у дітей, і у дорослих. Різниця полягає в тому, що в дитячому віці розміри мови менші та складки менш виражені. У періоді статевого дозрівання спостерігається активне зростання кістково-м’язової системи, у цей час за рахунок розростання м’язового шару відбувається збільшення язика. Складчаста мова однаково часто зустрічається у чоловіків та жінок. У 30-40% випадків патологія поєднується з географічним глосситом. Складчаста мова може бути не лише самостійною нозологічною одиницею, а й одним із симптомів таких захворювань, як акромегалія, синдром Дауна та синдром Мелькерссона-Розенталя. У 47% пацієнтів, які звернулися до клініки з галітозом, діагностують борозенчасту мову. Прогноз при складчастій мові сприятливий.

Складчаста мова є вродженою аномалією. У новонароджених цю патологію буває складно діагностувати, оскільки мова немовлят невеликих розмірів, складчастість структури ще не виражена. При синдромі Дауна ознаки складчастої мови проявляються від народження. Крім того, борозенчаста мова є одним із симптомів такого захворювання, як акромегалія. Внаслідок гіперпродукції гормону росту передньою часткою гіпофіза у пацієнтів порушується репродуктивна функція, виникають набряки, м’язова слабкість, знижується гострота зору. Клінічно під час огляду у стоматології виявляють макрохейліт, збільшені розміри нижньої щелепи. Для синдрому Мелькерссона-Розенталя характерні такі ознаки: борозенчаста мова, неврит лицевого нерва, макрохейліт.

Скарги у пацієнтів із складчастою мовою відсутні. Шкірні покриви не змінено. Відкриття рота вільне. Слизова оболонка ротової порожнини блідо-рожевого кольору. Мова збільшена у розмірах. На спинці визначаються ниткоподібні, грибоподібні сосочки, на бічних поверхнях – листоподібні. У третини хворих зі складчастою мовою виявляють атрофію ниткоподібних сосочків, через що поверхня язика набуває вигляду, що нагадує малюнок географічної карти. На спинці та бічних поверхнях виявляються борозни – поглиблення, що проходять у поперечному та поздовжньому напрямку. Найбільш виражену глибину має серединна поздовжня борозна. При пальпації язик м’який. Загальний стан у пацієнтів із складчастою мовою не порушено. Лімфатичні вузли не пальпуються. У разі активізації грибів роду Кандида з’являються скарги на печіння, сухість слизової оболонки, у складках язика видно сирні нашарування білого кольору, які легко видаляються шпателем, але протягом невеликого відрізку часу з’являються знову.

Основним методом діагностики складчастої мови є клінічний огляд. Під час фізикального обстеження лікар-стоматолог виявляє збільшені розміри язика. На спинці та бічних поверхнях проходять борозни. Слизова оболонка, що покриває складчасту мову, блідо-рожевого кольору, без видимих ​​патологічних змін. Ниткоподібні, грибоподібні сосочки рівномірно розподілені по дорзальній поверхні. При пальпації мова м’якоеластичної консистенції, дифузних чи осередкових інфільтратів не визначається. Регіонарні лімфовузли у пацієнтів із складчастою мовою не пальпуються. З метою виключення кандидозної інфекції показано бактеріоскопічне дослідження мазка, взятого з поверхні язика, зокрема зі складок. Виявлення клітин грибів Кандида, ниток псевдоміцелію підтверджує діагноз кандидозного глоситу. Диференціюють складчасту мову з лімфангіомою, тріщинами запального характеру, третинним сифілітичним глосситом. Обстеження проводить стоматолог-терапевт.

Специфічного етіопатогенетичного лікування складчастої мови немає. Основна увага приділяється якості гігієни порожнини рота. Оскільки дольчаста будова язика сприяє ретенції та розмноженню мікроорганізмів, щоб уникнути розвитку запальних процесів, рекомендують двічі на день поряд із звичайним чищенням зубів очищати спинку язика, використовуючи спеціальні скребки або щітку. У разі приєднання кандидозної інфекції пацієнтам зі складчастою язиком призначають розчини для полоскання рота, що мають фунгіцидну дію, а також протигрибкові мазі у вигляді аплікацій. Прогноз при складчастій мові сприятливий.