Ні порожнім лікарняним ліжкам

Гроші за пацієнтом – основна ідея медичної реформи. Що це означає? Якщо зараз держава видає гроші за принципом “є лікарня, тримайте гроші”, то в майбутньому гроші будуть виділятися на пацієнта. Тобто якщо до лікаря ніхто не ходити, то і заробляти він нічого не буде, передає sutura.org.ua

Але якщо до лікаря прийде пацієнт, то держава здасть за пацієнта в середньому 210 гривень на рік. МОЗ планує, що кожен лікар вестиме в середньому приблизно 2000 пацієнтів. При такій кількості пацієнтів лікар отримуватиме 420 тисяч гривень на рік (35 тисяч гривень на місяць).

Якщо у лікаря буде менше пацієнтів, відповідно його зарплата буде меншою.

Завантаження лікарів роботою також обов’язковий аспект реформи. Лікарі, які не практикують, втрачають свої навички та кваліфікацію, тож таких фахівців небезпечно підпускати до пацієнтів.

Також, пацієнт сам має право вибирати собі сімейного лікаря. І обраний лікар не має права відмовити. Лікаря можна вибрати як з державних клінік, так і з приватних. Весь цей процес буде контролювати окремий орган – Національна служба здоров’я України (НСЗУ).

Зрозуміло, що літньому людині потрібно лікування частіше, ніж молодому студенту. Тому тариф (210 гривень) буде залежати від віку. За літнього пацієнта лікар отримає трохи більше. Скільки – поки невідомо.

Наразі виділяється 80 мільярдів гривень на рік на утримання мережі лікарень. Команда міністра здравоохранения України Уляни Супрун пропонує виділяти ці гроші на лікування пацієнта в міру використання медичних послуг.

Таким чином хочуть припинити фінансування “порожніх лікарняних ліжок” та лікарень, куди ніхто не ходити. Також це дасть свободу лікарям, які можуть відкрити свій ФОП і вести свою практику.

Що буде безкоштовним

Медицина не буде повністю безкоштовною, проте це не означає, що вам не допоможуть в екстреній ситуації.

Реформа ділити медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частично оплачувані державою (співоплата) та платні.

Послуги, які повністю безкоштовні для пацієнта, називаються державним гарантованим пакетом. У нього планують занести 80% найпоширеніших звернень до лікаря: спасіння чи невідкладна допомога, первична медична допомога, паліативна допомога.

Під первинною медициною зазвичай мають на увазі: профілактику, діагностику, лікування, реабілітацію, спостереження протягом вагітності.

Паліативна допомога – спрямована на догляд та зниження болю при тяжких та смертельних захворюваннях.

Для ветеранів АТО додатково покривається лікування бойових поранень. Доплачувати за базовий пакет нічого не треба, ви вже сплачуєте налоги. З цих податків виділятимуться гроші на оплату сімейних лікарів.

Такий пакет доповнюватиметься і коригуватиметься щороку НСЗУ та затверджуватиметься Кабінетом міністрів. Гроші на цей пакет братимуть окремою статтею витрат.

Інший вид послуг – співоплата, коли частину оплачує держави, іншу частину – пацієнт. Мета соплатежів “держава-громадянин” – розподіл відповідальності за здоров’я пацієнта. Це можуть бути щомісячні виплати – страховка, а може бути оплата за тарифом. Ціна на подібні послуги також контролюватиметься державою.

Для ветеранів АТО також робиться виняток, і вони не беруть участі у співоплаті – весь список додаткових послуг оплачується державою довічно.

Платні медичні послуги. Зараз до цього переліку входитиме лише естетична медицина. Тобто, якщо ви захочете зробити собі підборіддя як у актора Антоніо Бандераса, чи грудей побільше – операцію доведеться сплатити самостійно.

Як це буде працювати

Наприклад, пологи частично входять і до гарантованого пакету, і до співоплатного списку. Це не означає, що вагітну пацієнтку залишити народжувати самостійно. Держава оплатити спостереження при вагітності, роботу чергової бригади, яка прийматиме пологи, стандартну палату, необхідні ліки і якщо є показання – кесарів розтин.

Але якщо пацієнтка захоче іншого лікаря, краще палату і зробити кесарів розтин без медичних показань – тут держава оплачує лише частину витрат.

Є базовий пакет, до якого за встановлену плату можна додати додаткові послуги. Ціна додаткових послуг у державних лікарнях буде фіксуватися НСЗУ, приватні практики самостійно регулюватимуть свої ціни. Отримані гроші підуть дразу цьому медичному закладу.

