ВНР 4 рівні

Загальний недорозвинення мови 4 рівня – це незначна, залишкова несформованість фонетико-фонематичних та лексико-граматичних процесів. Усі прогалини у розвитку мовних компонентів виражені у нерізкій формі: страждає правильне відтворення складового образу складних слів, артикуляція звуків, фонематичне сприйняття, словозміна та словотворення, зв’язне мовлення. Виявити цей ступінь ГНР можна лише у процесі поглибленого логопедичного обстеження. Завдання корекційного навчання включають вдосконалення всіх сторін промови з метою підготовки дитини до успішного навчання в школі.

ОНР 4 рівня – відносно легкий ступінь мовної недостатності. Четвертий рівень був детально охарактеризований 2001 р. професором, д.п.н., логопедом-дефектологом Т.Б. Філічевой на додаток до раніше описаних трьох рівнів мовного розвитку. Виділення цієї категорії ЗНР обумовлено багаторічними спостереженнями автора за дітьми з порушеннями мови, які мають недостатню готовність до засвоєння програми з читання та письма. На момент вступу до школи вони залишаються прогалини у формуванні всіх засобів мови, що потребує додаткової логопедичної корекції. Четвертий рівень ГНР зазвичай діагностується у дітей 5,5-6 років.

Нерезко виражені, залишкові ознаки мовної недостатності виникають як внаслідок органічних (біологічних), і соціально-педагогічних (середовищних) причин. Ці фактори можуть впливати ізольовано або разом один з одним. Біологічні передумови включають особливості розвитку ЦНС та мовних органів, спадковість, стан загального здоров’я; соціально-педагогічні – мовленнєве оточення, виховання у сім’ї.

• Органічні фактори. У перинатальному анамнезі дітей із 4-м рівнем мовного розвитку мають місце порушення ЦНС, спричинені гестозами, фетоплацентарною недостатністю, внутрішньоутробними інфекціями та інтоксикаціями, ускладненнями пологів. У ранньому дитинстві нерідко виникають нейроінфекції, черепно-мозкові травми. Про порушення мовного розвитку може сигналізувати пізня поява реакцій доречів (гуління, белькотіння), перших слів і фразової мови. Такі діти можуть мати різні «мовні діагнози»: ЗРР, стерта дизартрія, відкрита ринолалія, заїкання.
• Середовищні фактори. Мовленнєва недорозвинення відзначається у дітей, які ростуть в умовах емоційної знедоленості та соціальної депривації. Нестача спілкування, госпіталізм, білінгвізм, педагогічна занедбаність обумовлюють відставання у розвитку всіх компонентів мови. У деяких випадках (наприклад, при двомовності) у дитини може первинно діагностуватися ГНР 4 рівня, оскільки за таких умов порушується нормативне засвоєння системи рідної мови. Проте найчастіше 4-ий рівень є наслідком переходу з нижчого, 3-го рівня мовного розвитку на результаті логопедичних занять з корекції ОНР.

Для нормального становлення мови дитини необхідні такі умови: відсутність патології ЦНС, органів слуху та мовлення; перебування серед людей, що говорять; сформованість механізму наслідування. Спочатку дитина чує і навчається розуміти мову оточуючих, потім, у міру досягнення мовними центрами певного рівня зрілості, на основі наслідування він починає повторювати слова за дорослими. Поступово, в результаті багаторазових тренувань мовленнєві навички покращуються, і дитина опановує мову. До 5 років повністю засвоюється фонетична, а до 6 років – лексико-граматична основа мови.

При порушенні однієї або кількох умов нормальний мовний онтогенез протікає з тими чи іншими (темповими, кількісними, якісними) відхиленнями у формуванні лексики та граматики, звукорозрізнення та звуковідтворення, зв’язного висловлювання. При тяжких ушкодженнях головного мозку, неможливості або низького ступеня самостійної мовної продукції виникає ОНР 1 або ОНР 2 рівня. Якщо несприятливий вплив біологічних та соціальних причин виражено незначно або вже компенсовано попередньою логопедичною корекцією, то ознаки загального недорозвинення мови також проявляються в негрубій формі. У цьому випадку говорять про ЗНР 3 або 4 рівні.

