Синдром Протею

Синдром Протею – Це рідкісна вроджена патологія, що виявляється аномальним зростанням окремих частин тіла. Зазвичай виявляється збільшення ділянки голови, руки чи ноги. Часткова гіпертрофія поєднується з підвищеною ймовірністю розвитку тромбозів та тромбоемболій, утворення пухлин різної структури та локалізації. Діагноз виставляється на підставі результатів огляду даних рентгенографії, КТ, МРТ, ангіографії, доплерографії. Радикальне лікування не розроблено. Застосовуються ортопедичні пристрої, за показаннями здійснюються операції для поліпшення функцій кінцівки, полегшення дихання та прийому їжі, виконується хірургічне видалення неоплазій.

Синдром Протею (парціальний гігантизм) – дуже рідкісне вроджене захворювання. У літературі згадується приблизно 200 випадків даної патології, при цьому фахівці не виключають, що деякі пацієнти могли страждати на інші хвороби зі подібною симптоматикою. Перший опис синдрому був представлений у 1979 році, проте широку популярність він отримав після публікації роботи німецького педіатра Відемана у 1983 році. Назва також була запропонована Відеманом з асоціації з давньогрецьким богом Протеєм, здатним до зміни зовнішнього вигляду. Захворювання має виражений негативний вплив на якість життя хворих, як через зовнішній спотворення, так і внаслідок порушень функцій уражених частин тіла. Нерідко стає причиною ранньої смерті через високу ймовірність розвитку пухлин та схильності до тромбозів.

Причиною розвитку захворювання є соматичний мозаїцизм, ймовірно, зумовлений випадковою мутацією домінантного гена. Деякі фахівці ставлять під сумнів випадковий характер мутації, спираючись на інформацію про виявлення кількох випадків легких ознак синдрому у батьків хворих. Існують дослідження, за якими патологія обумовлена ​​мутацією гена PTEN, розташованого в локусі 10q X хромосоми. Разом з тим, дослідники вказують, що мутації даного гена виявляються лише у 20% пацієнтів із синдромом Протея та визначаються при деяких інших захворюваннях, що характеризуються підвищеною ймовірністю утворення злоякісних неоплазій. Таким чином, генетична основа хвороби поки що остаточно не встановлена.

В результаті мутації в окремих частинах тіла утворюється три види клітин – нормальні, гіпер-і атрофічні. На зміненій ділянці до процесу залучаються шкірні покриви, кісткова, м’язова та жирова тканина, лімфатичні та кровоносні судини, що спричиняє деформацію, збільшення довжини та обсягу кінцівки або частини голови, зміни судин. Оскільки дефектний ген є супресором пухлин, наявність мутації різко підвищує можливість появи новоутворень.

При народженні ознак захворювання відсутні. Патологічні прояви творяться у ранньому дитячому віці. Клінічна поліморфна картина. Характерними симптомами є аномальне збільшення однієї чи кількох кінцівок, макроцефалія, судинні аномалії (мальформації, варикозне розширення вен). У деяких хворих виявляються офтальмологічні порушення: екзофтальм, косоокість, міопія. При патологічному зростанні нижньої щелепи формується прогенія. Можливе розростання шкіри в ділянці підошв. Серед можливих варіантів патології в літературних джерелах згадується ізольоване збільшення селезінки або пальців рук, атрофія зорового нерва та пігментна дегенерація сітківки у поєднанні з множинними менінгіомами.

Збільшення нижніх кінцівок спричиняє порушення опори і рухів. Пацієнти змушені користуватися ортопедичним взуттям та спеціальними пристроями (тростиною, милицями, інвалідним візком). При збільшенні верхніх кінцівок спостерігаються труднощі у процесі самообслуговування. Через деформацію частин голови виникають грубі косметичні дефекти, можуть відзначатися труднощі при диханні та прийомі їжі. Існує висока ймовірність розвитку новоутворень різної локалізації та гістологічної структури: гамартом, липом, лімфангіом, гемангіом, аденом слинних залоз, менінгіом та інших.

Типовою ознакою хвороби Протея є виникнення злоякісних пухлин, які істотно скорочують тривалість життя хворих. Іншими небезпечними життя наслідками захворювання вважаються ускладнення судинних патологій. Відзначається підвищений ризик тромбозу глибоких вен. Описано випадки розвитку тромбоемболії легеневої артерії. Через збільшення та різниці в довжині нижніх кінцівок зростає навантаження на суглоби та хребет, формується викривлення хребетного стовпа. Виявляються вторинні артрози, остеохондроз. Більш ніж у половини пацієнтів виявляється розумова відсталість, зумовлена ​​здавленням нервових тканин збільшеними кістками черепа. Можливі судоми, неврологічні розлади.

