Стороннє тіло бронха

Стороннє тіло бронха – Сторонні предмети, що ненароком аспіровані або потрапили в повітроносні шляхи через ранові канали і зафіксовані на рівні бронхів. Стороннє тіло бронха дається взнаки нападоподібним кашлюкоподібним кашлем, асфіксією, ціанозом обличчя, стенотичним диханням, кровохарканням, блюванням, порушенням фонації. Стороннє тіло в бронхах розпізнається на підставі зібраного анамнезу, рентгенографії легень, томографії, бронхографії, бронхоскопії. Видалення стороннього тіла з бронха проводять ендоскопічним способом; при чужинних тілах, що вклинилися, вдаються до бронхотомії.

Сторонні тіла дихальних шляхів є актуальною та дуже серйозною проблемою отоларингології та пульмонології. За клінічними даними, серед усіх випадків сторонніх тіл повітроносних шляхів, сторонні тіла гортані зустрічаються в 12%, сторонні тіла трахеї – в 18%, сторонні тіла бронха – в 70% спостережень. Особливо часто сторонні тіла повітроносних шляхів зустрічаються у дитячому віці. Перед сторонніх тіл бронхів в дітей віком доводиться 36%; при цьому у третині спостережень вік дітей становить від 2 до 4 років. У 70% випадків сторонні тіла потрапляють у правий бронх, оскільки він є ширшим та прямішим.

Сторонні тіла бронха можуть становити загрозу життю, тому вони вимагають негайного спеціалізованого втручання. Несвоєчасно розпізнані та вчасно не видалені сторонні тіла бронхів призводять до розвитку вторинних ускладнень: ателектазів, аспіраційної пневмонії, бронхоектазів, пневмотораксу, гнійного плевриту, абсцесу легені.

Попадання стороннього тіла в бронх може відбуватися аспіраційним шляхом (при його вдиханні через рот, закиданні з стравоходу та шлунка при гастро-езофагеальному рефлюксі або блюванні), а також через рановий канал при ушкодженнях грудної клітки та легені. Проникнення сторонніх тіл можливе під час проведення хірургічних втручань: трахеотомії, аденотомії, видалення стороннього тіла з носа, стоматологічних маніпуляціях. Серед перерахованих механізмів найчастіше зустрічається аспіраційний шлях потрапляння сторонніх тіл до бронхів.

Аспірації сторонніх тіл у бронхи сприяє звичка дітей та дорослих утримувати у роті дрібні предмети. Попадання предметів з порожнини рота в бронхи відбувається під час гри, сміху, плачу, розмови, кашлю, раптового переляку, падіння тощо. буд.

За своїм характером сторонні тіла бронхів діляться на ендогенні та екзогенні, органічні та неорганічні. До ендогенних сторонніх тіл відносяться невитягнуті шматочки тканин при тонзилектомії та аденотомії, ендоскопічному видаленні доброякісних пухлин бронхів, видалені зуби, аскариди.

Найбільш різнопланову групу знахідок складають екзогенні сторонні тіла бронхів: це можуть бути дрібні об’єкти із металу, синтетичних матеріалів, предмети рослинного походження. Серед екзогенних сторонніх тіл бронха зустрічаються як органічні (харчові частинки, насіння та зерна рослин, горіхи та ін.), так і неорганічні (монети, скріпки, шурупи, намистини, гудзики, деталі іграшок та ін.) предмети. Найбільшу агресивність та складність у діагностиці представляють предмети органічного походження, синтетичні матеріали та тканини. Вони не контрастуються при рентгені, можуть довго перебувати у просвіті бронха, де набухають, кришаться, розкладаються; проникають у дистальні відділи бронхіального дерева, викликаючи хронічні нагноєння легень.

Сторонні тіла бронхів, що мають гладку поверхню, здатні до переміщення, поступального руху до периферії. Предмети рослинного походження (колоски злакових та трав), навпаки, вклинюються в стінку бронха і залишаються фіксованими. Трапляються випадки поодиноких і численних сторонніх тіл бронха.

Патоморфологічні зміни у бронхах залежать від розмірів, природи чужорідного тіла та часу його знаходження у дихальних шляхах. У початковому періоді виникає генералізований бронхоспазм, місцева гіперемія, набухання та виразка слизової бронха, явища ексудації. У пізніші терміни навколо чужорідного тіла формується капсула, розростаються грануляції зі своїми наступним рубцюванням.

Сторонні тіла в бронхах можуть займати різні позиції, через що спостерігаються різні вторинні зміни легеневої тканини. При балотуючих сторонніх тілах просвіт бронха перекривається в повному обсязі, зовнішнє дихання критично не порушується, вторинні запальні зміни у легеневої тканини помірні.

При вентильній закупорці бронха має місце нещільний зіткнення стороннього тіла зі стінками бронха, тому на вдиху повітря надходить у легке, а на видиху, внаслідок бронхоспазму, не може вийти назад. Таким чином, відбувається затримка повітря в легеневій тканині з розвитком емфіземи легені нижче місця бронхіальної обструкції. При повній закупорці бронха стороннім тілом в нижніх невентильованих відділах легені виникає обтураційний ателектаз і ателектатична пневмонія.

