Затримка місячних

Затримка місячних – Порушення менструальної функції, що проявляється відсутністю циклічної кровотечі понад 35 днів. Може бути зумовлена ​​фізіологічними причинами (настанням вагітності, пременопаузи та ін), а також різними органічними або функціональними розладами. Затримка місячних виникає у різні періоди життя жінки: під час становлення менструальної функції, у репродуктивному періоді та в пременопаузі. Затримка менструації понад п’ять днів – привід звернутися до лікаря. Діагностика затримки місячних спрямована на пошук основної причини цього симптому, від якої залежить подальша тактика лікування.

Затримкою місячних вважається збій у менструальному циклі, у якому менструальна кровотеча не настає у передбачуваний термін. Затримка місячних, що не перевищує 5-7 днів, не розцінюється як патологія. Варіантами затримки місячних є такі порушення менструального циклу, як олігоменорея, опсоменорея і аменорея, що проявляються урідженням менструальних кровотеч. Затримка місячних може спостерігатися в різних вікових періодах життя жінки: у період статевого дозрівання, репродуктивну фазу, пременопаузу і викликатися фізіологічними або патологічними причинами.

Природними, фізіологічними причинами затримка місячних пояснюється пубертатному періоді під час становлення менструального циклу, коли протягом 1-1,5 років менструації можуть мати нерегулярний характер. У жінок репродуктивного віку затримка місячних природна при настанні вагітності та в період лактації. У пременопаузальний період менструальна функція поступово згасає, відбуваються зміни ритму, тривалості менструацій, і затримки місячних змінюються повним припиненням.

Усі інші варіанти затримки місячних, що перевищують 5-7 днів, не пояснюються природними явищами, у разі потрібно термінова консультація гінеколога. Менструальний цикл жінки є тонким механізмом, що здійснює підтримку дітородної функції та відображає будь-які відхилення в стані загального здоров’я. Тому для кращого розуміння причин та механізмів затримки місячних, необхідно чітко уявляти, що є нормою та відхиленням у характеристиці менструального циклу.

Функціонування організму жінки дітородного віку має циклічні закономірності. Місячні кровотечі є завершальним етапом менструального циклу. Менструальні виділення свідчать про те, що запліднення яйцеклітини та настання вагітності не сталося. Крім того, регулярність менструацій свідчить про те, що організм жінки функціонує злагоджено. Затримка місячних, навпаки, свідчить про деяких збоях, що відбулися.

Наступ першої менструації зазвичай відбувається між 11-15 роками. Спочатку менструальні кровотечі можуть приходити нерегулярно, затримка місячних у період нормально, проте через 12-18 місяців менструальний цикл має остаточно сформуватися. Початок менструації раніше 11 років та відсутність після 17 років є патологією. Затримка наступу місячних до 18-20 років свідчить про явні патологічні процеси: загальне відставання у фізичному розвитку, порушення функції гіпофіза, недорозвинення яєчників, гіпоплазії матки та ін.

У нормі менструації наступають і закінчуються через певні проміжки часу. У 60% жінок тривалість циклу становить 28 днів, тобто 4 тижні, що відповідає місячному місяцю. Приблизно у 30% жінок цикл триває 21 день і близько 10% жінок мають менструальний цикл тривалістю 30-35 днів. У середньому менструальна кровотеча триває 3-7 днів, і допустима крововтрата за одну менструацію становить 50-150 мл. Повне припинення менструацій відбувається після 45-50 років і знаменує наступ менопаузи.

Нерегулярність і коливання в тривалості менструального циклу, систематичні затримки місячних понад 5-10 днів, чергування убогих і рясні менструальні кровотечі, говорять про серйозні відхилення у здоров’ї жінки. Для того, щоб контролювати настання або затримку місячних, кожній жінці слід вести менструальний календар, відзначаючи день початку чергової менструації. У цьому випадку затримка місячних відразу буде помітна.

Вагітність є найчастішою причиною затримки місячних у жінок дітородного віку. Про можливий настання вагітності, крім затримки місячних, свідчать зміни смакових та нюхових відчуттів, апетиту, поява нудоти та блювання вранці, сонливість, хворобливі відчуття у молочних залозах. Відкидати можливість настання вагітності не можна навіть у тих випадках, якщо мав місце перерваний статевий акт, сексуальний контакт під час менструації, у «безпечні» дні або з використанням презервативу, за наявності внутрішньоматкової спіралі, прийому оральних контрацептивів і т.д. один метод контрацепції не дає 100% контрацептивний ефект.

Якщо трапилася затримка місячних, а попереднього місяця у жінки були статеві контакти, то визначити вагітність можливо за допомогою спеціальних тестів. Принцип дії всіх тестів на вагітність (тест-смужок, планшетних чи струменевих) однаковий: вони визначають наявність у сечі хоріонічного гонадотропного гормону (ХГЧ або ХГ), вироблення якого починається в організмі через 7 днів після запліднення яйцеклітини. Концентрація ХГЛ у сечі підвищується поступово, і сучасні, навіть найчутливіші тести, здатні визначити його тільки після затримки місячних і не раніше, ніж на 12-14 день після зачаття. “Читати” результат тесту необхідно в перші 5-10 хвилин. Поява в цей період навіть ледь помітної другої смужки говорить про позитивний результат і наявність вагітності. Якщо друга смужка проявилася пізніше, такий результат не є достовірним. При затримці місячних для отримання достовірного результату тест на вагітність рекомендується повторити двічі з інтервалом 2-3 дні.