“Година казати правду. В Україні немає безкоштовної медицини. Ми даємо “хабар” за все, навіть за пологи, коли з’являється новий українець”, – заявила міністр Супрун на засіданні у Раді.

Наприклад, зараз середня негласна вартість, або “хабар”, щоб народити комфортно – $1000. Це в 2,5 рази більше, ніж середня зарплата по Україні ($360). А в Польщі, де вже введено подібний формат медицини по страховці, народжувати нічого не коштує (щомісячні виплати), а приватно можна народити за $1280, при середній зарплаті в $1360.

Лікувати по-новому

Згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2015 рік, тривалість життя українців одна з найнижчих у Європі. Україна посідає 104 місце серед 183 країн. Такі низькі показники мають намір змінити за допомогою підвищення якості лікування та введення профілактики захворювань.

В українській медицині застосовують міжнародну практику – європейські протоколи лікування. Вони будуть регулювати методи лікування та ліки, які виписує лікар.

Розглянемо приклад МОЗ, як зараз лікується неускладнена негоспітальна пневмонія. Щойно ставиться такий діагноз, пацієнта кладуть до стаціонару на 12 днів. Там йому прописують безліч ліків зі складновимовлюваними назвами: респіраторні та дезінтоксикаційні ліки, цефалоспорин, фторхінолон, інгаляції з декасаном.

Такого барвистого розмаїття не витримує печінка, і лікар змушений виписувати ліки для її підтримки. А також додатково антигістамінні, протигрибкові, витамини та пробіотики, щоби якось не померти після такого лікування. Деякі лікарі досі рекомендують ставити банки та гірчичники. На все це за середніми підрахунками витрачається близько 4 тисяч гривень та 12 днів життя пацієнта.

Тоді як Всесвітня організація охорони здоров’я давно протестувала і схвалила лікувати подібну недугу амоксициліном та ібупрофеном (якщо є температура) амбулаторно. Тобто лікар або приходити додому до пацієнта, або пацієнт сам приходити на прийом до лікаря. Собівартість цих ліків не більше 160 гривень, а на лікування витрачається 7 днів.

Чому лікарі продовжують виписувати таку кількість дорогих ліків, якщо є дешевші та простіші аналоги? У презентації до реформи це пояснюється існуванням “фармацевтичної мафії”.

Фармацевтичні компанії іноді працюють спільно з лікарями та клініками, доплачуючи медикам за рекомендацію свого препарату. До речі, список допустимих ліків також затверджуватиметься НСЗУ. За допущені ліки не треба буде платити – ви отримаєте їх безкоштовно за рецептом. Але якщо пацієнт на свій страх і ризик захоче приймати пігулки не зі списку, то такі медикаменти він оплачуватиме самостійно.

Профілактика

У реформі також йдеться про профілактику. Наприклад, на даний момент числиться близько 12 мільйонів пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. У громадян України трапляється 40 тисяч інфарктів, 100 тисяч інсультів та 400 тисяч смертей від проблем із серцем на рік.

У МОЗ наводять серцеві захворювання, як приклад, де можна активно застосовувати профілактику. Під час хвороб серця часто використовують стентування – медичне розширення судин. Ця процедура досить дорога, вона коштує близько 50 тисяч гривень. Замість використання таких крайніх заходів, план медреформи – розробити систему профілактики.

Для цього можна буде звернутися за консультацією до сімейного лікаря, який пояснити, як попередити появу хвороби та розробити рекомендації щодо уникнення можливих загострень.

Чи приймуть реформу

Верховна Рада 8 червня ухвалила у першому читанні законопроект №6327. Цей закон змінитиме державну систему фінансування медичних послуг. Закон ухвалили лише з іншої спроби, та й то з натяжкою. З необхідних для прийняття 226 голосів, проголосували 227 депутатів.

Але крім законопроекту №6327, медична реформа вимагає внесення правок до держбюджету. Без відповідних змін неможливо буде виділити гроші на реформи. Але за нього віддали голоси лише 163 депутати – така кількість не дозволила ухвалити закон у першому читанні. Законопроект відправили на доопрацювання.

Міністр охорони здоров’я України Уляна Супрун заявила, що якщо реформу не буде прийнято зараз, то повернутися до неї можна буде лише у 2019 році після парламентських виборів.

Користувачі інтернету запустили флешмоб #Вимагаю_медреформу, в якому вони ділятимуться історіями свого невдалого лікування. Таким чином, люди сподіваються вплинути на прийняття нових законів.