Лобова, тім’яна, потилична, решітчаста кістки
Скелет голови – череп Череп (cranium) побудований з окремих кісток, які з’єднані між собою (окрім нижньої щелепи і під’язикової кістки)…
Ребра і груднина
Кістки грудної клітки представлені грудниною і 12 парами ребер, які з’єднані позаду з хребтом. Груднина (sternum) – це плоска кістка, …
Крижова кістка, куприк
Крижова кістка (os sacrum) На дорсальній поверхні крижової кістки добре виражені 5 поздовжніх гребенів. Непарний серединний крижовий гребінь (crista sacralis mediana)…
Шийні, грудні, поперекові хребці
Шийні хребці (vertebrae cervicales). У людини, як у всіх ссавців, є 7 шийних хребців. До речі, і довга шия жирафа,…
Загальні ознаки хребців анатомія
Хребет дорослої людини – це довгий S-подібно вигнутий стовп, що складається з розташованих один над одним 33–34 хребців. У будові хребців…
ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ
Переміщення в просторі і зміна положення тіла – одна з основних функцій організму. Цю функцію забезпечує опорно-руховий апарат, який складається…
Ділянки тіла людини
В анатомії просторова характеристика тіла людини, його частин розглядається від вихідного вертикального положення з опущеними донизу верхніми кінцівками і повернутими вперед долонями. Саме з урахуванням цього положення характеризують проекцію внутрішніх органів на стінки грудної і черевної порожнин, визначають межі різних топографоанатомічних ділянок, частин тіла, описують проекцію місць розташування судин і нервів.
Площини
Для чіткого визначення положення, розмірів, просторових відношень судин, органів у порожнинах тіла людини, проекції органів на ділянки її тіла користуються поняттями площин і осей. Тіло людини в нормальній анатомії вивчають у вертикальному положенні з кінцівками спрямованіми донизу, а долоні рук обернуті вперед.
Вікова періодизація індивідуального розвитку людини
Вікова періодизація індивідуального розвитку людини включає 3 періоди: прогресивний, стабільний, регресивний.
Стадії розвитку зародка людини
Розвиток зародка відбувається послідовно, проходячи відповідні стадії (періоди), а саме: 1) запліднення; 2) дроблення з утворенням бластули; 3) гаструляція; 4) формування зародкових листків; 5) утворення зачатків тканин, органів та систем.
Тканини, їх будова і функції
Тканина (histos seu textus) – спільність клітин і позаклітинної речовини, що склалася історично. Вони об’єднані пільністю виникнення, будови і функції. В організмі людини виділяють чотири типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову і нервову.
Органи і системи органів
Організм людини як ціле складається з органів. Орган – це окрема частина організму, побудована з різних тканин, яка виконує певну функцію. Система органів – це комплекс органів, які топографічно зв’язані між собою, виконують одну функцію, мають однакове походження в філогенезі й ембріогенезі.
