Ці 7 овочів продовжувати ваше життя

Скорцонера, козельці, стахіс… Такі назви сьогодні мало кому відомі. Однак ці овочі вживали у їжу ще наші предки. І вже тоді помітили користь, яку вони приносять організму. Настав час згадати забутих героїв.

Вже у давнину лікарі помічали особливий, позитивний вплив деяких овочів на здоров’я та тривалість життя. А вона, як відомо, безпосередньо пов’язана зі здоров’ям людини. Інформація про це збереглася у стародавніх працях з медицини. Ось які овочі люди вживали.

Женьшень

Коріння женьшеню люди вживають у їжу не менше 4-5 тисячоліть. У Східній Азії його давно використовують у медицині і називають не інакше як корінь життя, або дар безсмертя. Хоча ця рослина не є типовою для середніх широт, її можна виростити і на дачі.

Досліджуючи склад женьшеню, вчені зробили висновок, що він не є лікарським засобом від якогось певного захворювання. Ця рослина позитивно впливає на весь організм, зміцнюючи його та нормалізуючи всі процеси.

Женьшень рекомендується як тонізуючий засіб ослабленим та хворим людям. Він допомагає боротися з розумовим та фізичним перенавантаженням, зміцнює імунітет, підвищує працездатність, піднімає артеріальний тиск, нормалізує роботу серцево-судинної системи. Все це завдяки дивовижному складу рослини, що включає: сапоніни, ефірні олії, витамин С та витамини групи В, амінокислоти, безліч макро- та мікроелементів.

В наш час женьшень рідко вживають у їжу (хіба що використовують його як чай). В основному це лікарський засіб, який використовують як настоянки, екстракти, мазі і т. д. Постійно вживати препарати з женьшеню не можна. Їх рекомендують застосовувати раз на рік не більше 3 місяців із двома 10-денними перервами.

Настій зі свіжого коріння женьшеню

Тщательно помийте корінь і подрібніть його. Покладіть у скляну ємність, залийте горілкою у співвідношенні 1:10 та щільно закрийте. За тиждень злийте рідину і вичавіть туди женьшень. Настій готовий. Приймайте по 20 крапель 3 рази на день за пів години до їди.

Козельці пореєлісні

Більшість наших дачників про таку рослину навіть не чули. А в години середньовіччя вона була досить поширеною. Про це свідчить велика кількість назв, що належать цьому овочу, — вівсяний корінь, овочева устриця, сладкий корінь, козельці, козяча борода та ін. Його наукова назва – Tragopogon porrifolius. В наш час це овощ, з якого в їжу використовують і коріння, і листя, схоже на лук-порей. Раніше ж вівсяний корінь використовували лише як лікарську рослину.

Козельці схожі на моркву білого кольору і вкриті безліччю волосків, що нагадують бороду. Звідси й пішли назви козельці та козяча борода. За смаком приготування овощ подібний до устриці. Його коріння вживають у їжу у будь-якому вигляді: сирому, змаженому, вареному. Іноді його додають до супів або овочевих рагу. Листя додають як прянощі до салатів.

Вівсяний корінь покращує самопочуття, оскільки має багато корисних речовин. У його складі багато макро- та мікроелементів, таких як: калій, кальцій, фосфор, залізо, марганець, мідь тощо. Є вітамін С і багато вітамінів групи В. Коренеплоди також містять білки, жири, вуглеводи та органічні кислоти. Все це позитивно впливає на імунітет, роботу серця, зовнішній вигляд шкіри та волосся.

Козельці також підтримують нормальну роботу шлунково-кишкового тракту. Це відбувається завдяки великому вмісту інсуліну — речовини, що не засвоюється організмом людини, але при цьому підтримує корисну мікрофлору.

Салат з козельців

Коріння козельців (у сирому чи вареному вигляді) очистити від шкірки та наріжте соломкою. Додайте порізаний огірок і відварений картофель та заправте салат сметаною або кефіром.

Пастернак

Пастернак був відомий у нас ще в XVI-XVII століттях. Тоді, до появи картопля, його вирощували всюди. Пізніше другий хліб, що став популярним, майже витіснив пастернак із міст. Тепер, коли люди частіше ведуть здоровий спосіб життя і дотримуються здорового харчування, дедалі більше дачників згадують про забутий овоч.

Пастернак за смаком нагадує моркву, за запахом – петрушку. Його корисні властивості також від цих рослин. Він багатий на вуглеводи та мінеральні солі, містить ефірні олії. У корінному пастернаку є велика кількість витаминів групи В, крахмалю і клітковини.

Лікувальні властивості цього рослини визнає і сучасна медицина. Існують препарати, створені на основі коріння пастернаку. Вживати цей коренеплід у їжу рекомендується людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, серця та почок. Його широко застосовують як відхаркувальний засіб при хворобах верхніх дихальних шляхів. Показань він і людям з ослабленим імунітетом, оскільки пастернак відновлює сили та підвищує опірність організму.

