Ендоскопія — це нехірургічна процедура, яка використовується для дослідження травного тракту людини. За допомогою ендоскопа, гнучкої трубки з камерою на кінці, лікар може переглядати зображення вашого травного тракту на кольоровому телевізійному моніторі.
У товстій кишці виділяють такі відділи: сліпу, висхідну, поперечну ободову, низхідну, сигмоподібну і пряму кишку (рис. 4.1). Загальна довжина її сягає 150 см, вона поступово звужується від 7,5 см ширини сліпої кишки до 2,5 см сигмоподібної. Стінка товстої кишки містить чотири шари – слизову оболонку, підслизовий шар, мʼязовий шар і серозну оболонку (адвентицію для екстраперитонеально … Докладніше
Порожнина рота і глотка – це анатомічні простори, які забезпечують функції ковтання, дихання і мовлення. Глотка є продовженням порожнини рота. Спереду глотку обмежують хоани носа і корінь язика, згори – мʼяке піднебіння й основа черепа, знизу – задня поверхня кореня язика, заду – констриктори глотки. У передньо-нижньому напрямі глотка сполучається з гортанню; частина глотки, прилегла … Докладніше
Анатомія і фізіологія У шлунку розрізняють передню і задню стінки та малу і велику кривини. На малій кривині, ближче до виходу зі шлунка, є вирізка, де ділянки малої кривини сходяться під більш або менш гострим кутом, – кут шлунка. По поздовжній осі шлунка виділяють такі його основні частини: кардія – верхньою її межею є EGJ, … Докладніше
Анатомія і фізіологія Дванадцятипала кишка (ДПК) починається за воротарем, довжина її становить 25-30 см, діаметр поступово зменшується з 5 см в цибулині до 2 см. Розміри і форма кишки досить мінливі, найчастіше вона має підковоподібну форму й огинає головку підшлункової залози (ПШЗ). Очеревиною кишка фактично вкрита спереду. Справа вона контактує з печінковим згином ободової кишки, … Докладніше
Правильне оформлення протоколу дослідження є невід’ємним і одним із найважливіших етапів ендоскопічного дослідження. На жаль, досі відсутні чіткі рекомендації щодо оформлення протоколу ендоскопічного дослідження. Це часто призводить до розбіжностей та непорозуміння між лікарями – ендоскопістами, а також з лікарями суміжних спеціальностей.
Ендоскопічно стравохід виглядає як трубчастий утвір, який тягнеться від вхідного отвору (близько 16-18 см від різців) до шлунково-стравохідного зʼєднання – esophagogastric junction (EGJ) – 40-42 см у чоловіків і 38-40 см у жінок. Протягом перших приблизно 4-6 см (що відповідає шийному відділові) просвіт зімкнутий, його можна розкрити шляхом інсуфляції повітря, і тоді він набуває круглястої форми. Складки делікатні, легко розправляються при роздуванні.
Езофагіт – це ураження слизової оболонки стравоходу запально-дегенеративного характеру з подальшим залученням глибоких шарів стінки стравоходу. Первинно зустрічається рідко, частіше вторинний та супроводжує захворювання стравоходу та інших органів.
Підготовка хворого до ендоскопії може мати деякі особливості в залежності від характеру дослідження (планове або екстрене), а так само від загального стану хворого. При планових ендоскопіях хворий повинен приймати їжу протягом щонайменше 4 год до дослідження.
За визначенням, це зміщення в середостіння шлунка, його частини або іншого органа з черевної порожнини, стравохідний отвір при цьому є грижовими воротами.