Але люди, які займаються бігом вже давно відчувають на собі ефект відновлення від кожної пробіжки, бо починають відчувати внутрішню легкість і ясність розуму, а вирішення складних завдань приходять як самі собою.

У кожного з нас бувають моменти в житті, коли за що не візьмешся, все дається важко, і вирішення якогось важливого питання перетворюється на катування. Або ж душа переповнюється суперечливими почуттями, занепокоєнням, нерви натягнуті до межі, і ви останніх сил стримуєте сльози. Героїня російських казок Василиса Прекрасна порадила б у таких випадках заспокоїтися і лягти спати, адже «ранок вечора мудріший». Але ми вам настійно рекомендуємо – пробіжіть!

Вчені-нейробіологи протягом 30-ти років досліджували нервні клітини і довели, що протягом життя у людини можуть з’являтися нові нейрони. Але найцікавіше, що біг, а також тривала тренування з аеробіки є єдиними засобами для досягнення цього ефекту, передає sutura.org.ua

«На сьогоднішній день нам відомо лише цей єдиний тригер, який запускає процес створення нових нервних клітин», констатує Карен Постал, президент Американської академії клінічної нейропсихології.
«Я біжу, зовсім очманілий, у голові — жодної зв’язної думки. Але коли ця неймовірна пробіжка закінчена, мене, вичавленого як лимон, заповнює зсередини якесь відчайдушне відчуття свіжості», — пише про свої відчуття марафонець Харукі Муракамі, той самий всесвітньо відомий письменник.

Відновлення нервних клітин: коли і як?

Після бігу у людини ніби прояснюється розум, і цей стан не проходить по кілька годин. Але це не єдиний ефект, що може принести біг. Справа в тому, що нові нервні клітини з’являються в зоні, яка відповідає за навчання і пам’ять, вона називається гіпокамп.

Карен Постал розповідає про те, що потрібно займатися настільки інтенсивно, щоб футболка стала практично мокрою, в основному, так буває через 40 хвилин посиленого навантаження при бігу, танцях чи аеробіках. Це переломний момент для появи нових нейронів.

Біжимо до стратегічного планування

Існує ще один ефект бігу, який можуть відчути не всі бігуні, а лише ті, хто займається аеробними тренуваннями та бігом на постійній основі. Через 40 хвилин тренувань у лобовій долі мозку таких людей спостерігається підвищення активності. Важливо відзначити, що ця ділянка відповідає за здатність людини концентрувати увагу, формувати цілі, планувати дії, розподіляти годину, а найголовніше, бути стратегом.

Як прибігти до спокою

Професор Гарварду Емілі Бернштейн довела існування ще одного ефекту, виявленого при пробіжках. Справа в тому, що лобові долі мозку відповідають за регулювання емоцій, тому найкраще фізичні навантаження від бігу впливають на розлючених та емоційно нестійких людей з частою зміною настрою. Було влаштовано низку експериментів, у яких брали участь дівчата з подібними рисами. У ході експериментів встановили, що біг допомагає легше справлятися із стресами і швидше відновлювати емоційну рівновагу.

Думки бігуна

Є ще одна особливість бігу, яка незамінна для людського мозку — він дозволяє розслабитися, відпустити свої думки та проблеми хоч на якусь годину, очистити свідомість. І коли це відбувається, людині легко, як ніби самі собою приходять вирішення його питань.

Про цей ефект не мало знає марафонець зі стажем Харукі Муракамі. Його, як і багатьох інших бігунів на довгі дистанції, часто запитують, про що він думає у процесі бігу. Але зі своїх роздумів він вивів справжню філософію. Ось, що він пише у своїй книжці «Що я говорю, коли говорю про біг»:

«Біг не тільки корисний для здоров’я, для мене він став ще і якоюсь дієвою метафорою. Бігаючи день у день, дистанцію за дистанцією, піднімаючи планку все вище і вище і щоразу долаючи її, я і сам піднімався вгору. Ну, або, принаймні, намагався піднятися на більш високий духовний рівень, щоденно працюючи над собою, не шкодуючи сил».

«Над бігунами часто сміються, мовляв, вони багато на що готові, аби жити довше, але я думаю, що більшість людей бігає зовсім не тому. Їм важливо не продовжити свою життя, а покращити її якість. Якщо вже витрачати роки, то хоча б цікаво й повноцінно, маючи якусь мету, а не блукаючи у тумані. І як мені здається, біг може здорово допомогти у цьому».

«Якщо я біжу, я можу помовчати і побути наодинці із самим собою — тобто дотриматися одного з найважливіших правил психічної гігієни. Коли біжиш, можна жодним не розмовляти і нікого не слухати. Єдина обов’язок — дивитися по сторонах на рухомий краєвид. Ці півтори години є найважливішою частиною мого дня».

Так само буває, коли пишеш повість. Здавалося б, пиши собі, поки пишеться, але нема — береш вольове рішення і зупиняєшся. Зате завтра буде приємно повернутися до роботи. Ернест Хемінгуей, здається, теж писав про це. Хочете продовжити почате — не сходіть із ритму. У довгострокових проектах це найголовніше. Якщо ритм завдань, то крива кудись уже виведе.