• Ендоскопічна картина стравоходу в нормі

    Ендоскопічно стравохід виглядає як трубчастий утвір, який тягнеться від вхідного отвору (близько 16-18 см від різців) до шлунково-стравохідного зʼєднання – esophagogastric junction (EGJ) – 40-42 см у чоловіків і 38-40 см у жінок. Протягом перших приблизно 4-6 см (що відповідає шийному відділові) просвіт зімкнутий, його можна розкрити шляхом інсуфляції повітря, і тоді він набуває круглястої форми. Складки делікатні, легко розправляються при роздуванні.

  • Плевра. Середостіння

    Плевра (pleura)– серозна оболонка, що утворює в грудній клітці два окремих, ізольованих серозних мішки, в кожному з яких розміщується окремо…

  • Трахея. Легенi

    Трахея (trachea) є продовженням гортані і розміщена по серединній лінії. Починається на рівні верхнього краю тіла VII шийного хребця і з’єднується з гортанню за допомогою персне-трахейної зв’язки (lig. сricotracheale). Закінчується трахея на рівні верхнього краю тіла V грудного хребця, де вона роздвоюється на правий і лівий головні бронхи. Це місце називається роздвоєнням трахеї (bifurcatio tracheae). Довжина трахеї у дорослої людини коливається від 8,5 см до 15 см, найчастіше вона дорівнює 10–11 см.

  • Гортань

    Гортань (larynx) розташовується в передній дiлянцi шиї. Скелетотопiя: гортань розмiщена на рiвнi IV – VI шийних хребцiв. Синтопiя: спереду вiд гортанi розташовуються пiдпiд’язиковi м’язи (груднинно-пiд’язиковий, груднинно-щитоподібний, щито-пiд’язиковий) ззаду вiд гортанi – гортанна частина глотки, з бокiв – судинно-нервовий пучок шиї (загальна сонна артерiя, внутрiшня яремна вена, блукаючий нерв) та частки щитоподiбної залози, вгорi гортань пiдвiшена до пiд’язикової кістки, внизу вона продовжується в трахею.

  • Розвиток травної системи людини

    Процес еволюційного розвитку внутрішніх органів підтверджує спільність їх походження. У зародка на ранніх стадіях ембріонального розвитку утворюються зяброві дуги та щілини, з яких потім формуються інші органи.

  • Печінка і підшлункова залоза

    Печінка (hepar) – найбільша залоза тіла людини, їі маса у дорослих дорівнює в середньому 1500 г, приблизно 1/50 від маси всього тіла. У новонародженого печінка займає більшу частину черевної порожнини і становить 1/20 від маси тіла.

  • Товста кишка

    Товста кишка (intestinum crassum) діаметром майже в два рази більша за тонку, а довжина її від клубового сосочка до відхідника – 1,5 – 2 м. Товста кишка поділяється на три основні частини: сліпу кишку, ободову кишку і пряму кишку (мал. 148).

  • Тонка кишка

    онка кишка (intestinum tenue) починається від виходу зі шлунка і закінчується в місці впадання її в товсту кишку. Це найдовша частина травного каналу. Довжина тонкої кишки у мертвої людини, внаслідок втрати тонусу м’язової оболонки становить 5 – 7 м, у живої – 2,5 – 4,5 м.

  • Шлунок (gaster, ventriculus, stomachus)

    Шлунок (gaster, ventriculus, stomachus) найбільш розширений відділ травного каналу, розташований між стравоходом і дванадцятипалою кишкою. Форми, розміри та місткість шлунка значно коливаються в різниї людей. Це залежить від його функціонального стану, а також від віку та статі.