Стороннє тіло бронха завжди приносить із собою інфекцію, що супроводжується місцевою запальною реакцією. Тому при тривало існуючих сторонніх тілах бронхів розвиваються бронхіти, бронхопневмонії, деформуючий бронхіт, бронхоектазії, абсцеси легені, бронхо-плевро-торакальні нориці.

У клінічній симптоматиці сторонніх тіл бронха виділяють три періоди: фазу дебюту, фазу відносної компенсації дихальних функцій та фазу вторинних ускладнень.

У фазу дебюту після аспірації стороннього тіла розвивається раптовий нападоподібний кашель; афонія, порушення дихання до асфіксії. Подібна картина іноді спостерігається при дифтерії, однак у цьому випадку відсутній фактор раптовості, а патологічні симптоми (болі в горлі, підвищення температури та ін.) передують появі кашлю. При хибному крупі катаральні явища верхніх дихальних шляхів також передують нападу кашлю та ядухи. При доброякісних пухлинах гортані афонія наростає поступово. Кашльові напади нерідко супроводжуються блюванням і ціанозом обличчя, нагадуючи кашель при кашлюку: це може спричинити діагностичні помилки, особливо в тих випадках, коли факт аспірації «переглянутий».

Незабаром після проникнення стороннього тіла в головний, пайовий або сегментарний бронх, настає фаза відносної компенсації дихальної функції. У цей період через часткову обтурацію бронха і бронхоспазму на відстані чутно свистяче дихання – інспіраторний стридор. Відзначається помірна задишка, біль у відповідній половині грудної клітини.

Подальша динаміка патологічного процесу при сторонніх тілах бронха залежить від вираженості запальних змін, що розвиваються у ділянці легені, що вимкнеться з дихання. У фазу ускладнень виникає продуктивний кашель зі слизово-гнійним мокротинням, підвищення температури тіла, кровохаркання, диспное. Клінічна картина визначається вторинним ускладненням, що розвинулося. У деяких випадках сторонні тіла бронхів залишаються непоміченими і є випадковою знахідкою під час операційних втручань на легенях.

Складність розпізнавання сторонніх тіл бронхів обумовлена ​​тим, що факт аспірації який завжди може бути помічений. Неспецифічність симптоматики часто призводить до того, що особи з сторонніми тілами в бронхах тривалий час лікуються у пульмонолога з приводу різних бронхолегеневих захворювань. Підставою підозрювати наявність стороннього тіла в бронсі є безрезультатна терапія з приводу астматичного бронхіту, хронічного бронхіту та пневмонії, кашлюку, бронхіальної астми та ін.

Фізикальні дані при чужорідних тілах бронха свідчать про наявність ателектазу (різке послаблення або відсутність дихання, притуплення перкуторного звуку) або емфіземи (перкуторний тон з відтінком коробки, ослаблене дихання). При огляді звертає увагу відставання ураженої боку грудної клітки при диханні, що у акті дихання допоміжної мускулатури, западіння яремних ямок і межреберий тощо.

У всіх випадках при підозрі на стороннє тіло бронха показана рентгенографія легень. При цьому можуть виявлятися звуження бронха, локальна емфізема, ателектаз, осередкова інфільтрація легеневої тканини та ін.

Найбільш достовірним діагностичним методом, що дозволяє візуалізувати сторонні тіла бронха, є бронхоскопія. Нерідко через виразність місцевих змін стороннє тіло не вдається виявити відразу. У таких випадках проводять видалення грануляцій, ретельну санацію бронхіального дерева (бронхоальвеолярний лаваж), курс антибіотикотерапії, а потім повторюють ендоскопічний огляд бронхів.

Наявність стороннього тіла бронха є показанням для його вилучення. Найчастіше вдається зробити ендоскопічне видалення стороннього тіла бронха під час повторних бронхоскопій. При виявленні у просвіті бронха стороннього тіла, до нього обережно підводять тубус бронхоскопа, захоплюють предмет щипцями та витягують його.

Металеві предмети можуть бути вилучені магнітом; дрібні сторонні тіла бронхів – з використанням електровідсмоктування. Потім повторно вводять бронхоскоп для здійснення ревізії бронхів щодо залишення «уламків», поранення стінок бронха тощо. буд. У деяких випадках видалення сторонніх тіл з бронхів проводиться через трахеостому.

Сторонні тіла, що щільно вклинилися в стінку бронха, підлягають хірургічному видаленню в процесі торакотомії та бронхотомії. Показаннями до бронхотомії є фіксовані або вбиті стороннього тіла, які не можуть бути вилучені без значного пошкодження стінок бронхів. До хірургічної тактики також переходять у разі ускладнень при спробах ендоскопічного видалення сторонніх тіл (розриві бронха, кровотечі).

При своєчасному видаленні стороннього тіла бронха прогноз непоганий. Ускладненнями сторонніх тіл бронха можуть бути інваліди і небезпечні для життя захворювання – емпієма плеври, свищі (торакобронхіальні, стравохідно-бронхіальні, бронхо-плевральні), пневмоторакс, легеневі кровотечі, розрив бронха, гнійний медіастініт та ін. раптової асфіксії.

Профілактичні заходи повинні включати контроль з боку дорослих за якістю іграшок та відповідністю їх віку дитини; навчання дітей від звички брати до рота сторонні предмети; роз’яснювальну та просвітницьку роботу серед населення; дотримання обережності під час проведення медичних маніпуляцій.