Неприємно, коли судомою зводити ноги, але деякі люди звикли час від часу відчувати ці хворобливі відчуття. А в яких випадках це може виявитися не банальними спазмами, а чимось серйознішим, розповідає лікар-невролог передає sutura.org.ua

1. Якщо ноги судомити при тривалій пробіжці (або ходьбі) приблизно на одній і тій же частині дистанції.

— Подібні скарги характерні для особливого патологічного стану, що має назву “переміжна кульгавість” або “клаудикація” (від лат. клавдій — ‘кривий’). Клаудикація виникає внаслідок дефіциту кровопостачання ніг (судинна клаудикація) та нервів ніг (нейрогена клаудикація).

Судинна клаудикація пов’язана зі стенозом (звуженням) питати ногу артерій внаслідок атеросклерозу (звуження судини бляшкою) або аутоімунного запального захворювання артерій — облітеруючого ендартеріїту (іноді судинна кульгавість може виникати з інших причин).

Нейрогенная клаудикація викликана ослабленням кровопостачання нервів ніг внаслідок їх компрессії. У літніх людей такий стан виникає внаслідок розростання артрозної кісткової тканини — шийний, поперековий або біполярний (змішаний) стеноз та спондильоз. У молодих пацієнтів нейрогенна клаудикація може з’явитися через природжене звуження спинномозкового каналу (вроджений стеноз) або зміщення хребців (спондилолістез). Таке захворювання може трапитися раптово через грижу поясничного диска або перелом (синдром кінського хвоста).

Для встановлення діагнозу та призначення лікування потрібна консультація невролога. Після уточнення деталей скарг та анамнезу лікар огляне вас та окреслить план подальшого обстеження. Як правило, необхідне ультразвукове дослідження судин ног (дуплексне або триплексне сканування), виконання магнітно-резонансної або комп’ютерної томографії хребта та лабораторні дослідження крові.

2. Якщо при спазмах відчувається печіння та поколювання в ногах.

Часта скарга пацієнтів на прийомі у лікаря-невролога — печіння та поколювання в ногах. Пацієнти часто не можуть точно описати свої відчуття і говорять про “повзання мурашок”, оніміння шкіри, поколювання стоп, зниження температурної чутливості, холод у нижніх кінцівках. Усі ці відчуття прийнято називати загальним терміном “парестезії” (від грецьк. paraisth?sis – ‘ошибкове відчуття’).

Парестезія ніг буває двох видів: тимчасова і постійна. Минуча зазвичай виникає або при безпосередньому механічному подразненні поверхнево залягає нерви, наприклад при ударі і тиску, або при тимчасовому порушенні кровопостачання кінцівки, що призводить до зміни проведення нервних імпульсів, наприклад при тривалому перебуванні в незручній позі, часто під час сну. Як правило, ці відчуття досить швидко проходять і за деяким винятком, не вимагають втручання медиків.

Але якщо парестезії мають стійкий характер або починають з’являтися регулярно, необхідно з’ясувати причину їх появи.

Які захворювання можуть призводити до розвитку парестезій?

Порушення кровопостачання нижніх кінцівок. Парестезії, особливо якщо їх виникнення має зв’язок із фізичним навантаженням, є частим симптомом атеросклерозу артерій нижніх кінцівок або ураження венозних колекторів (варикозна хвороба, тромбофлебіт або тромбоз вен).

Ураження центральної нервної системи, до якої належить головний та спинний мозок. Парестезії можуть бути симптомом опухолей головного та спинного мозку, інсульту головного та спинного мозку. До розвитку парестезій можуть призводити травми центральної нервної системи. Часто парестезії можуть бути першим симптомом грізного аутоімунного захворювання нервної системи – розсіяного склерозу.

Ураження периферичного відділу нервної системи. До периферичної нервної системи прийнято відносити із спинного мозку нервні корінці, нервні сплетення та нерви. До найчастіших причин, що викликають їх пошкодження та порушення функції, належать дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта (остеохондроз, спондилоартроз, спондильоз, протрузії та грижі міжхребцевих дисків). Крім цього, нерідко зустрічаються і так звані тунельні синдроми, коли периферичний нерв, розташований у каналі, утвореному м’язами, сухожиллями та кістками, починає здавлюватися.

Окремо потрібно згадати велику групу захворювань, що виявляються в тому числі і парестезіями, вони мають загальну назву “полінейропатія”. Полінейропатії можуть носити спадковий, генетично обумовлений характер, але найчастіше це лише один із симптомів якого-небудь захворювання. Полінейропатія (множинне ураження периферичних нервів) є частим супутником, а іноді і першим клінічним проявом злоякісних опухолей, захворювань щитовидної залози, цукрового діабету, різних видів захворювання крові, анемій та інших недуг. Нерідко зустрічаються і ураження нервної системи, викликані дією токсичних факторів (алкоголь, деякі лікарські препарати, солі важких металів тощо).

Що робити?

Якщо ви зауважили, що у вас стали періодично “німіти” кисті або стопи, необхідно звернутися до невролога. Після огляду та бесіди лікар може назначити додаткове обстеження для з’ясування причин виникнення парестезій та усунення не тільки самих відчуттів, але і їх причини. Наприклад, лікар може рекомендувати консультацію ендокринолога чи терапевта, додаткове лабораторне дослідження крові, іноді МРТ головного мозку, того чи іншого відділу хребта; у більшості випадків також необхідне проведення спеціального електрофізіологічного обстеження – ЕНМГ (електронейроміографії). Це дослідження дозволяє не тільки точно встановити, де саме знаходиться ураження нерва, а й допомагає визначити його характер.