Вчені знайшли метод як знизити біологічний вік
Невелике клінічне дослідження у Каліфорнії проводилось на дев’яти добровольцях, чоловіків у віці від 51 до 65 років. Епігенетичний вік знизився після року прийому «коктейлю» з двох антидіабетичних препаратів — дегідроепіандростерону та метформіну — і гормону росту.
Спершу дослідження проводилося з метою вивчення регенерації, імунореставрації та зменшення інсуліну у вилочковій залозі (тимусі). Вчені перевіряли, чи можна безпечно використовувати гормон росту у людей для відновлення її тканин.
Тимус – розташований між залозами легенів та грудей. Він забезпечує ефективну роботу імунної системи. Білі кров’яні тільця виробляються у кістковому мозку, а потім дозрівають у тимусі, де стають спеціалізованими Т-лімфоцитами, які борються з інфекціями та опухлинами. З віком тимус починає зменшуватися і дедалі більше забивається жирами.
Автори аналізували зразки крові учасників під час лікування та виявили «омолодження» його клітин. Крім того, МРТ, проведена до початку дослідження і після, показала, що у семи учасників нагромаджень жир був замінений регенерованою тканиною тимусу.
Після закінчення дослідження виникла думка перевірити, чи вплинула терапія на епігенетичні часи учасників. На жаль, оскільки це обстеження було зроблено так пізно, результати є попередніми, оскільки випробовування було невеликим і не включало контрольну групу.
Поняття епігенетичних годин засноване на відстеженні стану епігенома тіла. Хімічні модифікації, такі як метильна група, маркують ДНК. Структура цих міток змінюється протягом життя і показує біологічний вік людини, який може бути меншим або більшим за хронологічний вік.
«Я чекав побачити замедлення бігу часу, але не те, що воно поверне назад», — каже генетик Стів Хорват із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, який провів епігенетичний аналіз. У кожного учасника випробовування виявилася значна зміна біологічного віку. У середньому учасники експерименту втратили по два з половиною роки. “Це говорити мені про те, що біологічний ефект лікування був сильним”, – упевнений Хорват. У шести учасників ефект зберігся на термін більше пів року з моменту завершення дослідження.
Втім, рано говорити про якісь досить міцні доказові результати. «Може бути, ефект є», — казатиме клітинний біолог Вольфганг Вагнер з Аахенського університету в Німеччині. «Але результати не дуже хороші, тому що дослідження дуже маленьке і погано контролюється».
Вчені перевірятимуть дані на великих та більш збалансованих за різними факторами вибірках. Якщо дані підтверджуються, вони можуть мати дуже велике значення і використовуватися у безлічі областей медицини, від досліджень раку та імунної системи до боротьби зі старінням.
Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Всі матеріали розміщенні на сайті, виключно, для ознайомлення!