Кератоглобусом, як правило, страждають діти, оскільки захворювання це вроджене і визначається спадковістю. Найчастіше воно вражає обидва ока. При цьому можлива так звана водянка рогівки, тобто її набряк.

Сам хворий зауважує падіння гостроти свого зору – перед очима у нього з’являється ніби пелена туману. Часом рогівка значно збільшується і в діаметрі. Оскільки очне яблуко істотно зростає у розмірах, розвиваються сильна короткозорість та астигматизм.

На ранніх стадіях цю хворобу можна вилікувати медикаментами, а для корекції зору тим часом пацієнтові назначають контактні лінзи. Якщо ж нехтувати лікуванням, з часом витончення рогівки може призвести до її повного розриву та незворотної втрати зору.

Сильний кератоглобус лікується лише хірургічним втручанням. Проводиться наскрізна кератопластика: значну ділянку рогівки вилучається по всій своїй глибині, і на його місце пересідає донорська тканина. Але робити таку операцію набагато важче, ніж при кератоконусі: адже в цьому випадку рогівка вражена саме у периферійній частині, де і потрібно закріплювати трансплантат. Однак медики стверджують, що якщо тільки хвороба не дійшла до фінальної стадії, операція, як правило, завершується сприятливо. Головна складність полягає у тому, щоб протягом наступного року дотримуватися граничної обережності та уникати найменших травм. Це непросто: адже оперують, як правило, дітей, а це народ рухливий і не дуже схильний до обачності.

На жаль, ліків для профілактики кератоглобусу не існує, оскільки ця хвороба закріплена на генному рівні. Все, що в цьому плані може порекомендувати медицина – регулярно відвідувати офтальмолога, щоб вчасно виявити хворобу і якомога раніше розпочати лікування.