Стороннє тіло кишечника

Стороннє тіло кишечника – Це предмет, що потрапив у просвіт кишкової трубки, який не підлягає процесам травлення. Найчастішими причинами є випадкове заковтування дрібних іграшок, кульок, монет дітьми, пацієнтами із психічними відхиленнями; можливе навмисне проковтування різних предметів. Симптоми різні: предмети можуть не викликати жодних скарг, великі – бути причиною болю, кишкової непрохідності. Діагностика ґрунтується на рентгенографічній візуалізації, ендоскопічному дослідженні. У лікуванні може застосовуватися вичікувальна тактика, ендоскопічне чи хірургічне видалення.

Стороннє тіло кишечника – предмет органічного або неорганічного походження, який потрапив у кишечник ззовні або сформувався в організмі (жовчні камені, безоари) і через особливості складу не може бути підданий процесам травлення. Чужорідні об’єкти проникають в організм випадково чи навмисне, можуть бути одиничними чи множинними.

При несвоєчасній діагностиці можливий розвиток запального процесу, інфільтрату навколо стороннього тіла, його нагноєння, міграція, а також формування непрохідності кишечника або перфорації з перитонітом, що може спричинити смерть. У деяких випадках сторонні предмети можуть евакуюватися природним шляхом, в інших потрібне оперативне втручання.

Сторонні тіла кишечника можуть потрапляти до організму випадково; найчастіше дрібні об’єкти (гудзики, монети, дрібні деталі іграшок, кульки, брелоки) ковтають діти дошкільного віку. Заковтувати предмети можуть особи з психічними порушеннями (при цьому потрапляти в ШКТ можуть досить великі та небезпечні предмети: ложки, зубні щітки, леза та інші), наркомани, фокусники.

У дорослих можливе попадання сторонніх тіл до шлунково-кишкового тракту під час їжі (кісточки, зубні протези), а також внаслідок шкідливої ​​звички під час роботи тримати в роті якісь дрібні деталі – цвях, шпильку. У осіб похилого віку заковтування предметів часто пов’язане з порушенням жування, зниженою чутливістю глотки. Зареєстровані випадки, коли об’єкти проковтувалися навмисне ув’язненими наркокур’єрами з метою транспортування їх у шлунку.

Сторонні тіла кишки можуть формуватися безпосередньо в організмі, частіше в шлунку з подальшим просуванням по ШКТ. Волосяні кулі, або трихобезоари, утворюються при заковтуванні волосся, можуть досягати значних розмірів, мігрувати в кишечник. Найчастіше такі утворення формуються у дівчаток із явищами неврозів, які мають звичку тримати у роті волосся. Безоари можуть утворюватися при вживанні великої кількості продуктів з грубою клітковиною (кедрових горіхів, хурми), при мінералізації наявного в порожнині шлунка згустку крові, з дермоїдних кіст шлунка і т.д.

Сторонні тіла можуть мати травматичний генез (що упадають при пораненнях уламки, кулі, шматки дерева та інші предмети) або залишатися при оперативних втручаннях (не розсмоктується шовний матеріал, металеві скоби та скріпки, рідше – втрачений дренажний матеріал). Подібні об’єкти можуть стати причиною розвитку виразок, анастомозиту. У клінічній практиці також реєструються випадки сторонніх тіл прямої кишки, введених свідомо або з кримінальною метою, іноді такі предмети можуть ретроградно мігрувати в сигмоподібну кишку.

Клінічна картина стороннього тіла кишечника істотно залежить від типу предмета. Якщо об’єкт має невеликі розміри і безперешкодно просувається шлунково-кишковим трактом, пацієнти не пред’являють жодних скарг або відчувають незначні болі в животі. Іноді патологія проявляється інтенсивним больовим синдромом із клінікою «гострого живота». У деяких випадках клінічна картина нагадує таку при запальному процесі, кишковій непрохідності, яка настільки імітує симптоми іншого захворювання, що діагностика стає вкрай скрутною.

