Зовнішня і внутрішня основи черепа. Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки
Топографія черепа Окремі кістки черепа (переважно їх є 23), з’єднуючись між собою, утворюють череп (cranium), який містить у своїх порожнинах…
Очна ямка, кісткова носова порожнина. Кісткове піднебіння
Очна ямка, або орбіта (orbita) – це парна порожнина, що нагадує чотирибічну піраміду з закругленими гранями. Основа орбіти обернена вперед і…
Кістки лицевого черепа
Лицевий череп розташований під мозковим. Значну частину лицевого черепа займає скелет жувального апарату – права і ліва щелепи, а також…
Клиноподібна, скронева кістка. Канали скроневої кістки
Клиноподібна кістка (os sphenoidale) розміщена в центрі основи черепа, бере участь в утворенні бічних стінок склепіння, а також порожнин ямок мозкового…
Лобова, тім’яна, потилична, решітчаста кістки
Скелет голови – череп Череп (cranium) побудований з окремих кісток, які з’єднані між собою (окрім нижньої щелепи і під’язикової кістки)…
Ребра і груднина
Кістки грудної клітки представлені грудниною і 12 парами ребер, які з’єднані позаду з хребтом. Груднина (sternum) Груднина (sternum) – це плоска кістка, яка…
Крижова кістка, куприк
Крижова кістка (os sacrum) Крижова кістка складається з п’яти зрощених крижових хребців і має дві принципово різні за рельєфом поверхні…
Шийні, грудні, поперекові хребці
Загальні особливості шийних хребців (Vertebrae cervicales) У людини є 7 шийних хребців. Вони мають найменші розміри серед усіх інших хребців…
Загальні ознаки хребців анатомія
Хребет дорослої людини – це довгий S-подібно вигнутий стовп, що складається з розташованих один над одним 33–34 хребців. У будові хребців…
ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ
Переміщення в просторі і зміна положення тіла – одна з основних функцій організму. Цю функцію забезпечує опорно-руховий апарат, який складається…
Додаток С. Неприйнятні коди основних хвороб
B E G I L M N O P R S T U V X Z
ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНА РЕФЛЮКСНА ХВОРОБА: ДЕТАЛЬНО
ГЕРХ – хронічне рецидивуюче захворювання, що проявляється характерними симптомами та/або запаленням дистальних відділів стравоходу внаслідок рефлюкса – регулярного потрапляння в стравохід шлункового або дуоденального вмісту.
