Стороннє тіло стравоходу

Стороннє тіло стравоходу – це випадково чи навмисно проковтнуті чужорідні предмети чи шматки їжі, що застрягли у просвіті травної трубки. Ознаками патології можуть бути біль та спазм у стравоході, дисфагія, гіперсалівація, респіраторний синдром, ядуха, набряк тканин шиї, крепітація, криваве блювання, лихоманка. Діагноз підтверджується шляхом збору анамнезу та скарг пацієнта, рентгенографії стравоходу та фіброезофагоскопії. Лікування полягає в екстреному видаленні стороннього тіла через ендоскоп або хірургічним шляхом.

У практичній абдомінальній хірургії стороннє тіло стравоходу – нерідке і досить небезпечне явище. Найчастіше як сторонній предмет виступають великі, погано пережовані шматки їжі (м’ясні завали), кісточки від риби, м’яса або фруктів, зубні протези, монети, гудзики, голки, шпильки, цвяхи та ін. Приблизно в половині випадків патологія виявляється у пацієнтів у старше 40 років, близько 25% – у дітей до 10 років.

Частими причинами сторонніх тіл стравоходу є поспішний прийом великої кількості їжі та її погане пережовування, розмова чи сміх під час їжі, потрапляння в їжу сторонніх предметів при її недбалому приготуванні. У пацієнтів похилого віку сторонніми об’єктами в стравоході можуть стати знімні зубні протези при їх поганій фіксації.

Крім того, сторонні тіла можуть застрягти при захворюваннях стравоходу – наявності стриктур, опіків, пухлинних утворень, дивертикулів, функціональних розладів. Ризик попадання чужорідного об’єкта в стравохід виникає через звичку кравців, шевців, теслярів тримати в роті під час роботи різні предмети (голки, скріпки, цвяхи), необережність дітей класти до рота випадкові, неїстівні предмети.

Стороннє тіло при ковтанні може затримуватися в місцях природних звужень трубки стравоходу. Більшість предметів (особливо, гострі об’єкти) застряє біля входу в стравохід чи його шийному відділі. В області грудного звуження стравоходу найчастіше виявляються великі та тупі предмети, а також монети. У дистальній частині органу знаходять перешкоду великі кісточки від фруктів, шматки м’яса, зубні протези. Іноді у стравоході можуть утворитися аліментарні грудки з утрамбованих, погано прожованих шматочків щільної їжі, що призводять до його обтурації.

У разі тривалого знаходження стороннього тіла в області стравоходу можуть спостерігатися пролежні, локальний некроз слизової оболонки, декубітальні виразки, що «цілуються», гематоми і рубцеві зміни його стінок. Потрапляння стороннього об’єкта в стравохід пов’язане з отриманням травм стравоходу (непроникних, проникаючих поранень його стінок), розвитком запалення (гнильного езофагіту, абсцесу, медіастиніту). Знаходження великого чужорідного об’єкта стравоходу в проекції гортані може викликати асфіксію.

Присутність стороннього тіла в стравоході може виявлятися місцевими та загальними симптомами, зумовленими величиною, формою, місцем та тривалістю знаходження в ньому предмета. Першими ознаками можуть бути відчуття здавлення та біль у горлі, по ходу стравоходу та в епігастрії, пов’язані з езофагоспазмом. Поява дисфагії різного ступеня вираженості свідчить про часткове або повне перекриття просвіту стравоходу.

При обтурації стравоходу чужорідним предметом виникає відрижка, регургітація рідини та їжі, що перебувають над місцем перекриття, гіперсалівація, тахікардія, слабкість. При здавленні гортані та трахеї спостерігаються осиплість голосу, стридорозне дихання, ознаки задухи, ціаноз. Найбільш небезпечним є потрапляння об’єктів у стравохід у дітей. При цьому частіше розвивається респіраторний синдром у вигляді кашлю, задишки, симптомів хибного крупу. Пацієнти намагаються прийняти фіксоване щадне положення голови, відкрити рот.