Пацієнтів може турбувати виражений біль у животі, розлад стільця або його відсутність. Якщо гострий предмет ушкоджує слизову оболонку кишечника, з’являються симптоми кровотечі (кров у випорожненнях). При перфорації кишечника з розвитком перитоніту біль набуває розлитого характеру, підвищується температура тіла, стан пацієнта стає важким. У разі локалізації стороннього тіла у прямій кишці клініка представлена ​​симптомами низької кишкової непрохідності.

Найчастіше діагностика стороннього тіла кишечника бракує труднощів. Важлива роль належить оцінці скарг пацієнта та анамнезу. Огляд абдомінального хірурга дозволяє попередньо оцінити прогноз та визначити тактику лікування, скласти план обстеження пацієнта. У лабораторних аналізах за відсутності ускладнень змін немає, можливий лейкоцитоз. Оглядова рентгенографія черевної порожнини дає можливість візуалізувати стороннє тіло, оцінити його розміри та розташування.

При чужорідних тілах малих розмірів, а також неконтрастуються при рентгенографії (наприклад, дерева, алюмінію, пластмаси), проводиться рентгеноскопія з введенням контрастної речовини. Даний метод обстеження дозволяє не тільки виявити предмет, а й оцінити прохідність кишківника. Для виявлення предметів у товстій кишці застосовується колоноскопія, при локалізації у прямій кишці – пальцеве ректальне дослідження, за його недостатньої інформативності, підозрі на пошкодження кишечника проводиться ректороманоскопія.

Лікувальна тактика залежить від локалізації, розмірів та форми об’єкта. Якщо в тонкому або товстому кишечнику знаходиться округлий предмет невеликих розмірів (наприклад, металева кулька або монета, фруктова кісточка), відсутня ризик перфорації кишкової стінки, фахівці дотримуються вичікувальної тактики – в більшості випадків тіло самостійно виходить із кишечника. Пацієнт перебуває під наглядом у відділенні абдомінальної хірургії. Якщо предмет тривалий час затримується в ілеоцекальній ділянці або іншому відділі кишечника і не просувається далі, необхідне хірургічне втручання.

Якщо має місце попадання в кишечник гострого предмета, який може перфорувати стінку кишки, проводиться термінове ендоскопічне дослідження та при можливості видалення стороннього тіла кишечника (якщо воно розташоване у доступному ендоскопічній техніці відділу). Небезпеку становлять випадки, коли предмет вклинюється в області гастродуоденоанастомозів або гастроентероанастомозів зі стенозом і викликає гостру непрохідність кишечника. Сторонні тіла прямої кишки витягуються під місцевою чи загальною анестезією після розширення анального отвору ректальним дзеркалом, іноді проводиться оперативне втручання – розтин анального кільця.

Особливої ​​тактики хірурги дотримуються, якщо стороннім тілом є шовний матеріал, що не розсмоктується. Усі металеві скріпки, скоби та інші види лігатур, що перебувають понад місяць після операції і прорізалися в просвіт кишечника, є показанням до проведення ендоскопічного видалення, оскільки існує великий ризик розвитку виразок, ерозій, звужень. Якщо дренаж жовчної протоки, залишений після операції, не відходить спонтанно, проводиться видалення ендоскопічним шляхом, іноді здійснюється лапаротомія.

Прогноз визначається характеристиками предмета та своєчасністю надання медичної допомоги. Невеликі округлі об’єкти зазвичай евакуюються спонтанно, при ризику кишкової непрохідності та перфорації операція запобігає розвитку важких ускладнень. Профілактика полягає в недопущенні заковтування предметів, особливо маленькими дітьми: іграшки повинні відповідати віку і не мати дрібних деталей, неприпустимі ігри з монетами або дрібними кульками без контролю дорослими, особливу небезпеку становлять дитячі конструктори з дрібними магнітними елементами.