Швейцарські вчені оприлюднили шокуючі дані: тіла людей, які поховані за останні три десятиліття, майже не розкладаються, передає sutura.org.ua Вони виглядають так, ніби їх поклали у гроб тиждень тому. Дослідники звинувачують у цьому погану екологію та неякісну їжу з точок швидкого харчування.

Першими тривогу забили німецькі судмедексперти. У серпні у Дюссельдорфі на науково-практичній конференції доктор Вернер Штольц з Берліна представив сенсаційний доповідь. За останні три роки під час ексгумації тіл людей, похованих 20 і більше років тому, він 32 рази стикався з тим, що їхні трупи майже не зазнали тління. Покійнички виглядають «свіженькими», ніби їх закопали в землю тиждень-півтора тому.

А нещодавно ця тема знову спливла у Швейцарії на зустрічі фахівців похоронного бізнесу. Директори великих кладбищ Парижа, Мілана, Гамбурга, Кельна в один голос скаржилися, що у них уже не вистачає місць під нові поховання. За санітарними нормами, прийнятими в ЄС, вірити свіжу могилу на місці старої можна за 17 років. Однак трупи до встановленого терміну просто не встигають перетворитися на порох.

Не їж Біг Мак — мумією станеш!

Вивченням нетлінних тіл зайнялися швейцарські вчені. Після двох місяців кропітких досліджень вони висунули три можливі пояснення, чому мерці не поспішають розкладатися в землі.

* Згідно з першою версією, у всьому винна екологія. У ряді місць через надмірне загрязнення ґрунту зник цілий вид бактерий, що відповідають за розкладання трупів.

* Інша гіпотеза: у всьому винна сучасна омолоджуюча косметика. Люди стали користуватися спеціальними кремами від старіння. Їх шкіра і верхні тканини вже за життя як би бальзамуються і після смерті перешкоджають природному процесу гниття.

* Третє припущення. Причина — у харчових консервантах, які у великій кількості містяться в їжі. Особливо багаті ними газовані напитки, солодощі та всі продукти з фастфуду. Муміфікація відбувається завдяки тому, що консерванти, що потрапляють у організм людини з їжею, накопичуються протягом усього життя і потім гальмують процес тління. Ця версія здається вченим найбільш вірною і найневтішною.

Змінити харчовий раціон нам уже не вдасться. Весь світ споживатиме консервовану їжу з кожним роком дедалі більше, — каже доктор Штольц. — І європейці не перші, хто увічнює собі подібним чином. Американців ця проблема торкнулася вже 30 років тому, але територія країни поки що дозволяє їм розширювати кладовища. Єдиний вихід вчені бачать у поголовній кремації померлих. Відповідні закони з’являтимуться, швидше за все, у майбутньому році.

Консервовані трупи

М’які тканини тіл небіжчиків тепер перетворюються не в звичайний гній, а в трупний віск — сіро-білу масу. Виною всьому – консерванти. Про застосування консервантів та їх вплив на людський організм суперечка йде довга година, проте про те, що їх дія продовжується і багато років після того, як життя покинула тіло, люди почали замислюватися зовсім недавно.

Харчові добавки, які повинні викликати апетит у споживачів, виявляється, геть-чисто відбивають його у гнильних бактерий, опаришів та представників класу червів нематодозів Sarcophagus mortuorum та Pelodera, що розкладають по завершенню життєвого шляху тлінні споживчі тіла. До цього шокуючого висновку дійшли вчені кількох країн ЄС, вивчили вплив спожитих за життя консервантів на замедлення розпаду тіл після смерті.

Загалом про це явище знали вже давно: ще в царській Росії судмедекспертам було відомо, що трупи людей, загиблих у стані сильного сп’яніння або просто які впилися горілкою до смерті, зберігаються набагато довше за звичайний – завдяки етиловому спирту, який, як відомо , є чудовим консервантом.

Однак тепер, коли нас усюди оточують різноманітні бактерицидні речовини, чиї завдання – максимально продовжити термін зберігання продуктів на полицях магазинів, явище збереження тіл прийняло набагато серйозніші масштаби, ніж кілька летальних курйозів з судно-медичної практики.

Вперше з подібною проблемою зіткнулися у Франції, де цвинтарний період, тобто рядків, по закінченню якого у стару могилу можна поховати свіжий труп, мінімальний і становить п’ять років. (За побажання полежати на кладовищі довше необхідно додатково розщедритися).

На кладовищах, де останнім часом проводилися перепоховання, спостерігалося незвичне відхилення процесу розкладання небіжчиків від свого звичайного ходу. У витягнутих з могил гробів трупи фактично перетворилися на воскові фігури похованих. На відміну від широко відомої муміфікації, коли тіло повністю висихає в сухому кліматі при високій температурі і хорошій вентиляції, перетворення мертвих м’яких тканин у трупний віск ще не до кінця вивчено.

