Токсоплазмоз

Симптоми

Токсоплазмоз – захворювання, пов’язане з наявністю в організмі людини найпростіших toxoplasma gondii. Джерелом інфекції є, як правило, багато домашні і дикі тварини (всього їх налічується більше 150 видів). Способів зараження людини може бути декілька:

• При вживанні в їжу заражених, що не пройшли достатню термічну обробку продуктів (м’ясо, яйця і т.п.);
• При безпосередньому потраплянні збудника захворювання на пошкоджені покриви шкіри, або слизові оболонки людини;
• При внутрішньоутробному розвитку плоду, токсоплазмоз передається дитині від інфікованої матері.

Найбільш небезпечний саме вроджений токсоплазмоз. Дане захворювання зустрічається вкрай рідко і становить один випадок на тисячу новонароджених. При вродженої формі захворювання можуть спостерігатися викидень, передчасні пологи, народження немовляти з ураженням нервової системи, органів зору, внутрішніх органів. Потрібно враховувати, що найбільшій небезпеці піддається плід жінки, яка не має антитіл до токсоплазм, тобто що зіткнулася з подібного роду інфекцією вперше в житті.

До основних симптомів вродженого токсоплазмозу відносяться:

• Гідроцефалія (надмірне збільшення в черепі кількості спинно-мозкової рідини);
• Мікроцефалія (надмірне зменшення маси мозку);
• Кальциноз головного мозку («дефіцит інтелекту»);
• Менінгоенцефаліт (запалення оболонки головного мозку);
• Наявність конвульсій;
• Пневмонія, шкірний висип, гастроентерит (вкрай рідко).

Природжений токсоплазмоз відноситься до ряду найнебезпечніших у період вагітності інфекційних захворювань, що призводять до мертвонародження.

У дорослої людини токсоплазмоз в більшості випадків протікає без будь-яких зовнішніх проявів. У 80% населення Росії в організмі спостерігаються антитіла до токсоплазмозу. Це свідчить про часті контактах людини з даним видом паразитів. Для гострої придбаної форми захворювання характерна наявність таких симптомів:

• Підвищення температури тіла;
• Головний біль;
• Блювота;
• Збільшення лімфатичних вузлів (вони, як правило, стають помітними, легко пальпуються);
• Наявність судом;
• Збільшення селезінки і печінки;
• Погіршення зору;
• Біль у суглобах;
• Зниження апетиту.

Цикл розвитку токсоплазмози складається з двох фаз:

• Статеве розмноження бактерії в клітинах слизової оболонки тонкого кишечника тваринного, що є основним носієм паразита, освіта ооцист і виділення їх з фекаліями зараженої тварини.
• Безстатеве розмноження бактерії в тканинах і клітинах проміжних носіїв (собак, кішок, свиней, овець, зайців, людини); освіта цист токсоплазмозу в різних тканинах, м’язах, мозку, легенів, органах зору. Цисти можуть бути присутніми в організмі носія (людини) протягом усього його життя без будь-яких видимих ​​проявів. Загостренню прихованої інфекції сприяє зниження імунітету, розвиток певної категорії захворювань, часті стреси.

Діагностика

Оскільки найчастіше захворювання ніяк не проявляється, його діагностика вельми скрутна. Самим достовірним на сьогоднішній момент способом визначення наявності інфекції в організмі пацієнта є імуноферментний аналіз, що полягає у визначенні специфічних антитіл до основного збудника захворювання. Даний метод дозволяє не тільки визначити наявність або відсутність антитіл, але і встановити їх загальну кількість. Для дослідження підходить як сироватка крові пацієнта, так і навколоплідні води, спинномозкова рідина. Подібний аналіз також дозволяє виявити, протягом якого періоду часу хворий є носієм інфекції. Для уточнення діагнозу пацієнту може бути призначена біопсія, яка полягає у взятті ділянки зараженої токсоплазмозом тканини. При підозрі поразки захворюванням ЦНС проводиться комп’ютерна томографія головного мозку.

Лікування токсоплазмозу

Токсоплазмоз належить до ряду захворювань, не завжди потребують лікування. Справа в тому, що повне позбавлення від інфекції неможливо, токсоплазмозу і антитіла до неї залишаються в організмі людини до кінця його життя. Деякі фахівці стверджують, що повного позбавлення від захворювання можна досягти в разі лікування його відразу ж після зараження, що практично не представляється можливим, оскільки в більшості випадків інфекція протікає безсимптомно.

При наявності в організмі людини токсоплазмоз і відсутності клінічних проявів захворювання лікування не призначається. В інших випадках (ВІЛ-інфекція, ослаблений імунітет) основна мета лікування полягає в недопущенні поразки інфекцією внутрішніх органів.

Гострий токсоплазмоз лікується за допомогою хіміотерапії та антибіотиків. Сам процес лікування займає, як правило, тривалий період часу. Курси прийому певних препаратів призначає фахівець відповідно із загальною картиною розвитку інфекції, наявністю супутніх захворювань, ускладнень і т.п.

Лікування хронічного токсоплазмозу набагато важче, проводиться воно в період загострень захворювання. Хіміопрепарати, призначувані лікарем, як правило, не дають позитивного результату, зате вельми негативно позначаються на загальному стані організму хворого.

Для успішного лікування токсоплазмозу застосовуються такі препарати:

• Піриметамін, лікарський засіб, що випускається у формі таблеток. Тривалість лікування залежить від загального стану хворого і становить не менше 4 тижнів.
• Преднізолон з групи глюкокортикостероїдів призначається для лікування токсоплазмозу при наявності такого ускладнення захворювання, як хоріоретиніт (запалення сітківки ока).
• Спіраміцин застосовується для лікування інфекції у вагітних жінок, що заразилися в період вагітності. Даний лікарський препарат знижує ризик передачі інфекції не народженої дитини.

Профілактика токсоплазмозу полягає в обмеженні контактів з тваринами, дотриманні правил особистої гігієни, вживанні в їжу продуктів, що зазнали правильної термічній обробці.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.