Вивих зуба

Вивих зуба – травматичне ушкодження зуба з його усуненням та ушкодженням тканини періодонта. Залежно від ступеня пошкодження вивих може бути неповним, повним та вбитим. Виявляється сильним болем, зміщенням зуба в зубному ряду та його патологічною рухливістю. Може супроводжуватися запаленням пародонту та некрозом пульпи. При неповному вивиху зуб може бути вправлений, при вбитому – можливе самовідновлення зуба в зубному ряду, при повному вивиху – видалення зуба або його реплантація (впровадження на колишнє місце).

Вивихом зуба називають його зміщення в лунці через вплив травмуючого фактора. Травмуючим фактором може бути як удар, так і відкушування жорсткої їжі.

При ударі або падінні з наявністю травмуючої сили вертикального або бічного характеру різці та ікла найбільш схильні до вивихів. Неакуратна чи непрофесійна екстракція корінних зубів часто супроводжується вивихом сусідніх. Якщо тканини пародонту ослаблені, є тріщини на зубах, до вивиху може призвести навіть прийом жорсткої їжі і невеликі сторонні тіла (кісткові уламки, дрібні кісточки фруктів) в їжі, що пережовується.

Шкідливі звички – відкривання зубами пляшок, розгризання кісток та ядер горіхів рано чи пізно закінчуються вивихом зуба. Вивих може бути ізольованим або з травмуванням ясна. Іноді при вивиху спостерігається перелом кореня зуба, перелом альвеолярного відростка. Якщо сила, що травмує, остаточно велика, то можливий перелом або вивих щелепи.

Клінічна картина залежить від типу вивиху. При неповному вивиху, коли корінь частково зміщується з альвеоли, і розриваються зв’язки періодонта, зуб змінює своє положення у зубному ряду. Оскільки зуб стає рухливим, то є больовий синдром. Зубний біль посилюється під час акту жування. Іноді прийом їжі стає утрудненим і настільки болючим, що пацієнт цурається їжі. Внаслідок рухливості зуба травмується та ясна, вона стає запаленою та кровоточить. Оскільки при природному положенні, коли рот зімкнуто, тиск сусідніх і верхнього/нижнього зуба завдає біль, рот пацієнта компенсаторно напіввідкритий для зменшення болю. При візуальному огляді можна побачити усунення зуба на тлі рівного зубного ряду.

При повному вивиху зуба відбувається повна втрата зв’язку з лункою, унаслідок чого зуб випадає. Деякі пацієнти вважають, що лікування тут недоречне, тому що втрата зуба вже відбулася, хоча за своєчасної допомоги зуб можна відновити. Частина пацієнтів відчувають больовий та емоційний шок. Можлива сильна кровотеча із лунки.

Забиті вивихи зуба зустрічаються рідше. При вбитому вивиху травмуюча сила частіше впливає на кілька зубів. Тому вбивається частина зубного ряду. Клінічно проявляється зменшенням висоти стояння зуба, набряклістю та кровоточивістю ділянки ясен та різким болем, що посилюється під час їди.

Вивих зуба рідко залишається непоміченим з боку пацієнта, через яскраво виражений больовий синдром і неможливість прийому їжі, він самостійно звертається за допомогою до стоматолога. І частіше пропонує видалення зуба, хоча наступна імплантація зуба більш болісна, тривала і дорога процедура.

Для оцінки стану щелепи, сусідніх зубів та іннервації в області пошкодженого зуба проводять рентгенологічне дослідження – ортопантомограму. І лише при значних руйнуваннях кісткової тканини, наприклад, при її розмозженні, показана екстракція зуба. В інших випадках можливе його відновлення.

При неповному вивиху зуба зуб вправляється в лунку і фіксується до сусідніх зубів або дротяними шинами, або накладенням гіпсу. Через півтора місяці шини знімають, і зуб зазвичай повністю зберігає кровопостачання та іннервацію. Після зняття шини рекомендовано щадний режим, за винятком значних навантажень на зуб. Контрольна рентгенографія, яку проводять за кілька місяців, показує, наскільки успішно зуб зайняв своє становище. Так само по рентгенограмі можна будувати висновки про наявність чи відсутність ускладнень, зокрема і запального характеру.

Якщо ж після вивиху зуба пройшло кілька днів, то при ендодонтичному лікуванні може використовуватися тимчасове пломбування каналів. Постійне пломбування роблять за кілька місяців. При повному вивиху зуба можливість його відновлення залежить від дій потерпілого. Якщо зуб знаходиться у роті, його потрібно акуратно повернути в лунку та звернутися за медичною допомогою. Чим менше часу зуб проведе поза лункою, тим більше шансів повністю відновити його функції.

Якщо зуб випав з ротової порожнини і має забруднення, то його потрібно промити чистою водою. Використання миючих засобів та щіток неприпустиме. При неможливості повернути зуб у лунку, наприклад, при сильному больовому або емоційному шоці, його потрібно зберегти у вологому біосумісному середовищі. Такі контейнери продаються в аптеках, за їх відсутності можна помістити зуб у контейнер із молоком. У крайньому випадку зуб транспортують прямо в роті: за щокою або під язиком. Транспортування у водопровідній воді у кілька разів знижує ймовірність реплантації.

Якщо кровопостачання не пошкоджено, лікар реплантує зуб зі збереженням пульпи. Але якщо є розриви та пошкодження нервово-судинного пучка, то роблять депульпування та пломбування каналів. Повернений у лунку зуб зміцнюють за допомогою шин і проводять періодичні рентгенограми для контролю за його станом. Якщо зуб не зайняв свого положення, то шини знімають із наступною екстракцією зуба. Якщо ж зуб відновив своє положення, то після зняття шин рекомендовано встановлення коронок на пошкоджені та сусідні зуби.

Забитий вивих зуба найчастіше самовиліковується, оскільки зуб прагне зайняти своє початкове становище. Рекомендується регулярне спостереження стоматолога, щоб запобігти ускладненням. Факторів, які впливають на сприятливий результат після вивиху зуба, багато. Велике значення має характер ушкодження, проміжок часу від травми зуба до початку лікування, захисні властивості організму, якість лікування та догляд за зубом після травми.

Іноді відторгнення зуба може початися через кілька років після отриманої травми, оскільки організм може реагувати на нього як чужорідний об’єкт. Після успішного лікування вивиху зуба необхідно протягом кількох років відвідувати стоматолога. Професійний огляд та заходи щодо запобігання резорбції зуба допоможуть повністю відновити навколишні тканини та пошкоджений зуб. Однак у деяких випадках після, здавалося б, успішної терапії вивиху зуба доводиться вдаватися до його екстракції.