Раніше його спостерігали дуже рідко – лише в умовах, дуже несприятливих для життєдіяльності нижчих організмів, особливо, коли доступ повітря до тіла ускладнень. Освіта трупного воску ще називають омиленням трупа, оскільки тканини частично перетворюються у известкове мило. Омилення трупа настає звичайно після нетривалого гниття: труп перетворюється в однорідну на розрізі злегка блискучу масу, на вигляд нагадує твердий жир, не видає майже ніякого запаху і розплавляється при високій температурі.

Трупний віск утворюється переважно в шкірі, у підшкірній клітковині, м’язах і кістках, іноді і в нутрощах; при цьому нерідко зберігається зовнішня форма органів, а під мікроскопом можна місцями знайти тканини, що добре зберегли свою будову.

Підключилися до вивчення питання збереження французьких небіжчиків вчені виявилися одностайні у своїй думці: нормальній роботі працьовитих гнильних бактерій та іншої трупоїдної фауні заважають консерванти, що накопичилися за життя у м’яких тканинах небіжчиків. Як виявилося, особливо омиленню трупа сприяє прижиттєве ожиріння, оскільки в жирі консерванти охоче затримуються, накопичуючись у значних концентраціях.

Однак не встигли французькі експерти оприлюднити дані своїх досліджень, як «мильна» скандал вибухнула в тихих куточках Німеччини – а саме, на цвинтарних землях, які зазвичай повторно використовуються кожні п’ятнадцять-двадцять років – цей термін раніше був цілком достатнім для того, щоб останки покійних розклалися практично повністю.

Ця ситуація нагадує сценарій фільму жахів начальству кладовищ – адже в Німеччині могила не може бути використана знову, поки рештки, що містяться в ній, повністю не перегнили. Проте факти залишаються неминучими. «М’які тканини тіл небіжчиків на кладовищах тепер не перетворюються на перегній, а в сіро-білу масу – трупний віск», — заявив експерт-ґрунтознавець Райнер Хорн з Університету Крістіана Альбрехта в Кілі.

Очевидно, дуже скоро це пошесть докотитися і до наших земель – живим стане затісно від мертвих і старий добрий спосіб поховання в землю буде привілеєм олігархів і великих землевласників!

Харчові добавки «Е» — геноцид надлишкового населення рабів

Харчові добавки (їх відомо кілька сотень) – простий та дешевий спосіб надати продукту привабливого вигляду та кольору, посилити смак, а також продовжити термін його зберігання.

Раніше назви цих хімічних речовин писали на етикетках продуктів повністю, але вони займали так багато місця, що у 1953 році, в Європі, вирішено було замінити повні назви хімічних харчових добавок однією літерою (індексом Е — від Europe) з цифровими кодами.

За даною системою харчові добавки діляться на групи за принципом дії. Група визначається за першою цифрою, зазначеною після букви E.

Е100 – І182 Барвники. Підсилюють колір продукту.

Е200 – Е299 Консервант (подовжують термін придатності продукту). Хімічно стерилізуючі добавки. Захищають від мікробів, грибків, бактеріофагів.

Е300 — Е399 Антиокислювачі (зменшують окислення, наприклад, від прогоркання жирів і зміни кольору; за дією схожі з консервантами

Е400 – Е499 Стабілізатори (зберігають задану консистенцію продукції). Згущувачі – підвищують в’язкість.

Е500 – Е599 Емульгатори (підтримують однорідну суміш незмішуваних продуктів, наприклад води та олії). За дією схожі на стабілізатори)

Е600 — Е699 Підсилювачі смаку та запаху

Е700 – Е899 зарезервовані номери

E900 – E999 Піногасники (попереджають або знижують утворення піні). Антифламінги та інші речовини

До найбільш харчових добавок належать консерванти та антиокислювачі.

Консервант

Консерванты і стабілізатори діють на кшталт антибіотиків. Консерванты забезпечують припинення будь-якої біологічної життя в продукті. У середовищі, в якій є такий препарат, життя стає неможливим і бактериї гинуть, що довше зберігає продукт від псування.

Людина, що складається з величезної кількості різних клітин і має велику масу (порівняно з одноклітинним організмом), тому на відміну від одноклітинних організмів не гине від вживання консерванту (у деяких випадках, ще й тому, що соляна кислота, що міститься в шлунку, частично руйнує консервант).

Однак сьогодні споживання консервантів у їжу досягло таких обсягів, що вони накопичуються до критичної маси за лічені роки. Це призводить до мутацій різних органів, відмови життєво важливих систем, виникнення хронічних захворювань і виникнення ракових опухолей.

Також масове споживання консервантів у щоденному раціоні призвело до такого дивовижного ефекту, як зупинка розкладання тіл померлих, виявленого в останні десятиліття на кладовищах у США, Канаді, Англії, Франції та Німеччині. Один з найнебезпечніших — консервант Е240 (формальдегід) може бути присутнім на консервах (грибі, компоти, варення, соки тощо). Він же – формалін (у вигляді розчину).