В цілому усне мовлення близьке до норми, відхилення у сформованості мовних компонентів незначні. На перший план може виходити змазаність, невиразність мови, зумовлені нечіткою артикуляцією чи іннерваційною недостатністю. При більш детальному та ретельному обстеженні виявляються залишкові ознаки загального мовного неблагополуччя. Так, при звуковимові найчастіше страждає диференціація вібрантів, шиплячих, африкат (Р-Р’, Ч-Щ, Ш-Щ, Ц-С). Відсутність та грубе спотворення фонем нехарактерне. Порушення складової послідовності стосуються слів із складною звуконаповнюваністю: можуть спостерігатися пропуски, повтори, перестановки, скорочення звуків та складів. Усе це свідчить про фонетико-фонематичне недорозвинення.

Ознаками недосконалості лексичних засобів мови служать неточно розуміння значення малознайомих слів, які не входять у повсякденний словник («кактус», «прикордонник», «ступня»), змішання деяких понять («високий» – «довгий», «овальний» – «круглий») , “намалювати” – “розфарбувати”). Діти неправильно трактують прислів’я та фразеологізми, підбирають синоніми та антоніми. Залишаються помилки в утворенні слів за допомогою зменшувально-пестливих або збільшувальних суфіксів, присвійних і відносних прикметників, приставкових дієслів та ін.

У граматичному плані виявляються порушення узгодження іменників з чисельними та прикметниками, неправильне утворення множини, неточне вживання складних прийменників. Лексико-граматичні помилки непостійні: якщо дитині запропонувати вибрати між правильною та неправильною відповіддю, то вибір робиться на користь правильного варіанту. При оповіданні та переказі тексту діти з ОНР 4 рівня зазвичай порушують послідовність розповіді, утрудняються у виділенні головного та другорядного в сюжеті, кілька разів повторюють окремі епізоди.

Основна небезпека ГНР будь-якого ступеня, навіть легкого – це складнощі в оволодінні дитиною читанням та листом. Наслідком цього стають специфічні розлади шкільних навичок: порушення письма (дисграфія, дизорфографія) та читання (дислексія), навчальна неуспішність рідною мовою. Своєрідність мовного розвитку часто супроводжує дефіцит уваги, порушення пам’яті, зниження пізнавальної активності. Якщо педагоги не розуміють справжні причини неуспішності, на дитині ставиться печатка «двієчника», «другорічника», «невдахи». Мовні проблеми гальмують інтелектуальний розвиток дітей, вносять дисгармонію до психічної сфери, формують невротичні риси особистості, мовний негативізм, тому потребують своєчасного вирішення.

Схема обстеження дитини з ОНР 4 рівня в цілому не відрізняється від такої за інших рівнів недорозвинення мови. З урахуванням віку дитини та її мовних можливостей може відрізнятися матеріал, що пред’являється (за обсягом, тематикою, складністю). Програма логопедичної діагностики складається з аналізу анамнестичних даних, результатів обстеження усного (у дошкільнят) та письмового (у школярів) мови. При зборі відомостей враховуються умови перебігу вагітності та пологів у матері, ранній розвиток дитини, висновки педіатра, дитячого психолога і дитячого невролога, спеціаліста-логопеда (при коригуванні, що раніше проводиться). У мовній карті дитини з ГНР повинні бути відображені дані обстеження наступних компонентів:

• Володіння зв’язковою мовою. Перевіряється здатність дитини до переказу, складання оповідання на задану тему, за картинкою чи серією ілюстрацій. Оцінюється вміння планувати висловлювання, користуватися різними типами речень, точно передавати сюжет, давати розгорнуті відповіді питання.
• Лексичний запас. Пред’являються завдання на узагальнення, категоризацію предметів за ознакою, підбір слів-антонімів та синонімів, пояснення переносного значення слова чи фрази. Для виявлення лексичних прогалин рекомендується використовувати матеріал, який рідко вживається в мовній практиці.
• Сформованість граматичних навичок. Вивчається розуміння прийменників, вміння змінювати слова за числами та відмінками, утворювати слова суфіксальним та приставковим способом, узгоджувати іменники з прикметниками та числівниками.
• Стан фонетичних та фонематичних функцій. Для аналізу цієї сторони мови проводиться обстеження моторику артикуляції, звуковимови, складової структури і фонематичного слуху. Найважливіший етап – оцінка навичок звукового аналізу та синтезу як основи успішного освоєння грамоти.

Обстеження писемного мовлення здійснюється у молодших школярів, починаючи з 2-го класу. При аналізі письмових робіт та навичок читання з’ясовуються типові помилки, робиться висновок про їх зв’язок із загальним мовним недорозвиненням, встановлюється вид дисграфії та дислексії. 4-й рівень ОНР диференціюють з ФФН, ОНР 3 рівня, приглухуватістю у дитини, ЗПР.

Головною метою корекційної роботи є усунення прогалин у формуванні мовних функцій та підготовка дитини до шкільного навчання. Діти з четвертим рівнем мовного розвитку з 6 років вступають у логопедичну роботу, де з ними проводяться систематичні логопедичні заняття за такими напрямками:

• Вдосконалення вимовних навичок та фонематичних процесів. Першочерговим завданням є розвиток слухових диференціювання фонем та їх вимови з опорою на артикуляційні та акустичні ознаки. Відпрацьовується правильне відтворення складних слів і слів зі збігом приголосних. Ведеться робота над звуко-літерним аналізом. Як допоміжні методи використовується артикуляційна гімнастика та логопедичний масаж.
• Розширення словникового запасу. Має на увазі не тільки нарощування побутового словника, а й уточнення значень нових слів. Паралельно ведеться навчання словотвору за допомогою суфіксів та приставок, підбору синонімів, омонімів, антонімів, споріднених слів. Дитині роз’яснюють переносне значення слів і мовних зворотів.
• Формування граматичного ладу мови. Закріплюються навички зміни слів за відмінками, числами та пологами. За допомогою правильного інтонування діти вчаться розрізняти оповідальні та запитальні пропозиції. Відпрацьовуються вміння ставити запитання та відповідати на них повною пропозицією. Вивчаються прийменники, що передають просторові та тимчасові відносини.
• Навчання зв’язного мовлення. Дітей навчають будувати складносурядні та складнопідрядні пропозиції та використовувати їх в усному мовленні. Працюючи над зв’язковим розповіданням пред’являються вимоги до розкриття теми, дотримання послідовності розповіді, використання прямої мови і засобів вираження. Навички закріплюються у різних комунікативних ситуаціях.
• Оволодіння елементами читання та письма. З метою закріплення набутих мовних умінь дітей з ГНР 4 рівня починають навчати основ грамоти. Здійснюється підготовка руки до письма. Дітей знайомлять із буквами алфавіту, вчать складати слова з букв розрізної абетки. Проводиться аналіз пропозицій із використанням графічних схем.

Мовний прогноз при ЗНР 4 рівня сприятливий. Після завершення курсу корекційного навчання діти наздоганяють однолітків, йдуть до масової школи та успішно засвоюють програму з рідної мови. Щоб уникнути навчальних труднощів у початкових класах, такі учні повинні перебувати на обліку у шкільного логопеда. Ігнорування мовних проблем загрожує порушеннями писемного мовлення. Профілактична робота полягає у створенні умов для сприятливого фізичного та психічного розвитку дитини. Запорукою успішної корекції мовних проблем є їхнє раннє виявлення та негайне початок логотерапії.