Овочевий салат із пастернаком

Візьміть пастернак, червоний буряк, солоний огірок і варене яйце (все по одній штуці), 200 г консервованого зеленого горошку, рослинну олію, свіжовичавлений сік лимона, сіль і чорний мелений перець. Відварені пастернак та буряк очистити та наріжте невеликими кубиками. Додайте до них зелений горошок, подрібнені огірки та яйця. Заправте салат олією, скропіть лимонним соком. Посолити і поперчити.

Стахіс

Одним із найбільш таємничих у нас є стахіс — овоч, який з’явився у наших широтах лише у 1975 році. Ця рослина має кілька назв — чистець, овочева черепашка, китайський артишок та ін. Його батьківщина — гірські хребти Тибету та Китаю. Завдяки вченим, стахіс тепер можна вирощувати і в середній широті, причому не лише на грядці, а й за кімнатних умів. Однак розмножувати цей овоч можна лише за допомогою бульб, оскільки у наших широтах насіння у нього не утворюється.

На батьківщині стахісу його корисні властивості вже багато століть використовуються для лікування різних недуг. Рекомендується вживати бульби рослини для профілактики гіпертонії, атеросклерозу, інфаркту та інсульту. Стахіс сприяє загоєнню виразки шлунку. Він показань хворим на цукровий діабет, оскільки знижує рівень цукру. Існує медичний препарат для лікування цукрового діабету, у складі якого є стахіс).

Смажені бульби стахісу

Бульби стахіса відваріть у підсоленій воді (шкірку знімати не треба). Обвалюйте їх у панірувальних сухарях і обмастіть у олії до золотавого кольору. Перед подачею на стіл посипте дрібно порізаною зеленню петрушки. Страву можна полити сметаною.

Скорцонера

Ще один забутий овоч, який у Європі відомий з XVI століття, — це скорцонера іспанська. Рослина має і інші назви — іспанський козелець, чорний корінь, сладкий корінь. Називають скорцонеру також “чорні козельці”, тому часто плутають з козельцями пореєлісними (вівсяним коренем), хоча це абсолютно різні рослини.

Скорцонера за цілющими властивостями не поступається іншим овочам. У коренеплодах міститься велика кількість корисних речовин: інулін (покращує роботу шлунково-кишкового тракту), аспарагін (нормалізує роботу нервної системи), білки, цукри, витамини С і В, клітковина тощо. Скорцонера корисна для хворих на цукровий діабет, а також для тих, хто має проблеми з печінкою. Рекомендують вживати скорцонеру у їжу і хворим на подагру.

Скорцонера у клярі

Очистити скорцонеру від шкірки та відварити у підсоленій воді. Дістаньте, дайте овочу охолонути та розріжте його на кусочки завдовжки 5 см. Вмочіть кожний кусок спочатку у мелені сухарі, потім у збите яйце та обмастіть на вершковому маслі. Подавайте зі сметаною.

Рукола

Все частіше трапляється на наших столах гостя із Середземномор’я — руккола. Про її користь останнім часом багато розмов. І не так просто. Насіння і зелені листочки рукколі — справжнє сховище витаминів і мікроелементів: є витамини А, С, Е, К, витамини групи В, цинк, селен, залізо, фосфор і т. д. лінолева, ліноленова, олеїнова тощо. Вони важливі для нормальної роботи серця та судин, сприяють зменшенню запальних процесів, позитивно впливають на обмін речовин. Листя має антибактеріальну та сечогінну дію, сприяє роботі ШКТ, зміцнює імунітет.

Салат з листя руківлі

Поріжте на шматочки помідори та сир моцарелу. Додайте подрібнене листя ручки. Заправте салат оливковою олією, побризкайте соком лимона, посоліть і поперчіть. Дайте просочитися і подавайте до столу.

Помідори

І завершити нашу добірку ми хочемо улюбленцем багатьох людей – помідором. Цей червоний овоч не тільки дуже смачний, а й надзвичайно корисний. І в останні роки про його користь говорять дедалі частіше. Що ж такого корисного вчені виявили у “золотому яблуці”?

Крім клітковини, цукрів, органічних кислот, крахмалю і пектину, у плодах томату є каротиноїди (перетворюються на витамин А), витамини С і В. печінку від жирового переродження.

Ще одна цінна речовина у складі плодів томату – лікопін. Він позитивно впливає на роботу серця і рекомендується для профілактики онкозахворювань. Як відомо, лікопін корисний для зниження тиску та попередження інсультів.

Всі перелічені овочі можна легко виростити й у себе в місті. Зараз, коли складаються плани на наступний міський сезон, саме час подумати про це.