Через незначну поширеність, схожість синдрому Протея з деякими іншими вродженими захворюваннями постановка діагнозу може становити значні труднощі. У процесі діагностичного пошуку беруть участь фахівці в галузі онкології, травматології та ортопедії, судинної хірургії та ін. Як основні критерії розглядають гемігіпертрофію, судинні аномалії та схильність до утворення пухлин. План обстеження включає:

• Опитування, огляд. В анамнезі визначається аномальне зростання частини тіла у ранньому дитинстві, неодноразові операції щодо новоутворень. При зовнішньому огляді виявляється непропорційне несиметричне збільшення кінцівки (кінцевостей) чи голови. Можливе виявлення підшкірних липом, офтальмологічних розладів, розумової відсталості.
• Рентгенографія. Доступна інструментальна методика, що дозволяє оцінити стан кісткових структур ураженої ділянки тіла, суглобів, хребта. На рентгенограмах візуалізуються збільшені кістки черепа або сегментів кінцівок, дегенеративно-дистрофічні зміни суглобів та хребетного стовпа.
• Томографічні методи. КТ і МРТ кісток, м’яких тканин, черепа та головного мозку проводяться для уточнення вираженості порушень, визначення взаємовідносин між кістковими та м’якотканими структурами, виявлення неоплазій, аномалій судин, кісткових дефектів у ділянці черепа, що зумовлюють здавлення органів дихання, органу зору та внутрішньомозку.
• Дослідження судин. Ангіографія, доплерографія, дуплексне сканування призначаються при підозрі на судинні мальформації, тромбоз, емболію. Дають можливість встановити тяжкість ураження судин, вибрати оптимальну тактику лікування.
• лабораторні аналізи. Оскільки сидром Протею характеризується високою ймовірністю розвитку тромбоемболічних ускладнень, всім пацієнтам необхідна оцінка стану системи гемостазу (коагулограма).

При порушеннях органу зору призначається офтальмологічне обстеження, при розумової відсталості застосовуються тести визначення рівня інтелекту, когнітивних здібностей. При судомному синдромі, розладах діяльності центральної та периферичної нервової системи показано консультацію невролога. Захворювання диференціюють з уродженим ліпоматозом та синдромами Кліппеля-Треноне-Вебера, Маффучі, Баннайана-Зоннана, при яких також виявляються пухлини, часткова гіпертрофія та патологія судин.

Патогенетична терапія не розроблена, лікування лише симптоматичне. За показаннями здійснюють ортопедичну корекцію з використанням спеціального взуття, ортезів, корсетів при вторинних змінах хребта. Призначають медикаментозну терапію для профілактики тромбозів. Через залучення різних органів та систем оперативні лікувальні заходи проводяться різними фахівцями, у тому числі – ортопедами, онкологами, нейрохірургами, вертебрологами, судинними хірургами, хірургами-косметологами, щелепно-лицьовими хірургами тощо. Можна виділити наступні групи Протея:

• При патології кінцівок. Збільшення великих сегментів кінцівок важко піддається хірургічній корекції. Втручання зазвичай виконують при гіпертрофії кистей рук, що ускладнює самообслуговування. Можливі ампутації, резекції фалангу, висічення м’яких тканин.
• При змінах лицьового скелета. При порушеннях дихання виконується видалення збільшених ділянок кісток та м’якотканих структур для відновлення просвіту дихальних шляхів. При порушеннях прикусу за показаннями виконуються резекції верхньої чи нижньої щелепи, накладаються ортодонтичні апарати. За грубих косметичних дефектів здійснюється пластична реконструкція.
• При судинних аномаліях. При розвитку ускладнень може знадобитися тромбоемболектомія, перев’язка артерії або вени, інші судинні втручання.
• При новоутвореннях. Хірургічна тактика визначається розміром та ступенем злоякісності неоплазії. Доброякісні пухлини видаляють з використанням традиційних методик або сучасних технологій (електрокоагуляції, лазерної дії, радіохірургії), при злоякісних ураженнях проводять розширені операції.

Синдром Протею є інвалідним захворюванням, що негативно впливає на тривалість життя пацієнтів. За даними досліджень, багато хворих гинуть у дитинстві чи молодому віці. Причинами смерті стають злоякісні неоплазії, ТЕЛА, тромбози великих судин. Профілактичні заходи не розроблені через вроджений характер патології та недостатню вивченість етіології хвороби. Пацієнтам, які страждають на дане захворювання, необхідно регулярно проходити обстеження для оцінки стану системи згортання крові, раннього виявлення новоутворень.