• Площини

    Для чіткого визначення положення, розмірів, просторових відношень судин, органів у порожнинах тіла людини, проекції органів на ділянки її тіла користуються поняттями площин і осей. Тіло людини в нормальній анатомії вивчають у вертикальному положенні з кінцівками спрямованіми донизу, а долоні рук обернуті вперед.

  • Стадії розвитку зародка людини

    Розвиток зародка відбувається послідовно, проходячи відповідні стадії (періоди), а саме: 1) запліднення; 2) дроблення з утворенням бластули; 3) гаструляція; 4) формування зародкових листків; 5) утворення зачатків тканин, органів та систем.

  • Тканини, їх будова і функції

    Тканина (histos seu textus) – спільність клітин і позаклітинної речовини, що склалася історично. Вони об’єднані пільністю виникнення, будови і функції. В організмі людини виділяють чотири типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову і нервову.

  • Органи і системи органів

    Організм людини як ціле складається з органів. Орган – це окрема частина організму, побудована з різних тканин, яка виконує певну функцію. Система органів – це комплекс органів, які топографічно зв’язані між собою, виконують одну функцію, мають однакове походження в філогенезі й ембріогенезі.

  • Загальні питання анатомії

    Вивчення медицини починають з анатомiї людини – найголовнішого предмета, який забезпечує теоретичну i практичну підготовку лікаря. Головна мета цієї науки…

  • Залози внутрішньої секреції

    Регуляція функцій організму людини здійснюється крім нервової системи гормонами ендокринних залоз. В той же час ендокринна, або гуморальна (хімічна) регуляція підпорядкована нервовій системі. Обидві системи функціонально найтіснішим чином між собою взаємодіють і становлять єдину нейрогуморальну регуляцію організму.

  • Промежина. Фасції промежини

    Є два поняття промежини (perineum). Перше, вужче (гінекологічне), визначає м’які тканини (шкіра, м’язи, фасції), що розміщені між переднім краєм відхідника і задньою спайкою великих соромітних губ у жінок та задньою стінкою калитки у чоловіків. Друге, ширше (анатомічне), поняття визначає промежину як комплекс м’яких тканин, що формують тазове дно і закривають нижній отвір таза, що обмежений: спереду – нижнім краєм симфізу, ззаду – верхівкою куприка, з боків – нижніми гілками лобкових i сідничних кісток та сідничними горбами (мал. 131, 132).

  • Ендоскопічна картина стравоходу в нормі

    Ендоскопічно стравохід виглядає як трубчастий утвір, який тягнеться від вхідного отвору (близько 16-18 см від різців) до шлунково-стравохідного зʼєднання – esophagogastric junction (EGJ) – 40-42 см у чоловіків і 38-40 см у жінок. Протягом перших приблизно 4-6 см (що відповідає шийному відділові) просвіт зімкнутий, його можна розкрити шляхом інсуфляції повітря, і тоді він набуває круглястої форми. Складки делікатні, легко розправляються при роздуванні.