Анатомія і фізіологія У шлунку розрізняють передню і задню стінки та малу і велику кривини. На малій кривині, ближче до виходу зі шлунка, є вирізка, де ділянки малої кривини сходяться під більш або менш гострим кутом, – кут шлунка. По поздовжній осі шлунка виділяють такі його основні частини: кардія – верхньою її межею є EGJ, … Докладніше
Анатомія і фізіологія Дванадцятипала кишка (ДПК) починається за воротарем, довжина її становить 25-30 см, діаметр поступово зменшується з 5 см в цибулині до 2 см. Розміри і форма кишки досить мінливі, найчастіше вона має підковоподібну форму й огинає головку підшлункової залози (ПШЗ). Очеревиною кишка фактично вкрита спереду. Справа вона контактує з печінковим згином ободової кишки, … Докладніше
Колоректальний рак (КРР) об’єднує в собі рак ободової кишки та рак прямої кишки. Це злоякісні пухлини з елементів епітелію товстої кишки. За даними ВООЗ в світі щорічно регіструється більше 500 тис. випадків колоректального раку. Найвища захворюваність відмічається в США, Канаді, країнах Західної Європи. Менший ріст захворюваності в країнах Азії і Африки. У Великобританії рак прямої … Докладніше
Суправентрикулярні екстрасистоли Суправентрикулярні екстрасистоли у здорових людей протягом доби виникають в 43–100% випадків і збільшуються з віком, а у кількості понад 30 за годину вони спостерігаються у 2–5% здорових людей. До суправентрикулярних (надшлуночкових) екстрасистол належать синоатріальна, передсердна, вузлова екстрасистолія. За кількістю екстрасистоли розподіляються на дуплети (дві екстрасистоли підряд) і триплети (три екстрасистоли підряд). Суправентрикулярна синоатріальна екстрасистолія виникає рідко. Відбувається передчасне виникнення зубця Р … Докладніше
Значний прорив у галузі електрокардіофізіології наприкінці XIX сторіччя здійснив Вільям Ейнтховен, який створив ЕКГ-апарат і вивчав її зміни при хворобах серця. За цикл робіт у цьому напрямку йому було присвоєно Нобелівську премію. Багато працювали в галузі електрокардіофізіології такі науковці, як А. Веллер, Т. Льюїс, російський вчений А. Ф. Самойлов. У 2015 р. відбувся 100-річний ювілей відомого американського вченого Нормана Холтера. Він отримав звання … Докладніше
Патологічні синдроми після операцій на шлунку- це особливий вид усладнень, пов’язаних з перебудовою травлення внаслідок операції. Пізні ускладнення після резекції шлунка з приводу виразкової хвороби отримали назву постгастрорезекційних синдромів, або хвороб оперованого шлунка. Окрему групу становлять захворювання, в основі яких лежить вагусна денервація шлунково-кишкового тракту внаслідок виконаної ваготомії. Клінічно значущі порушення відзначають у 30-35% хворих, … Докладніше
Вроджені вади серця виявляють приблизно в 1% немовлят, а у дорослих їх поширеність становить близько 0,2% , тож у практиці ревматолога і терапевта інколи наявна ця патологія. У рекомендаціях ЄТК (2015) з практичних міркувань усі вроджені вади серця поділяються на «білі» та «сині» (табл. 2.96). «Білі» вади «Сині» вади з шунтуванням крові зліва направо без шунтування А. На рівні передсердь: 1) дефект міжпередсердної перегородки: первинний; … Докладніше
Визначення Набуті вади серця — це захворювання, в основі яких лежать морфологічні та/чи функціональні порушення клапанного апарату (стулок клапанів, фіброзного кільця, хорд, папілярних м’язів), зумовлені гострими та хронічними захворюваннями і травмами, що порушують функцію клапанів і спричиняють зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки. Набуті вади серця трапляються приблизно у 0,5–1% населення помірного кліматичного поясу, а за секційними даними — у 4–8% населення. … Докладніше
Визначення Перикардит — фіброзне, серозне, гнійне чи геморагічне запалення зовнішньої оболонки серця (перикарда). Відомо, що перикардити можуть виникати при 75 різних захворюваннях (системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті, ревматизмі, системній склеродермії тощо). Гострі перикардити визначаються у 2–6% аутопсій, хоч діагностуються в 1 зі 100 госпіталізованих пацієнтів. Частіше хворіють чоловіки. Етіологія Залежно від причини розвитку розрізняють такі перикардити: 1) інфекційного походження … Докладніше
Визначення Міокардити (запальні кардіоміопатії) — вогнищеві або дифузні запальні захворювання міокарда, які виникають внаслідок безпосереднього чи опосередкованого (через імунні механізми) впливу на серцевий м’яз інфекції, хімічних, фізичних, алергічних та аутоімунних факторів. Частота міокардитів становить 4–25% усіх некоронарних захворювань. Етіологія Міокардит може спричинятися бактеріями, вірусами, паразитарними, протозойними інвазіями, грибами, хімічними та біологічними агентами. Основні патогенетичні ланки міокардитів: 1) пряма … Докладніше
Визначення Кардіоміопатії — це захворювання міокарда невідомого походження, що характеризується кардіомегалією та прогресуючою СН, не зумовлені ураженнями КА, клапанів серця, змінами системної і легеневої гемодинаміки. Класифікація кардіоміопатій I. Етіологічна характеристика: II. Клінічний варіант: аритмія, кардіалгія та ін. III. СН (0–ІІІ стадія, І–ІV ФК за NYHA). Примітки. 1При хворобах, класифікованих в інших рубриках, має бути подвійне кодування, основним вважається захворювання, що … Докладніше
ВСТУП Гнійно-запальні захворювання та післяопераційні гнійні ускладнення є актуальною проблемою сучасної клінічної хірургії. Незважаючи на постійне удосконалення методик оперативних втручань, частота інфекційних ускладнень в хірургії становить у середньому 3-15%, а за даними окремих авторів сягає 30%. В теперішній час 35-40% хворих хірургічного профілю становлять пацієнти з гнійно-запальними захворюваннями. Інфекційні ускладнення збільшують показники післяопераційної летальності, обсяги … Докладніше