Тахілалія

Тахілалія – Порушення темпу мовного виробництва, що характеризується патологічно швидким мовним потоком. При тахілалії значно прискорено темп мовлення та загальної моторики; відзначаються повторення, запинки, «ковтання», спотворення складів і слів, порушення письма та читання. Пацієнт з тахілалією має бути всебічно обстежений неврологом, психіатром, логопедом та психологом. Корекційна робота при тахілалії включає комплексну медичну, психотерапевтичну та логопедичну дію (бальнеотерапія, ЛФК, аутогенне тренування, мовні вправи, логопедична ритміка та ін.).

Тахілалія (тахіфразія) – надмірно швидкий, неохайний мовний потік, що ускладнює сприйняття та розуміння мови оточуючими. Поряд із брадилалією (уповільненою мовою), тахілалія розглядається як розлад темпо-ритмічної організації мови. На відміну від заїкуватості, при тахілалії мовні судоми відсутні, проте не виключається перехід несудомних мовних запинок у судомні. Структуру дефекту при тахілалії становить патологічно швидкий темп мовлення, порушення писемного мовлення, моторне занепокоєння, прискорення перебігу всіх психічних процесів.

Крім чистих форм тахілалії, зустрічаються форми патологічно прискореного мовлення, що поєднуються з порушеннями фонетики, лексики та граматики. До таких комбінованих форм відносять баттаризм (парафразію) та полтерн (спотикання).

При баттаризмі, поруч із важким розладом темпу промови, має місце неправильне побудова фрази, аграматизмы.

Полтерн характеризується патологічно прискореним, уривчастим темпом мови з несудомними запинками та паузами. Ця форма тахілалії неоднорідна; усередині неї виділяють:

• полтерн з моторними порушеннями (швидкий темп мовлення з неправильним артикулювання звуків)
• полтерн із сенсорними порушеннями (швидкий темп мовлення з порушенням слухової уваги)
• полтерн із труднощами підбору слів
• полтерн із труднощами формулювання мови

У логопедії існують різні погляди на причини та механізми тахілалії. Прискорений темп промови може успадковуватися дітьми від найближчих родичів, проте найчастіше виникненні тахілалії відбувається на грунті наслідування квапливого мовлення навколишніх або і неправильних прийомів виховання дитячої мови. До тахілалії схильні неврівноважені, легко збудливі, гіперактивні діти. Виникнувши у дитячому віці, тахілалія без спеціальної корекції посилюється у підлітковому періоді та нерідко супроводжує людину у дорослому житті.

Можливий розвиток тахілалії у хворих з пухлинами головного мозку; осіб, які перенесли ЧМТ, нейроінфекції, нейрохірургічні втручання. Полтерн може спостерігатися у пацієнтів із псевдобульбарним паралічем, хореєю, олігофренією, епілепсією.

В основі патогенезу тахілалії лежить превалювання процесів збудження над гальмуванням, що, у свою чергу, призводить до розладів темпу внутрішнього та зовнішнього мовлення. Дослідження свідчать, що переважання підкіркового ядра палідуму обумовлює підвищену рухову активність. Однак при цьому рухи у загальній та артикуляційній моториці стають недостатньо координованими, що супроводжується розладом ритму, темпу, плавності мови.

Тахілалія (псевдотахілалія) може бути симптомом психічних розладів: шизофренії, маніакально-депресивного психозу, органічного психозу та ін.

Пацієнтів з тахілалією відзначає наявність характерної мовної та немовної симптоматики. Головною характеристикою мови при тахілалії служить її аномально прискорений темп: за секунду вимовляється 20-30 звуків замість 10-12, як із звичайному, середньому темпі. Поспішна мова супроводжується запинками, повторами, перестановками, «ковтанням» складів і слів, невиразністю вимови фраз. Такий стрімкий мовний потік практично неможливо зрозуміти. Привернення уваги того, хто говорить до своєї мови, на деякий час послаблює патологічні прояви тахілалії, проте темп промови, як і раніше, залишається високим у порівнянні з нормою.

