Тривожність – це схильність людини до сильних переживань із незначних приводів, інформує sutura.org.ua

Страх і тривога

Перш за все, зрозуміємо чим тривога відрізняється від страху. Тривога – це смутні відчуття щодо майбутніх подій. Ситуації, коли результат невизначень (поїздка до РАГСу, подання документів тощо), викликають тривогу.

У той час як страх – це сильний переляк або страх і основна причина тривожності.

Обидва стани прийнято вважати природним емоційним процесом.

Причини підвищеної тривожності

При соціальній тривожності – велике скупчення людей.

При публічній тривожності – страх опинитися у незручній ситуації (увага концентрується на можливих неприємностях, які могли б статися).

Екзистенціальна тривога – страх перед смертю, а також страх, що життя проходитиме даремно.

При тривозі, що з’являється при виборі – страх перед прийняттям певного рішення.

Посттравматична тривожність – безпричинне занепокоєння, після пережитої психологічної травми.

Часто почуття тривожності виховують у нас батьки. Саме вони розповідають нам про те, що життя сповнене опасностей, а світ страшний та жорстокий. І якщо побоювання всього оточуючого в детстві захищає нас, то для дорослого людини це може трансформуватися у справжню проблему.

Причинами тривожності можуть також виступати: постійні недосипання, стресова робота та навіть гормональні проблеми.

Іноді підвищений рівень тривожності може бути симптомом соматичних чи психічних захворювань та станів, серед яких шизофренія та маніакально-депресивний психоз.

До проявів надмірної тривожності слід віднести:

  • страхи, тривога та неспокій у безпечних ситуаціях;
  • низьку самооцінку;
  • підвищене переживання за близьких;
  • чутливість до власних невдач;
  • відсутність інтересу до незнайомої діяльності;
  • невротичні звички (гризти нігті, сосати пальці тощо).

Саме ці дії допомагають людині зняти емоційне напруження.

Дратівлива поведінка, грубість по відношенню до оточуючих. Або апатія і байдужість.

Тривожний стан у дорослих і дітей може супроводжуватися головним болем, серцебиттям, зниженням апетиту, погіршенням якості сну.

Як упоратися з підвищеною тривожністю

Якщо тривога турбує людину і заважає жити – потрібно негайно звернутися до фахівця (психолога чи психіатра), адже ця реакція може бути симптомом соматичних чи психічних захворювань.

Найбільш ефективні методи лікування:

  • медикаментозна терапія;
  • поведінкове лікування;
  • когнітивна психотерапія.

Ці види лікування допоможуть упоратися з почуттям тривоги, розібратися у її причинах.

У будь-якому випадку, якщо почуття тривоги настільки сильне або часте, що заважає жити повноцінним життям, – потрібно неодмінно звернутися до лікаря (терапевта, невролога, психіатра) або хоча б до психолога.

Причин може бути безліч. І лікування має бути спрямоване саме на усунення причин, а не маскування симптомів.

Якщо це гормональні проблеми, то який сенс пити транквілізатори, якщо можна просто зайнятися своїм здоров’ям, відновити гормональний фон і одним махом позбутися від цілої купи проблем? Якщо причина у напруженому графіку, стресових умовах роботи, постійному недосипу, то потрібно насамперед налагодити свою життя, а не пити валеріану. Але якщо лікар вирішує, що вам необхідні транквілізатори. То тут два варіанти розвитку подій: або ви довіритися лікареві, або – ні, шукаєте іншого лікаря, і приймаєте рішення, вже ґрунтуючись на двох думках.