Хто особисто почув невтішний діагноз, а кому на плечі лягла турбота про рідного чоловіка, що страждає від старечої деменції…

Старече здивування

Ще академік Бехтерєв (видатний вчень, що посвятив собі вивченню людського мозку) говоривши, що щастя померти, не розгубивши дорогами життя розум, буде дано лише 20 % людей. Решта, на жаль, перетворившись на озлоблених маразматиків чи наївних дорослих дітей, стане бременем для своїх близьких, передає sutura.org.ua

Щоб потрапити в майбутньому у ці заповітні 20 %, потрібно починати діяти вже зараз. Проблема в тому, що з віком ми починаємо банально лінуватися, аргументуючи залізним: «Я своє відробив (позаймався, відучився), клопоту наковтався, пора і відпочити!»

Інтелектуальні навантаження зводяться до розгадування сканвордів, телебачення замінює книги, інтерес до хобі пропадає… Першорядні завдання: виспатися і достатньо поїсти. Чим більше людина заспокоюється, тим більше собі шкодить.

Кому загрожує недоумство

Стареча деменція мозку найбільше загрожує тим, хто у процесі життя не змінює своїх установок. Надмірна принциповість, упертість, консерватизм швидше призведуть до здивування, ніж гнуткість, здатність підлаштовуватися під ситуацію, емоційність і допитливість. Знамениті рядки: «Головне, хлопці, серцем не старіти!» — якраз про це.

Точно відстежити, коли наступає недоумство, дуже складно. Адже це не божевілля, не відхилення у психіці і не хвороба. Здивування не приходити раптово, а прогресує роками.

Існують непрямі передумови, що вказують, що потрібно терміново зайнятися своїм мозком.

Болюче сприйняття критики, надмірна образливість.

Небажання вчитися чомусь новому. Наприклад, людина швидше погодиться на ремонт старого телефону, ніж стане розбиратися з новою технікою.

Труднощі з концентрацією уваги: ​​стало складно сприймати серйозну літературу, а прочитані легко забувати.

Якщо чтиво – щось легке, якщо кіно – розважальне… Навіщо напружуватися?

Надмірний йогоцентризм: людина твердо впевнена, що оточуючі повинні підлаштовуватися під неї і ніяк інакше.

Часті напади ностальгії за минулим годинником.

    Ці, здавалося б, крихти з часом можуть дати благодатний ґрунт для розвитку слабоумства у старості. Тому завжди треба знаходити годину (і хотіти!) вчитися чомусь новому, не переставати дивуватися і дивитися на світ очима допитливого ученика, який бажає розібратися в природі промов.

    Тримай мозок у тонусі!