Тривале перебування стороннього предмета в стравоході супроводжується підвищенням температури, погіршенням загального стану у зв’язку з розвитком гнійного запалення – періезофагіту, медіастиніту. Перфорація стравоходу гострим стороннім тілом проявляється гострим болем, що посилюється при ковтанні, набряком м’яких тканин шиї, газовою крепітацією; може ускладнитися утворенням стравохідно-трахеального нориці, розвитком підшкірної емфіземи та пневмотораксу. Поранення великої судини (аорти, сонної артерії) призводить до кривавої блювоти, профузної кровотечі та летального результату.

При сторонньому тілі стравоходу діагностичне значення мають оцінка клінічних проявів, огляд глотки, гортані та області шиї, результати рентгенографії стравоходу та езофагоскопії. Важливо дослідити цілісність стінок стравохідної трубки та глибину можливого поранення для визначення необхідності, обсягу та терміновості хірургічного втручання.

• Рентген. Виконується оглядова рентгенограма стравоходу у двох проекціях. Більшість сторонніх тіл (металеві предмети, великі курячі або м’ясні кістки) – рентгеноконтрастні, тому легко виявляються. Рентгенонегативні та слабоконтрастні об’єкти виявляють при рентгенографії з барій-або йодовмісними препаратами або в ході додаткового обстеження (фістулографії, КТ, УЗД та ін.).
• Ендоскопія. Проведення езофагоскопії дозволяє точно визначити характер предмета, рівень його знаходження, оцінити цілісність езофагеальної стінки.

Патологію диференціюють з гострим езофагітом, езофагоспазмом, виразкою стравоходу і захворюваннями, при яких відзначається параліч мускулатури глотки (поліомієлітом, дифтерією). При діагностиці може виявитися органічна поразка стравоходу (наявність виразки, стриктури, пухлини, грижі, дивертикула).

Патологія відноситься до невідкладних станів і потребує негайного видалення об’єкта ендоскопічним чи хірургічним методом. Спосіб видалення визначається абдомінальним хірургом в залежності від характеру стороннього тіла, його прилягання до стінок, пошкодження стравоходу. У деяких випадках можлива консервативна тактика лікування з призначенням анестетиків, антибіотиків, сульфаніламідів, місцевим промиванням розчином фурациліну, дієтою.

Ендоскопічне вилучення

Ендоскопічне видалення стороннього тіла стравоходу роблять жорстким або гнучким езофагоскопом (фіброезофагоскопом): у дорослих процедура проводиться під місцевою анестезією, у дітей та емоційно лабільних пацієнтів – під загальним наркозом, введенням міорелаксантів та інтубацією трахеї. Візуально контролюючи те, що відбувається, виконують захоплення предмета спеціальними щипцями і акуратно витягають із стравоходу окремо і разом з ендоскопом.

Після видалення стороннього тіла проводять контрольну контрастну рентгенографію для виявлення ознак можливої ​​перфорації його стінки. При неглибокому пораненні стравоходу (дефект менше 0,5 см, хибний перебіг до 0,8 см) призначається антибіотикотерапія з обов’язковим виключенням ентерального харчування, промивання дефекту або хибного перебігу.

Хірургічне видалення

При неможливості видалити стороннє тіло за допомогою езофагоскопа, неефективності консервативного лікування, глибокої перфорації або кровотечі стравоходу застосовують різні оперативні втручання.

Залежно від висоти фіксації чужорідного об’єкта виконують езофаготомію, медіастинотомію, лапаротомію з подальшим активним дренуванням параезофагеального простору, аспірацією та санацією запального вогнища. Після операції, в ході якої було зроблено вилучення стороннього предмета, призначається інтенсивне протизапальне та дезінтоксикаційне лікування, харчування через зонд, надалі – дієта, що щадить.

Прогноз при ранній діагностиці та своєчасному видаленні предмета зазвичай сприятливий; у разі перфорації стінок стравоходу, розвитку гнійного запалення може бути серйозним. Летальність складає 2%. Профілактика полягає у виробленні правильної харчової поведінки (неквапливому прийомі їжі, її ретельному пережовуванні тощо), надійній фіксації знімних зубних протезів та вилученні їх із порожнини рота на ніч. Не допускається утримання у роті сторонніх предметів, які випадково можуть бути проковтнуті. Щоб уникнути дитячих травм, необхідний нагляд за дітьми, виключення з їх ігор дрібних предметів.