Виконуючи обов’язки міністра здравоохранения України Уляна Супрун розповіла про неможливість діагностувати у пацієнтів стану “дисбактеріоз”, передає sutura.org.ua

За її словами, опублікованими у Facebook, існуючі лабораторії можуть виявляти стан лише десятків з приблизно тисяч бактерій в організмі людини.

При цьому симптоми дисбактеріозу, за словами глави МОЗ, можуть свідчити як про наявність захворювань, так і нормальний стан мікрофлори кожної конкретної людини.

“Якщо вас направили здавати аналіз на дисбактеріоз” або ви отримали невтішний результат і почали лікуватися від нього – не поспішайте. Міжнародна медицина не знає діагнозу “дисбактеріоз”. Пояснюємо, чому не варто лікувати саме “дисбактеріоз” і що робити далі.

Зазвичай пацієнт, якого направляють здавати аналіз на дисбактеріоз, проблеми з травленням: болі в животі, здуття, запори або діарея. Ще частіше – це маленька дитина, батьків якої турбує, наприклад, висип чи інші речі, які на думку самих мам, тат і лікарів можуть бути пов’язані з травленням.

Коли деякі лікарі не знаходять очевидної причини порушень, вони можуть направити здати “баночку” на “дисбактеріоз”. Коли аналіз показує, що хороших бактерий менше, ніж поганих – роблять висновок, що пацієнт хворий і його потрібно лікувати.

Однак не все так просто.

В організмі людини дуже багато різних видів мікроорганізмів – це і бактерії, вируси, гриби. Вони живуть і взаємодіють у різних частинах організму: на слизових оболонках, на полових органах, в органах дихання, кишківника тощо. І виконують багато корисних функцій.

Порівняно нещодавно сучасна медична наука почала досліджувати мікрофлору організму людини і вивчати випадки, коли баланс мікроорганізмів може порушуватися і викликати захворювання. Це явище сучасні вчені також називають “дисбактеріоз” або “дисбіоз”, проте розуміють під ним зовсім не той “дисбактеріоз”, який може часто зустрічатися в українських лікарнях.

Щоб зрозуміти процеси, що відбуваються між мікробами, вчені проводять цілий комплекс складних та високотехнологічних досліджень. Більше того, досі в світі немає єдиних стандартів, який же показник кількості і видів бактерій в організмі можна назвати нормою, а який дисбіозом. Справа в тому, що в кожному організмі існує власне оптимальне співвідношення мікрожителів. А їх якісний і кількісний склад є унікальним для кожного людини і змінюються залежно від віку, місця та способу життя, перебігу захворювання та інших факторів.

Тому світова наука не використовує діагноз “дисбактеріоз” і не має загальноприйнятих способів його лікування. Вчені перебувають на етапі активного дослідження наших мікробів, їх взаємодії (мікробіом) та говорити про конкретні напрацювання, які можна широко застосовувати у звичайній клінічній практиці – рано.

Отже, аналіз на дисбактеріоз”, на який відправляють пацієнтів в Україні, не є чимось корисним. Адже він показує тільки десятки, можливо, тисячі мікроорганізмів (з мікрофлори людини) і не демонструє реальну картину. подальших дій. Крім того, якщо ви підете в різні лабораторії і дасте кілька таких аналізів в один день – всі вони покажуть різні результати.

Насправді, симптоми, які ховаються під “дисбактеріозом” можуть говорити про великий спектр хвороб, які потрібно дослідити у кожному конкретному випадку. Це може бути синдром роздратованого кишечника, колики у новонароджених, лактазна недостатність, певна кишкова інфекція або взагалі може бути нормою для організму, яку не треба нічим лікувати чи змінити харчові звички.

Кожний випадок потребує специфічного підходу та лікування”, – написала вона.