Слід пам’ятати, що живучи статевим життям, жінка завжди може завагітніти, тому необхідно уважно стежити за менструальним циклом та звертати увагу на затримки місячних. Однак, затримка місячних може викликатися не тільки вагітністю, але й дуже інших, часом дуже серйозних і небезпечних для здоров’я причин.

Усі причини, що викликають затримку місячних, гінекологія умовно поділяє на великі групи: фізіологічні і патологічні причини затримки місячних. У ряді випадків затримка місячних буває викликана особливими перехідними, адаптаційними для організму станами, і зазвичай не перевищує 5-7 днів. Однак, деякі з цих станів є прикордонними, і при їх погіршенні можуть виникати органічні порушення, що ведуть до затримки місячних як прояву тієї чи іншої патології. Зумовленою фізіологічними причинами можна вважати:

• затримку місячних, викликану сильною емоційною або фізичною напругою: стресами, підвищеними спортивними, навчальними навантаженнями або навантаженнями на роботі;
• затримку місячних внаслідок незвичних змін у способі життя: зміни характеру роботи, різкої зміни клімату;
• затримку місячних через недостатнє харчування та дотримання суворих дієт;
• затримку місячних у періоди гормональних перебудов: статевого дозрівання чи клімаксу;
• затримку місячних як стан після відміни протизаплідних гормональних засобів, викликане тимчасовим гіпергальмуванням роботи яєчників після тривалого одержання гормонів ззовні. Якщо затримка місячних спостерігається на 2-3 цикли, необхідно відвідати гінеколога.
• затримку місячних після застосування препаратів екстреної контрацепції, що містять високу дозу гормонів;
• затримку місячних у післяпологовому періоді, пов’язану з виробленням гормону гіпофіза пролактину, що відповідає за секрецію молока та пригнічує циклічну функцію яєчників. Якщо жінка не годує грудьми, то менструація повинна відновитися через 2 місяці після пологів. При здійсненні грудного вигодовування менструація відновлюється після відібрання дитини від грудей. Проте, якщо затримка місячних становить понад рік після пологів, необхідно проконсультуватись у гінеколога.
• затримку місячних, спричинену простудними захворюваннями (ГРВІ, грип), хронічними захворюваннями: гастритом, порушенням функцій щитовидної залози, цукровим діабетом, захворюваннями нирок та багато інших. ін, а також прийомом деяких лікарських препаратів.

У всіх випадках (крім тих, коли затримка місячних викликана віковими гормональними перебудовами або лактацією), термін затримки не повинен перевищувати 5-7 днів, інакше обов’язково необхідно відвідати гінеколога, щоб не допустити розвитку серйозних захворювань.

До патологічних причин затримки місячних відносяться насамперед захворювання статевої сфери. У цій групі причин виділяють:

• затримку місячних, викликану запальними (аднексит, оофорит) та пухлинними (міома матки) захворюваннями статевих органів. Запальні процеси у статевих органах, крім затримки місячних, можуть проявлятися патологічними виділеннями та болями внизу живота. Ці стани вимагають екстреного лікування, оскільки можуть призвести до серйозних ускладнень та безпліддя;
• затримку місячних, обумовлену полікістозом яєчників та пов’язаними з ним гормональними порушеннями. Також при полікістозі яєчників, крім затримки місячних, спостерігається збільшення маси тіла, поява себореї та вугрів, надмірне зростання волосся;
• затримку місячних, викликану кістою жовтого тіла яєчника, що утворюється внаслідок гормонального порушення. Для розсмоктування кісти жовтого тіла та відновлення нормального місячного циклу лікарем призначається курс гормональної терапії;
• затримку місячних після переривання вагітності, яка, хоч і трапляється досить часто, але не є нормою. Причиною затримки місячних після аборту можуть бути не тільки різка зміна гормонального стану, а й механічні травми, що завдаються в ході вишкрібання матки;
• затримку місячних внаслідок завмерлої або позаматкової вагітності, викидня на ранніх термінах, які потребують екстреного медичного втручання;
• затримку місячних, спричинену критичними для здоров’я набором чи втратою ваги. Для жінок, які страждають на анорексію, затримка місячних може обернутися їх повним припиненням.

Таким чином, незалежно від причин, затримка місячних є підставою для невідкладного візиту до гінеколога.

Для встановлення причин затримки місячних можуть знадобитися обстеження, що доповнюють гінекологічний огляд:

• вимірювання та графічне відображення змін базальної температури, що дозволяє переконатися в наявності або відсутності здійснення овуляції;
• визначення у крові рівня ХГЛ, гормонів яєчників, гіпофіза та інших залоз;
• ультразвукова діагностика органів малого тазу для визначення вагітності (маткової, позаматкової), пухлинних уражень матки, яєчників та інших причин, що спричинили затримку місячних;

• КТ та МРТ головного мозку для виключення пухлин гіпофіза та яєчників.

При виявленні захворювань, що супроводжують затримку місячних, призначаються консультації інших лікарів-фахівців: ендокринолога, дієтолога, психотерапевта тощо.

Підсумовуючи вище сказане, слід зазначити, що затримка місячних, якими б обставинами вона не була викликана, не повинна залишитися поза увагою жінки. Затримку місячних можуть викликати як банальна зміна погоди, чи радісне очікування материнства, так і серйозні захворювання. У разі виникнення затримки місячних своєчасна консультація лікаря звільнить від непотрібних хвилювань і переживань, які можуть значно посилити цей стан. У сім’ях, де підростають дівчатка, необхідно проводити їх грамотне статеве виховання, пояснюючи, у тому числі й те, що затримка місячних є проблемою, вирішувати яку необхідно разом із мамою та лікарем.