Поряд з експресивною мовою, при тахілалії порушується внутрішнє та письмове мовлення. Слова, що виникають у свідомості, швидко змінюють один одного, ще до того, як людина встигає їх вимовити. Під час читання та письма звуки, літери та склади переставляються місцями, замінюються близькими за акустичною чи графічною ознакою.

Немовні прояви тахілалії характеризуються порушеннями загальної моторики, емоційно-вольової сфери, поведінки, вегетативної нервової системи. До речі, всі рухи пацієнта з тахілалією швидкі і стрімкі; моторне занепокоєння відзначається не тільки під час неспання, а й уві сні. Пізнавальна сфера відрізняється нестійкістю, швидкою перемиканням уваги, недостатнім об’ємом моторної, слухової та зорової пам’яті. При різкому збудженні (хвилюванні та суперечці) легко виникають вазомоторні реакції: пітливість, тахікардія, почервоніння шкірних покривів.

При баттаризмі та полтерні порушуються всі сторони мовної діяльності: експресивна та імпресивна мова, голос, просодика, мовленнєве дихання, моторику артикуляції, лексика, граматика, семантика.

Медичне обстеження пацієнтів з тахілалією проводиться неврологом та психіатром. У цьому з’ясовується супутня неврологічна симптоматика, стан інтелекту, психічні відхилення. У цьому допомагають дані анамнезу, скарги, спостереження, інструментальні дослідження (електроенцефалографія, Ехо-ЕГ, МРТ головного мозку та ін.).

Діагностичне обстеження мови при тахілалії проводиться логопедом. При цьому досліджується стан мовної моторики, особливості експресивного мовлення (звуковавимова, лексики, граматики, зв’язного мовлення) та специфічних форм мовлення (сполученого, відбитого, шепітного, ритмічного). При діагностиці мовлення особлива увага звертається на темпо-ритмічні характеристики, наголос, паузацію, характеристику голосу. Діагностика письмової мови при тахілалії включає завдання на списування та самостійний лист, читання слів, фраз та текстів з оцінкою їхньої швидкості та якості. Психологом проводиться обстеження сенсорної, пізнавальної, емоційно-вольової сфери.

Ретельне медичне та логопедичне обстеження дозволяє диференціювати тахілалію від заїкуватості та дизартрії.

Корекційна робота при тахілалії складається з медичного, психотерапевтичного та логопедичного впливу. Пацієнтам з тахілалією призначається медикаментозна терапія, фізіотерапія, спеціальні комплекси лікувальної фізкультури, нейроседативний масаж, бальнеотерапія, заняття з психологом.

Метою логопедичної роботи при тахілалії є вироблення навички спокійного, неквапливого, плавного, ритмічного мовлення.

Логопедичні заняття з корекції тахілалії проводяться в колективній формі, організовуючи та дисциплінуючи пацієнтів. У першому етапі пацієнтам призначається режим максимального обмеження промови. Робота зі засвоєння повільного темпу промови починається з використання сполученої, відбитої мови, питання-відповіді. На заняттях використовується мовленнєва зарядка, логоритміка, мовні вправи під такт, голосне читання, прослуховування зразків правильної мови. На заключному етапі в роботу вводяться перекази, колективні оповідання, читання про себе і, нарешті, – публічний виступ, який потім аналізується.

Курс корекційної роботи при тахілалії займає 25-3 місяці; у дітей – до 6-12 місяців. При рецидивах тахілалії проводять повторні комплекси занять.

Можливість подолання тахілалії визначається наявністю у пацієнта невротичних та психічних розладів, активністю співпраці пацієнта та його родичів із лікарем та логопедом, мікросоціальним середовищем, структурою дефекту. При баттаризмі та півтерні прогноз невизначений.

Профілактика тахілалії включає попередження та лікування травм голови, нервово-психічних порушень, інфекцій та пухлин мозку; турботу про нервово-психічний розвиток дітей та правильне формування їх мови.