Спадкова неполіпозна колоректальна карцинома

Спадкова неполіпозна колоректальна карцинома – це спадково обумовлена ​​форма колоректального раку. Передається за аутосомно-домінантним типом. Найчастіше вражає проксимальні відділи товстого кишківника. Можливий одночасний або практично одночасний розвиток кількох злоякісних пухлин. Проявляється болями, порушеннями випорожнень та явищами кишкової непрохідності. Діагноз встановлюється на підставі сімейного анамнезу, клінічної симптоматики та даних додаткових досліджень (колоноскопії, біопсії, генетичних тестів). Лікування оперативне – радикальне чи паліативне.

Причиною розвитку цієї патології зазвичай є мутації генів репарації неспарених основ ДНК. У нормі репарація дозволяє зменшити помилки синтезу ДНК. Комплекс білків, які відповідають за репарацію, видаляє помилкові ділянки дезоксирибонуклеїнової кислоти, а потім відновлює прогалини. При мутації генів, відповідальних цей процес, виникають численні некоректовані помилки ДНК. Клітини стають менш стабільними.

Наявність подібних мутацій підтверджується під час проведення генетичних досліджень. Разом з тим існують клінічні критерії, що дозволяють обґрунтовано запідозрити наявність спадкової неполіпозної колоректальної карциноми. Імовірність розвитку спадкового колоректального раку при виявленні даних критеріїв може варіювати через відмінність генетичних поломок та різного рівня нестабільності клітин. До критеріїв відносять:

• Наявність трьох та ближчих родичів з колоректальним раком, підтвердженим у ході гістологічного дослідження. Один із трьох родичів повинен мати перший ступінь спорідненості з двома іншими. Поряд з колоректальним раком враховується наявність раку нирки, тонкого кишечника та інших органів, що уражуються при ННКРК.
• Розвиток захворювання у представників двох поколінь.
• Хоча б одне з новоутворень було виявлено у хворого, який не досяг віку 50 років.

Для більш точного прогнозування фахівці-онкологи виділяють три групи пацієнтів з урахуванням схильності до розвитку спадкової неполіпозної колоректальної карциноми: групу низького, середнього та високого ризику. До групи низького ризику входить більшість представників популяції. У членів цієї групи рак товстого кишечника в сімейному анамнезі відсутня або виявляється у родичів не першого ступеня спорідненості або у родичів першого ступеня спорідненості віком від 45 років. У групі середнього ризику перебувають хворі, які мають одного родича першого ступеня спорідненості, що захворів на колоректальний рак у віці молодше 45 років, або двох родичів першого ступеня спорідненості, що захворіли у будь-якому віці.

Група високого ризику включає членів сім’ї пацієнта із встановленою спадковою неполіпозною колоректальною карциномою та різними поліпозними синдромами. Крім того, до цієї групи входять хворі, у яких у сімейному анамнезі виявляється три і більше випадків раку товстого кишечника в межах материнської або батьківської лінії (у батька, дідуся, бабусі, тітки, дядька, сестри, брата, племінника та племінниці) або два і більше випадків раку товстого кишечника в межах однієї лінії за умови, що хоча б у одного родича рак був множинним або діагностований у віці до 45 років.

Імовірність появи дітей, які страждають на спадкову неполіпозну колоректальну карциному при підтвердженому захворюванні в одного з батьків, становить 50%. Генетичні дослідження в період внутрішньоутробного розвитку дитини можливі, але на практиці таку діагностику здійснюють дуже рідко через її низьку практичну значущість. Наявна мутація може не виявитися протягом життя (неповна пенетрантність гена) або виявлятися з різним ступенем тяжкості та в різному віці (варіабельна експресивність гена), тому оцінити наслідки наявності такого гена для дитини заздалегідь неможливо.

Клінічна симптоматика відповідає класичному колоректальному раку. Відмінними рисами є молодший вік пацієнтів і переважне ураження проксимальних відділів товстого кишечника. Через високе розташування спадкової неполіпозної колоректальної карциноми кров у калі візуально зазвичай не визначається, при значній крововтраті можливий темний стілець, при повторюваних кровотечах – анемія, що виявляється слабкістю, запамороченнями, блідістю шкірних покривів та змінами в аналізі периферичної крові.

При спадковій неполіпозній колоректальній карциномі можуть виникати явища кишкової непрохідності. Спочатку кишкова непрохідність часткова, проявляється метеоризмом, затримкою випорожнень і різкими переймоподібними болями, що повторюються через 10-15 хвилин. При подальшому зростанні пухлини можуть спостерігатися стани, які потребують екстреного хірургічного втручання. Карциноми досить великого розміру вдається виявити під час пальпації живота. При прогресуванні захворювання виявляються загальні ознаки онкологічного ураження: зниження апетиту, втрата ваги до кахексії, слабкість, гіпертермія тощо.

При постановці діагнозу враховується сімейний анамнез, клінічні прояви та дані додаткових досліджень. Хворих направляють на колоноскопію, у процесі дослідження здійснюють ендоскопічну біопсію пухлинної тканини. При підозрі на наявність спадкової неполіпозної колоректальної карциноми поряд із стандартним морфологічним вивченням матеріалу виконують дослідження на мікросателітну мінливість. За високого рівня мікросателітної мінливості проводять спеціальні генетичні тести.

Хворим із спадковою неполіпозною колоректальною карциномою призначають аналіз калу на приховану кров, аналіз периферичної крові для виявлення анемії та біохімічний аналіз крові для оцінки функцій печінки. Для виявлення метастазів і первинних пухлин іншої локалізації, що виникають при даній патології, хворих направляють на комплексне обстеження, яке включає гастроскопію, УЗД органів малого тазу, цитологічне дослідження аспірату ендометрію, УЗД черевної порожнини, УЗД заочеревинного простору, рентген скелета та інші дослідження.

Лікування хірургічне. З урахуванням високого ризику розвитку нових пухлин зазвичай здійснюють субтотальне видалення товстого кишківника зі створенням ілеоректального анастомозу. При залученні лімфатичних вузлів виконують лімфаденектомію. За наявності віддалених метастазів проводять паліативні оперативні втручання, створені задля усунення явищ кишкової непрохідності. Прогноз сприятливіший проти ненаследственными формами колоректального раку.

Профілактика розвитку спадкової неполіпозної колоректальної карциноми включає регулярні обстеження. Найближчим родичам пацієнтів із вже діагностованою ННКРК рекомендують раз на два роки проводити колоноскопію після 20 років та щорічно – після 40 років. Крім того, їм слід регулярно здавати аналізи сечі, а з появою патологічних змін проходити обстеження для виключення пухлин нирок та сечоводів. Жінкам необхідно щорічно обстежуватися у гінеколога для виключення раку яєчників та раку ендометрію. У деяких випадках показано профілактичну пангістеректомію. Далеким родичам хворих на спадкову неполіпозну колоректальну карциному радять провести генетичне дослідження.